ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" серпня 2024 р. справа № 300/3774/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
Представник ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якій просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформленої листом від 02.05.2024 за №0900-0202-8/26533 про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.02.2024, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 01.02.2004 по 26.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 10.07.2012 отримує пенсію за віком за Списком №2 відповідно до Закону України "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії позивач продовжував працювати. Під час наданих документів, на адвокатський запит, представником позивача встановлено, що під час призначення та перерахунків пенсії позивач стаж його роботи в шкідливих і важких умовах праці після 01.01.2004 зарахований відповідачем в ординарному розмірі, що суперечить чинному законодавстві.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 35-36).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.05.2024. У даному відзиві представник відповідача зокрема зазначила, що не підлягають до задоволення з огляду на те, що Закон и№1058 набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону №1788-XII підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004. З урахуванням вказаного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позовну заяву, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером за віком (Список № 2), перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 10.07.2012 і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
29.02.2024 позивач через Портал електронних послуг звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії з проханням зарахувати до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 01.02.2024 по 26.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
За результатами розгляду звернення від 29.02.2024, відповідь про перерахунок пенсії на адресу позивача не надходила. У графі "результат обробки звернення" - "текст відповіді" - проставлено відмітку "призначено". Однак, як слідує з матеріалів пенсійної справи позивача, період роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 01.02.2004 по 26.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зараховано не було (а.с.25-26).
З огляду на викладене, 29.04.2024 представником позивача скеровано на адресу відповідача адвокатський запит з проханням надати належним чином завірені копії відповіді на звернення позивача від 29.02.2024 (а.с.28).
Листом відповідача за №0900-0202-8/25633 від 02.05.2024 повідомлено представника позивача про відмову позивачу у перерахунку пенсії шляхом зарахування до стажу періоду його роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 01.02.2004 по 26.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки статтею 60 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" передбачено зарахування стажу в подвійному розмірі особам, які працювали в психіатричних закладах охорони здоров'я до 01.01.2004 (дата введення в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), а після 01.01.2004 зарахування стажу в подвійному розмірі із вказаної підстави законом не пере5дбачено (а.с.29-30).
Позивач вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у перерахунку пенсії протиправною та просить здійснити перерахунок пенсії, у зв'язку з чим звернувся в суд за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до його Преамбули цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За правилами частини 4 статті 24 цього Закону (тут і далі в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Під час розгляду справи встановлено і не заперечується відповідачем, що протягом спірного періоду позивач працював у психіатричних закладах охорони здоров'я.
За правилами статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення"Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи у психіатричних закладах охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №214/3705/17.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Суд також зазначає, що згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
За законом в спірних правовідносинах у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, згідно вищенаведених правових висновків суд вважає протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформленої листом від 02.05.2024 за №0900-0202-8/26533 про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 29.02.2024, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 01.02.2004 по 26.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а позовні вимоги слід задовольнити.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №9Р1М-9АЕЗ-КВ73-81ВС від 09.05.2024.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформленої листом від 02.05.2024 за №0900-0202-8/26533 про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 29.02.2024, зарахувавши до стажу період його роботи з 01.01.2004 по 08.04.2020 та з 01.02.2004 по 26.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Сторонам рішення надіслати через підсистему “Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ “Мої справи».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.