Рішення від 26.08.2024 по справі 280/4854/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

26 серпня 2024 року (12 год.07 хв.)Справа № 280/4854/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Власов В.В.,

представників сторін:

позивача- Лазарук В.В.,

відповідача - Школова Ю.В.,

третьої особи -Новогребельський М.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції адміністративну справу

за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27.05.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у місті Києві (далі-третя особа) в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00019100709 від 16.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка проведена без належних на то підстав та з порушення діючого законодавства. Також позивач не погоджується із податковим повідомленням-рішенням та із встановленим під час перевірки порушенням. Зазначає, що розрахункова операція була проведена на повну суму та покупцеві видано розрахунковий документ на продаж товару, що підтверджується відповідним фіскальним чеком. Також вказує, всі надані під час перевірки документи підтверджують, перш за все, що ФОП ОСОБА_1 веде облік товарних запасів за місцем реалізації товару та, що товар облікований у встановленому законом порядку. Просить позов задовольнити.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з огляду на те, що наказ про проведення фактичної перевірки прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої ПК України підстави для її проведення. Зазначає, що правопорушення виявлені під час перевірки є доведеними, документи позивачем на підтвердження ведення обліку товарних запасів не надавалися, як і не був виданий відповідний розрахунковий документ на момент покупки товару на суму 120 грн. Просить у задоволенні позовних відмовити.

Третя особа проти задоволення позовних вимог заперечила з тих самих підстав, що і відповідач. Просить у задоволенні позовних відмовити.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.06.2024.

24.06.2024 Ухвалою суду залучено третю особу на стороні відповідача, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 23.07.2024.

23.07.2024 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 19.08.2024.

19.08.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено судове засідання за згодою сторін на цю ж дату.

19.08.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.08.2024.

26.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частині рішення суду.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

На адресу Головного управління ДПС у Запорізькій області листом від 10.01.2024 надійшли матеріали фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , проведеної фахівцями Головного управління ДПС у місті Києві.

На підставі наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 03.01.2024 № 6-п, направлень від 04.01.2024 №34/26-15-07-07-03 і №35/26-15-07-07-01, з 04.01.2024 по 09.01.2024 Головне управління ДПС у місті Києві провели фактичну перевірку магазину «УКРЗОЛОТО» за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Фактична перевірка проведена на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.3, п.п. 80.2.4, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення», зі змінами та доповненнями, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на територіальні органи ДПС.

Наказано провести фактичні перевірки платників податків (серед яких є позивач), зазначених у додатках 1 - 281, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 02.01.2024 № 12/26-15-07-07-00-12

Третя особа надає копію Наказу та Витяг до наказу з посиланням на іншу доповідну записку управління фактичних перевірок від 01.01.2024 № 9/26-15-07-07-01-09.

Суд звертає увагу, що доповідні записки суду надані не були.

За результатами фактичної перевірки складено акт, зареєстрований 10.01.2024 дата складання 09.01.2024 № 783/26/15/07/2507304684 (бланк №008107).

Дата початку перевірки 04.01.2024 о 14.20. Закінчення перевірки 09.01.2024 о 13:50.

В ході проведення фактичної перевірки встановлено порушення п.1, 2, п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме зазначено:

- не проведення розрахункової операції через ПРРО та не видача розрахункового документа (фіскального чеку) при продажу товару (упаковка арт. FK 031) на загальну суму 120,00 гривень, чим порушено порядок проведення розрахунків. Зазначене свідчить про недотримання вимог пунктів 1 і 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265)№

- встановлено порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 804366, 00 грн, що свідчить про порушення п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 Ха 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Під час перевірки було складено опис фактичних залишків товарів (ювелірних виробів) на загальну суму 804 366 грн 00 коп, з яким заступник директора магазином ОСОБА_2 особисто ознайомилась, проте від підпису відмовилась без зазначення причин.

