Справа № 420/23595/24
30 серпня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув у письмовому провадженні в порядку ст. 287 КАС України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 26.07.2024 звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 , у якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.07.2024 ВП № 74878217 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.;
судові витрати за подання позову стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.07.2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла постанова з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 17.07.2024 ВП № 74878217 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено. Головне управління діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на I, II та III квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду. Станом на 24.07.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно,
Відповідач з поданим позовом не погодився. У поданому до суду відзиві вказує, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження направлення документів до Пенсійного фонду України з метою вирішення питання про виділення коштів або ж їх перерозподілу. Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами. Здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі. Окрім цього, до відділу не надано доказів внесення Головним управлінням інформації про виконання рішення до автоматизованої бази даних обробки пенсійної документації. Більше того, не надано належних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, не надано інформації щодо обсягу коштів, які надійшли на виконання судових рішень, а також не зазначено, який обсяг коштів сплачений іншим стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили. Отже, незважаючи на наявний обов'язок виконати судове рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не вжило належних заходів для повного та належного виконання судового рішення; невиплата заборгованості є протиправною та свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин, а тому постанова про накладення штрафу є законною та обґрунтованою.
Третя особа з поданим позовом не погодилась. У поданій до суду заяві вказує, що ні до Відділу примусового виконання рішень, ні третій особі, не надано належних доказів на підтвердження вжиття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області належних заходів, для повного та належного виконання судового рішення; невиплата заборгованості є протиправною та свідчить про невиконання рішення суду без поважних причин, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою суду від 30.07.2024 адміністративний позов залишено без руху з підстав необхідності надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення копії ухвали позивачеві.
05.08.2024 позивачем надані докази сплати судового збору у сумі 2422, 40грн., чим частково виправлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.08.2024 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення копії ухвали позивачеві.
16.08.2024 позивачем надано уточнену позовну заяву та докази її відправки на адресу відповідача та третьої особи, чим виправлені недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови. Визначено, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Призначено судове засідання по справі на 11 год. 00 хв. 30.08.2024.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у поданому відзиви заявив клопотання про розгляд справи без його участі та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 по справі № 420/21560/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення її пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не оподатковується, передбачену п. 7-1 розділу Х Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 вихователем дитячого садка в колгоспі «Дружба» з 05.06.1984 по 01.09.2000 (з 30.11.1992 - КСП, з 24.03.2000 - ПСП) до стажу роботи для особи, яка працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 залишено без задоволення.
29.04.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідності до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду №420/21560/23 від 12.03.2024 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не оподатковується, передбачену п. 7-1 розділу Х Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 13.05.2024 за вих. № 1500-0305-5/72322 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було надано інформацію на постанову про відкриття виконавчого провадження де зазначено, зокрема наступне:
«На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 про справі № 420/21560/23, яке набрало законної сили 16.01.2024 на підставі постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024, Головним управлінням рішенням від 13.02.2024 № 155750004213 ОСОБА_1 призначено і нараховано допомогу, що не оподатковується, передбачену п. 7-1 розділу Х Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Сума нарахованої допомоги згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 по справі № 420/21560/23 складає 58149,00 грн.
Інформація про виконання рішення по справі № 420/21560/23 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплачуються органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету.
Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку.
Черговість виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 по справі № 420/21560/23 набрало законної сили 16.01.2024.
Заборгованість за рішеннями суду, які виплачуються за рахунок державного бюджету станом на 29.04.2024 погашена по 20.09.2020.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні не затверджено. Головне управління діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду.
Таким чином, зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 05.03.2023 по 29.02.2024 в сумі 58149,00 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету.»
17.07.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідності до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» в межах виконавчого провадження 74878217 винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання вимог рішення суду по справі № 420/21560/23 в частині не здійснення виплати допомоги у розмірі 58149,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у зв'язку з винесенням постанови від 17.07.2024 було надіслано лист від 25.07.2024 за вих. № 1500-0307-5/115120, однак вказаний лист позивачем не було долучено до позовної заяви, а надана відповідачем разом з відзивом копія вказаного листа є не повною, що позбавляє суд можливості встановити, що саме було повідомлено позивачем відповідачу у зв'язку з прийняттям оскаржуваної постанови, та які докази ним було надано разом з вказаним листом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 63 Закону № 1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.
Поважними в розумінні норм Закону № 1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Пенсійним органом не заперечується факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, в частині виплати нарахованих пенсіонеру коштів за минулий період, а лише зазначається, що виплата таких коштів здійснюватиметься після отримання відповідного бюджетного фінансування.
За наслідками дослідження листів Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які надіслані державному виконавцю на підтвердження виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що останні не свідчать про належне виконання рішення суду, оскільки не призвели до поновлення порушених прав ОСОБА_1 у відповідності до рішення суду від 11.10.2023 по справі № 420/21560/23, а наведені в них причини не виконання судового рішення не можна вважати поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Так, позивачем до поданого позову та матеріалів виконавчого провадження не було долученого жодного доказу, який підтверджував, що ним дійсно було внесено інформацію про виконання рішення по справі № 420/21560/23 до реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання пенсійного органу на відсутність бюджетних асигнувань для виплати перерахованої пенсії, як на обставину, що звільняє його від відповідальності за невиконання судового рішення, оскільки такі посилання не підтверджені жодним належним доказом, яким можливо встановити обсяги відповідних фінансувань, плани їх надходження та графік погашення вказаних виплат.
При цьому, саме пенсійний орган, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний довести належними доказами факт відсутності у нього коштів для виплати заборгованості перед пенсіонером.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посилання позивача на відсутність у нього коштів для виконання рішення суду не може обґрунтовуватись виключно загальними посиланнями на відсутність затвердженого бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік. Жодного доказу на підтвердження відсутності коштів на погашення заборгованості пенсійних виплат за рішенням суду у тимчасовому розписі доходів і видатків Пенсійного фонду України на I, II та III квартал 2024 року позивачем не надано.
Суд також констатує, що позивачем не надано доказів здійснення ним всіх залежних від нього дій, направлених на отримання відповідного фінансування для виплати заборгованості по рішенню суду, оскільки позивач не звертався до ПФУ за додатковим фінансуванням, навіть після надходження вимоги державного виконавця, відповідач обмежився лише надсиланням до органу ДВС листа про відсутність належного фінансування.
Положеннями частин 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з частинами 2 та 8 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження протиправності оскаржуваної постанови від 17.07.2024 ВП № 74878217 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., а тому у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 90, 241-246, 250, 255, 271, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду відповідно до приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20987385.
Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43315529.
Третя особа - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 .
Суддя Роман КАРАВАН
.