Справа № 540/2266/19
30 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, рішення та бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
26.08.2024 року за вх. № 36842/24 судом зареєстровано заяву представника Меламеда Вадима, діючого в інтересах ОСОБА_1 ( далі - заявник, ОСОБА_1 ) про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у справі №540/2266/23, поданої в порядку статті 383 КАС України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання Рішення від 09.12.2022, а саме, не витребував архівну пенсійну справу ОСОБА_1 ; не прийняв рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №°1058-ГУ за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 30.04.2019 р;
- згідно до положень ч.ч.1-3 ст.249 КАС України постановити окрему ухвалу і направити її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вчинити дії для витребування або відновлення архівної пенсійної справи ОСОБА_1 ; повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 30.04.2019 з врахуванням норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- прийняти рішення про рішення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ГУ за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 30.04.2019 р;
- виплатити пенсію Позивачки на визначений нею банківський рахунок відкритий в АТ КБ “Приватбанк» № НОМЕР_1 .
На обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що судове рішення у даній справі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV за результатами повторного розгляду заяви “... ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії за віком від 30.04.2019 р.... » досі залишається не виконаним Відповідачем. 14.08.2024 року Позивачка була змушена звернутися до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про примусове виконання рішення.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду вказаної заяви, суд виходить із наступного.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини (справи «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції») говорить, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.
Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 1291 Основного Закону України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України.
Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон № 1404-VIII.
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).
За статтею 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; . На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. . У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Дослідивши матеріали заяви, суд вказує, що заява не відповідає вимогам ст. 383 КАС України, з огляду на те, що заявник не додав відомостей про хід виконавчого провадження.
Суд зауважує, що незважаючи на додану заяву про примусове виконання рішення суду за вих. № б/н від 14.08.2024 року, заявником не надано доказів щодо відкриття виконавчого провадження та відповідно інформації про хід виконавчого провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року по справі № 9901/235/20 дійшла висновку, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою. Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення ОСОБА_1 до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли остання не використала можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, - є передчасним.
Крім того, за результатами розгляду заяви представника Меламеда В., діючого в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі № 420/2266/19, поданої в порядку ст. 382 КАС України, ухвалою суду від 26 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні такої заяви, оскільки на виконання судового рішення у справі № 540/2266/19 Відділом з питань перерахунків пенсій № 3 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення від 09.04.2020 № 4 про результати повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.04.2019 р. про призначення/перерахунок пенсії за віком, яке представник позивача отримав 01.07.2020 року.
З огляду на вказане, позивачем пропущений десятиденний строк з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, передбачений ст. 383 КАС України.
Враховуючи, що вказана заява не відповідає положенням статті 383 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України.
Керуючись ст.ст.243,248,382,383 КАС України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області у справі № 540/2266/19, подану в порядку ст. 383 КАС України, повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя В.А. Дубровна