Також згідно наданого пояснення заступника директора магазина ОСОБА_2 (Додаток 1 до Акту перевірки) вбачається, що під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу на їх вимогу було надано електрону Форму ведення обліку товарних запасів ФОП на електрону адресу одного з перевіряючих, а саме: ОСОБА_3 (направлення від 04.01.2024 №35/26-15-07-07-01) 04.01.2024 о 16:17 з електронної адреси бухгалтера ФОП Анастасії ПУРИК файл - «Учет товарных запасов» (скріншот з електроної пошти а.с.29).

Зокрема в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки було досліджено документи, які були надані згідно запиту від 04.01.2024 року.

04.01.2024 інспекторами ГУ ДПС у м.Києві було надано запит б/н про надання документів. В якому вимагалося надати: реєстраційне посвідчення на РРО/ПРРО; Довідку про опломбування РРО; поточна та використана книга обліку розрахункових операцій; Копії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами; накладні від постачальників, що підтверджують ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, на товар який знаходиться в реалізації станом на момент перевірки; документи (наказ, договір) щодо працевлаштування працівників. Документи надати до 09.01.2024 до 12.00.

08.01.2024 вих.№08/01 позивачем була надана відповідь на запит відповідача від 04.01.2024 в якому зазначено: «Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996, первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У зв'язку з чим, витребувані документи, які мають електрону форму надаємо в електронному вигляді.

В наказі зазначено про проведення фактичної перевірки саме об'єкту за адресою: АДРЕСА_2 , тобто перевірка здійснюється конкретно за об'єктом відповідно до ст.81 ПКУ, що і відображено у наказі про перевірку. На даному об'єкті (в ювелірному магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») я як ФОП ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) здійснюю свою господарську діяльність щодо реалізації ювелірних виробів з 01.06.2023. Ювелірні вироби отримані мною на комісію відповідно до договору комісії № 13-ТДК від 01.05.2023 та Додаткової угоди № 1 від 01.05.2023 та актів приймання-передачі товару до них, в яких відображена ціна та характеристика товару. Зокрема, по переліку запитуваних документів пояснюю:

п.1.2 - РРО здійснюється у програмному забезпеченні, у зв'язку з чим на підтвердження реєстрації ПРРО надаємо заяву про реєстрацію ПРРО та квитанцію щодо підтвердження такої реєстрації:

п.3 - ФОП не здійснює касовий облік відповідно до чинного законодавства.

п.4 - таку діяльність ФОП не здійснює.

Виходячи з вищевикладеного, по пунктам 1, 2, 5, 6, 7 надаємо копії наступних документів у електронній формі на флеш-носії та паперовій: Заяви про реєстрацію ПРРО з Квитанцією; Договор комісії № 13-ТДК від 01.05.2023 та Додаткова угода № І від 01.05.2023 та актів приймання-передачі товару до них; Залишків товарів на комісії станом на 04.01.2024; Обліку товарних запасів; Наказів та трудових договорів щодо працевлаштування працівників; Паспорту ОСОБА_1 ; Фіскального чеку №1774743370 від 04.01.2023».

ФОП ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у місті Києві із запереченнями від 22.01.2024 на акт фактичної перевірки, які направлені відповідачу 23.01.204 (а.с.135,136). Проте за висновками Комісії з питань розгляду заперечень акт фактичної перевірки залишений без змін.

На підставі акту фактичної перевірки та з врахуванням відповіді на заперечення, заступником керівника Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №00019100709 від 16.02.2024, яким контролюючим органом застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг у розмірі 804396,70 грн.

З рішенням відповідача позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до визначень наведених у статті 2 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 12 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Згідно ст. 20 Закону № 265 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Відповідно до п.15 Розділ II «Прикінцеві положення» Закону №265 у період з 1 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Частиною 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Частина 3 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» встановлює, що права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до Закону №265 та Податкового кодексу України (далі - Кодекс) було розроблено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 року №496 (далі - Порядок) фізичні особи - підприємці, у тому числі платники єдиного податку (далі - ФОП), які зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи.

Згідно п.2 розділу І Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи.

При цьому, первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.

Згідно пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку ведення обліку товарних запасів форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.

Згідно пунктами 10,11 розділу II Порядку встановлено, що форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об'єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Щодо порушення п.п.1,2 ст.3 Закону №265.

