Справа № 761/13615/24
Провадження № 2/761/6805/2024
15 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді: Пономаренко Н.В.
з участю секретаря: Яцишина А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У квітні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, згідно з якою позивач просив суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 4500,00 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову вказано, що 31 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2931. За час їх шлюбу була народжена дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружні стосунки між ними не склалися, внаслідок чого, починаючи з грудня 2021 року, вони стали проживати з відповідачкою окремо один від одного. З того ж часу їх малолітній син залишився проживати зі позивачем, з приводу чого відповідачка і не заперечувала. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 серпня 2023 року їх шлюб було розірвано.
У позовній заяві зазначено, що на даний час наш малолітній син проживає із позивачем та знаходиться на його повному утриманні. Зі свого боку відповідачка, жодної участі у вихованні сина не приймає та ігнорує свій прямий обов'язок щодо надання матеріальної підтримки на його утримання, так як жодного контакту з відповідачкою не підтримує та будь-яке спілкування між ними відсутнє, тому він позбавлений можливості вирішити це питання з нею в позасудовий спосіб.
Позовна заява мотивована тим, що враховуючи дані обставини, з метою захисту прав малолітнього сина сторін на належне утримання з боку його матері, яка проживає окремо, він вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення з неї аліментів на його утримання.
Так, позивачем вказано, що витрати які він несе щомісячно на утримання їх спільної дитини становлять не менше 8000 - 10000 грн. (харчування, одяг, шкільні витрати, спортивні секції тощо), а тому, виходячи із рівності обов'язків матері і батька перед дитиною, вважає, що справедливим буде стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 4500.00 грн. щомісячно. Також, позивач просить враховувати, що відповідачка є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім'ї/осіб на утриманні немає, а тому має змогу надавати їх спільній дитині достатній рівень матеріального забезпечення, якого вона потребує.
У зв'язку із викладеним, позивач просить позовну заяву задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням.
14.08.2024 до суду надійшов відзив відповідачки на позову заяву у якому відповідачка просила суд позовні вимоги позивача про стягнення аліментів задовольнити частково та стягнути неї аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3200,00 грн. У відзиві вказано, що відповідач визнає обставини позову, що малолітній син сторін - ОСОБА_3 , проживає разом із позивачем.
В обґрунтування відзиву вказано, що відповідачкою визнається той факт, що вона не приймає регулярної (щомісячної) участі в матеріальному утриманні їхнього сина, і це пов'язано з об'єктивними обставинами (відсутність заробітку, перебування на лікуванні тощо), але при можливості вона купляє сину дитячі речі, іграшки, шкільні приладдя тощо. Проте вона категорично заперечує той факт, що не приймає жодної участі у вихованні сина, як про це неправдиво зазначає позивач у своєму позові. Відповідачка вказує, що постійно намагається спілкуватися з сином по телефону, при нагоді бачитися з ним відвідувати дитячі майданчики, розважальні центри, тощо.
У відзиві вказано, що реально оцінюючи свої можливості, зокрема своє матеріальне становище та стан її здоров'я, враховуючи інтереси малолітнього сина, вважає, що справедливим буде визначити розміру аліментів у твердій грошовій сумі, у розмірі 3200,00 грн. на місяць.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місця, дату та час судового засідання повідомлявся належним, до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 у якій він просив розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, у відзиві просила розглядати справу без її участі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 31.10.2013 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2931.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 29 серпня 2023 року розірвання шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 31.10.2013 Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2931.
Тому вказана обставина в порядку ст. 82 ЦПК України встановленню не підлягає встановленню.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивачка та відповідач є батьками: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Як вбачається з позовної заяви та не заперечувалось відповідачкою, що на час розгляду справи син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з батьком ОСОБА_1 (позивачем).
Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, вказував на те, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання їх дитини, хоча вказаний обов'язок відповідача, як матері, передбачений ст. 180 СК України.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Тлумачення положень статті 180 СК України свідчить, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні,чи їх шлюб розірвано.
При цьому, аналіз глави 15 СК України дозволяє зробити висновок, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною другою статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 184 ЦК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно із ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Згідно ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Матеріалами справи підтверджується та судом встановлено відсутність перешкод для виконання відповідачем обов'язку по утриманню власної дитини і сплати аліментів у розмірі, достатньому для забезпечення дітей можливості нормального розвитку, водночас враховуючи і ту обставину, що відомостей про можливість сплати ним аліментів у вказаному позивачем розмірі, - матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Як вбачається з долучених до відзиву довідки форми ОК-5 та форми ОК-7 Пенсійного фонду України у відповідачки є непостійний дохід.
В той же час, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Відтак позивач зобов'язаний надавати рівнозначний розмір на утримання неповнолітньої доньки, однак, позивачем ОСОБА_1 не доведено, що ним також щомісячно витрачається на утримання сина 4 500,00 грн., а загальні витрати на утримання дитини щомісячно становлять 9 000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджується відсутність перешкод для виконання відповідачем обов'язку по утриманню власних дітей і сплати аліментів у розмірі, достатньому для забезпечення дітей можливості нормального розвитку, водночас враховуючи і ту обставину, що відомостей про можливість сплати ним аліментів у вказаному позивачем розмірі, - матеріали справи не містять.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З урахуванням вищенаведених положень законодавства, встановлених обставин справи, зокрема, часткове визнання відповідачкою позову, а саме в частині стягнення з неї на користь позивача аліментів на утримання їх спільного з позивачем сина в сумі - 3 200,00 грн., суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 500,00 грн. щомісячно з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи із 12 квітня 2024 року і до досягнення сином повноліття.
При цьому, слід зазначити, що у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я сторін та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 24, 56, 110, 112, 141, 160, 161, 179, 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 206, 258, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання дитини, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3 500,00 грн. щомісячно з індексацією стягуваних сум відповідно до закону, починаючи із 12 квітня 2024 року і до досягнення сином повноліття.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах сплати суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено: 15.08.2024.
Суддя: