Справа № 304/1105/24 Провадження № 3/304/782/2024
29 серпня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2023 року серії ВАВ № 941030 видно, що 16 жовтня 2023 року близько 18.40 год ОСОБА_1 у громадському місці - с. Зарічево, вул. Перемоги висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вказував на те, що зазначена у протоколі подія мала місце понад три місяці тому, а відтак строки притягнення його до адміністративної відповідальності пройшли, у зв'язку з чим просив провадження в справі закрити.
Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно із ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, надає кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Як роз'яснено в п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року, строки, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію.
У постанові від 11 липня 2018 року в справі № 308/8763/15-а (провадження №К/9901/12342/18) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію, згідно з якою визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Аналогічно у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року визначено, що у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.
Оскільки дана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 після повернення такої на доопрацювання (постанова Перечинського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2024 року) надійшла до суду 02 травня 2024 року, тобто поза межами строків, визначених ст. 38 КУпАП, відтак на даний час з моменту вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, тому суддя на підставі імперативних вимог Закону прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. 7, 9, 277, 278-280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.