Відповідач стверджує, що не проведена розрахункова операція через ПРРО та не видано розрахунковий документ (фіскальний чек) при продажу товару (упаковка арт. FK 031) на загальну суму 120,00 гривень.

Судом встановлено, що позивачем 04.01.2024 під час перевірки на суму 120 грн був виданий касовий чек, однак вже 04.01.2024 о 14.29 був виданий фіскальний чек.

Пояснює позивач це помилкою програмного забезпечення. Судом встановлено, що позивачем, відповідно до акту перевірки, використовувався програмний реєстратор розрахункових операцій фіскальний №4000509779, дата реєстрації 19.05.2023.

Доказів того, що позивачем використовувся інший реєстратор розрахункових операцій суду надано не було.

Відповідач не спростував даний аргумент позивача, не надав пояснень суду щодо можливості такої помилки, не звертався із роз'ясненням до фірми яка здійснює обслуговування такого обладнання щодо можливості виникнення помилки при роздруківці фіскального чеку.

Відповідно до ст. 2 Закону №265 касовий чек- є розрахунковим документом надрукованим у випадках, передбачених цим законодавством, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

При цьому, якщо звернути увагу на об'єктивну сторону складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій, тощо.

Доказів приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції, суду також не надавалося.

У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності його вимогам щодо форми і змісту.

За змістом спірного податкового повідомлення-рішення судом встановлено, що позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених, зокрема, пунктами 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

Водночас суд зазначає, що безпосередній зміст обов'язку платника податку, який визначений в пунктах 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, полягає у тому, що проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Судом встановлено, що розрахункова операція з фіскальним чеком, все ж таки була проведена позивачем на повну суму, а саме 120,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком №1774743370 від 04.01.2024. При цьому, за цим фіскальним чеком відбувся продаж упаковки арт FК 031. Продаж саме цього товару - упаковки, штрихкод 8000000359148, артикул FK- 031 вартістю 120 грн, який зазначений у касовому чеку, що не оспорюється і самим відповідачем.

Отже, суд дійшов висновку, що порушення п.п.1,2 ст.3 Закону № 265 допущено не було, відповідно і застосування фінансової відповідальності є протиправним і безпідставним.

Щодо порушення п.12 ст.3 Закону №265 ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації. Виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 804366 грн.

Судом встановлено, що директор магазину ОСОБА_2 написала письмове пояснення, в яких зазначила, що не може надати інформацію, тому що особисто вона не здійснює облік товарів, а здійснює ФОП ОСОБА_1 і попрохала звернутись саме до ФОП із відповідним запитом. Окрім цього ОСОБА_2 зазначила в поясненнях, що форма обліку товарних запасів була надана перевіряючим в електронній формі та направлена на електронну адресу.

Як вже зазначалося вище електрону Форму ведення обліку товарних запасів ФОП було направлено на електрону адресу одного з перевіряючих.

Також товар який знаходився на реалізації відповідно до Додатку №2 до Акту перевірки облікований у встановленого законом порядку відповідно до вимог п.12 ст.З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується інформацією наведеною у таблиці з посиланням на відповідними первинні документами та документами обліку товару, які додаються до позовної заяви.

Зокрема суд погоджується з аргументом позивача, що у Додатку №2 до акту перевірки двічі було зазначено один і той самий виріб (п.5 та п.7 Додатку №2 до акту перевірки). Що вплинуло на збільшення загальної суми товару на 41 903,00 грн.

Тобто, фактично у Додатку №2 зазначено 15 одиниць товару на загальну суму 804366,00 грн, а правильна кількість 14 на загальну суму 762 463,00 грн.

Копії актів приймання-передачі товару на комісію з таблиці та облік товарних запасів надаються до позовної заяви.

Всі надані документи підтверджують, перш за все, що ФОП ОСОБА_1 веде облік товарних запасів за місцем реалізації товару та, що товар облікований у встановленому законом порядку.

