Справа № 304/1896/24 Провадження № 3/304/1197/2024
29 серпня 2024 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 143416 від 06 липня 2024 року видно, що ОСОБА_1 06 липня 2024 року о 20.20 год був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Сімер Ужгородського району прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 9 000 м до державного кордону в напрямку 202 прикордонного знаку за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим своїми діями порушив вимоги ст. 9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року.
Зазначені дії ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби 3 категорії - майстром відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » молодшим сержантом ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, не визнав та просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що протягом останніх десяти років проживає разом зі своєю родиною у м. Перечин. На даний час має відстрочку від мобілізації, так як його дружина померла і він самостійно виховує дитину віком до 18 років, що підтверджується відповідним повідомленням від 20 грудня 2022 року № 2867, копію якого просив приєднати до матеріалів справи. 06 липня 2024 року повертався додому у м. Перечин з с. Туриця, де відвідував маму покійної дружини. Наміру перетинати кордон не мав.
Заслухавши його пояснення, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 143416 від 06 липня 2024 року, громадянин України ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а саме 06 липня 2024 року о 20.20 год був виявлений та затриманий на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на околиці населеного пункту Сімер Ужгородського району прикордонним нарядом «Контрольний пост» на відстані 9 000 м до державного кордону в напрямку 202 прикордонного знаку за спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон.
Згідно з ч. 1 ст. 204-1 КУпАП передбачено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Виходячи з положень частини 1 статті 204-1 КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону даного правопорушення складає перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єктивна сторона - характеризується наявністю прямого умислу.
Так, ОСОБА_1 був затриманий інспектором прикордонної служби на околиці населеного пункту Сімер за намір незаконно перетнути державний кордон з України в Словацьку Республіку на напрямку 202 прикордонного знаку на відстані 9 000 м до Державного кордону України.
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне затримання від 06 липня 2024 року, рапорт інспектора прикордонної служби 3 категорії - майстер відділення інженерного облаштування державного кордону відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » молодшого сержанта ОСОБА_3 від 06 липня 2024 року, а також Схему виявлення на ділянці відповідальності громадянина України ОСОБА_1 .
У той же час у судовому засіданні встановлено, що наміру перетинати державний кордон поза встановленим пунктом пропуску у ОСОБА_1 не було, про що останній відразу вказував у своїх поясненнях від 06 липня 2024 року; з пояснень, наданих ним у судовому засіданні, слідує, що наміру перетинати кордон не мав, протягом останніх десяти років проживає з родиною у м. Перечин; на даний час має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з самостійним вихованням дитини віком до 18 років, що підтверджується повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20 грудня 2022 року № 2867 .
При цьому, у межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147). І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України (ст. 22 Закону України «Про державний кордон»).
Так, суддя приймає до уваги, що тільки перебування особи на певній відстані біля державного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. У даному випадку ОСОБА_1 був затриманий на відстані 9 000 м від лінії державного кордону, що у зв'язку з відсутністю інших доказів, викликає обґрунтовані сумніви в його намірі незаконно перетнути Державний кордон України.
З огляду на викладене суддя вважає, що доказів того, що дії ОСОБА_1 яким-небудь чином були спрямовані на спробу незаконного перетину Державного кордону України матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
При цьому слід зазначити, що розглядаючи адміністративні матеріали, які направлені до суду з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності і які визнані органом, що їх направляє достатніми для досягнення поставленої мети, суд не може вийти за межі обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
З врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.