Справа № 308/10155/24
3/308/5541/24
23 липня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №566102 від 07.06.2024 року вбачається, що 07 червня 2024 року о 02 год. 52 хв. у м. Ужгород по вул. Підгірна, 26, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Lancia», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія за допомогою приладу «Драгер» на відеозапис на підставі ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні категорично заперечив факт вживання ним алкоголю та вказав, що у зв'язку із поганим самопочуттям, одразу перед проходженням тесту після зупинки транспортного засобу вжив інгалятор із лікарством «симбікорт».
Представник ОСОБА_1 - адвокат Ковач І.В. у судовому засіданні просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях його довірителя складу адміністративного правопорушення та наголосив, що ОСОБА_1 потребує лікування та не знав про можливі побічні дії виписаних йому лікарем медичних препаратів. Додатково зауважив, що стресова ситуація могла посилити побічні дії лікарських засобів. Також підтримав подані ним заперечення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суд повинен своєчасно, повно, всебічно та об'єктивно з'ясовувати обставини справи. Для правильного вирішення справи необхідно, щоб були дотримані вимоги щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 256 КУпАП.
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підпису. Власноручно викладені цією особою пояснення та зауваження додаються до протоколу, про що до нього вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дати пояснення і підписати протокол у ньому робиться запис про це. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обв'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до справи додано чек драгера та Акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом огляду 0,29% проміле.
Згідно відеозапису, на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 було надано для проходження тесту прилад «Драгер», який показав результат 0,29 проміле. Одночасно, при зупинці автомобіля ОСОБА_1 наполягав, що спиртних напоїв не вживав, повторно пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння водію запропоновано не було.
Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно доданого до матеріалів справи Консультаційного висновку спеціаліста, ОСОБА_1 рекомендовано вживати медичний препарат симбікорт, який може незначним чином впливати на здатність керувати транспортним засобом. Крім того, з доданої інструкції з експлуатації приладу Alcotest Drager 6810, границі допустимої основної похибки приладу для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі становить: абсолютної +-0,02 мг/дм3, відносної +-5%.
Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, у нього відсутнє почервоніння очей та обличчя, хиткої ходи та не чіткої мови.
За такого, коли у водія були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, він заперечував вживання спиртних напоїв, був не згодний з показниками технічного приладу 0,29 проміле, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.
За таких обставин, суд вважає, що суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Встановлені у суді обставини не підтверджують правильність викладених у протоколі даних про обставини правопорушення та дотримання інспектором встановленого порядку складання протоколу. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За вищезазначених обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9, 245, 247, 252, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.Р. Деметрадзе