Крім того, на виконання Запиту відповідача про надання документів від 04.01.2024 року б/н позивачем була надана відповідь з копією наступних документів у електронній формі на флеш-носії та паперовій: Заяви про реєстрацію ПРРО з Квитанцією; Договор комісії № 13-ТДК від 01.05.2023 та Додаткова угода № І від 01.05.2023 та актів приймання-передачі товару до них; Залишків товарів на комісії станом на 04.01.2024; Обліку товарних запасів; Наказів та трудових договорів щодо працевлаштування працівників; Паспорту ОСОБА_1 ; Фіскального чеку №1774743370 від 04.01.2023.

Враховуючи, що позивач надав документи під час перевірки, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, тому суд дійшов висновку про протиправність застосування фінансових санкцій за ст. 20 Закону № 265.

Стосовно наявності підстав на проведення фактичної перевірки позивача..

Фактична перевірка проведена на підставі п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.3, п.п. 80.2.4, пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змінами та доповненнями, Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення».

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI );

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI);

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).

Відповідно до п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб'єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У додатку №193 до наказу на проведення перевірки позивача від 03.01.2024 №6-п зазначено підстави пп.80.2.2.п. 80.2 ст.80 ПК України та п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України

Жодного доказу щодо наявності у відповідача хоча б однієї з наведених вище підстав, а саме: отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), суду надано не було

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Верховного Суду у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 вказав, що не може не погодися з тим, що розкриття змісту та деталізації фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (до прикладу, щодо якого саме факту отримана інформація або ж у якій сфері можливі порушення, їх характер і докази на підтвердження) відповідала б більш високим стандартам правової визначеності та більш повно б забезпечувала розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення.

Хоча у зазначеній постанові пункт на підставі якого призначалася перевірки є іншій ніж у даній справі, однак висновки є загальними щодо визначення фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення фактичної перевірки, том суд застосовує дані висновку під час розгляду справи.

Водночас, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

Питання дотримання відповідачем процедури призначення та проведення фактичних перевірок згідно з наказами є істотним для правильного вирішення цієї справи. Обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входять до предмету доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

Саме тому, судом витребовувалися від відповідача документи, що підтверджували підстави проведення перевірки. Однак, крім посилань на різні доповідні записки, які наведені вище, без їх долучення та можливості проналізувати їх, з метою підтвердження правомірності підстав проведення фактичної перевірки позивача та відсутності інших доказів, встановити правомірність призначення фактичної перевірки не можливо. Так як тягар доказування покладений на суб'єкт владних повноважень, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення перевірки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №00019100709 від 16.02.2024.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 8043,97 грн (вісім тисяч сорок три гривні 97 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 30.08.2024.

Суддя О.В. Конишева

Попередній документ
121297161
Наступний документ
121297163
Інформація про рішення:
№ рішення: 121297162
№ справи: 280/4854/24
Дата рішення: 26.08.2024
Дата публікації: 02.09.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.06.2025)
Дата надходження: 27.05.2024
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Розклад засідань:
24.06.2024 12:30 Запорізький окружний адміністративний суд
23.07.2024 11:30 Запорізький окружний адміністративний суд
19.08.2024 10:00 Запорізький окружний адміністративний суд
26.08.2024 11:30 Запорізький окружний адміністративний суд
13.02.2025 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІВАНОВ С М
ЯКОВЕНКО М М
суддя-доповідач:
ІВАНОВ С М
КОНИШЕВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА
КОНИШЕВА ОЛЕНА ВАСИЛІВНА
ЯКОВЕНКО М М
3-я особа:
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві
Головне управління ДПС у м. Києві
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача:
Головне управління ДПС у м.Києві
Головне управління ДПС у місті Києві
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області
Головне управління ДПС у Запорізькій області
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Головне управління ДПС у м. Києві
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління ДПС у Запорізькій області
Головне управління ДПС у м. Києві
позивач (заявник):
Белименко Ольга Володимирівна
Фізична особа-підприємець Белименко Ольга Володимірівна
представник:
Новогребельський Максим Олегович
представник позивача:
адвокат Лазарук Віра Володимирівна
представник скаржника:
Діхтяр Аріна Миколаївна
суддя-учасник колегії:
ДАШУТІН І В
ЧЕРЕДНИЧЕНКО В Є
ШАЛЬЄВА В А
ШИШОВ О О