Справа № 298/2066/23
Номер провадження 2/298/346/23
23 серпня 2024 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Коваль А.Ю.,
номер справи 298/2066/23,
учасники справи:
позивач: орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Великий Березний в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом органу опіки і піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,
Орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування позову зазначається, що на первинному обліку служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради перебуває дитина, позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Статус дитині надано розпорядженням голови Великоберезнянської райдержадміністрації 14.03.2019 №54 та влаштовано до Перечинської загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІ ст. Після ліквідації Перечинської школи-інтернат дитина переведена до Чинадіївського дошкільного навчального закладу (дитячий будинок) інтернатного типу Закарпатської обласної ради, з початком військових дій на території України вивезена дирекцією закладу до Італії.
Посилається, що мати дитини ОСОБА_1 перебувала у місцях позбавлення волі, 19.01.2023 звільнена з державної установи «Збаразька виправна колонія №63» після відбування покарання. Відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
Наголошується, що відповідачка власного житла не має, зареєстрована в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . 12.05.2023 звернулася із заявою до служби у справах дітей селищної ради щодо бажання повернути собі сина, їй були надані роз'яснення при яких умовах дана процедура можлива. З моменту написання заяви відповідачка більше до служби не приходила, контактних даних її немає.
Позивач стверджеє, що при бесіді з ОСОБА_1 встановлено, що вона ніде не працює, доходи відсутні. Проведено декілька обстежень умов проживання за адресою АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що відповідачка за вказаною адресою була зареєстрована лише для виготовлення документів і жодного дня там не проживала, місце знаходження її на даний момент невідоме.
У зв'язку з вищенаведеним 25.10.2023 на розгляд комісії з питань захисту прав дитини Великоберезнянської селищної ради було винесено питання доцільності позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи висновок служби у справах дітей селищної ради, вищевказані обставини, комісія з питань захисту прав дитини вважала доцільним позбавити батьківських прав матір ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 відносно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За наведених обставин, з посиланням на ст.ст.164, 165, 167 СК України позивач просить позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки і піклування Великоберезнянської селищної ради з метою подальшого влаштування до сімейних форм виховання.
Відповідачка відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надала.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 8 листопада 2023 року позовну заяву органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
14 травня 2024 року ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області підготовче провадження по даній справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Начальник служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Шіпош І.І. 23 серпня 2024 року через канцелярію суду подала заяву, в якій просить цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримують та просять задовольнити повністю.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення судового розгляду не подала.
Судом надіслане повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання відповідачки, що встановлена в порядку передбаченому ч. 6 ст. 187 ЦПК України, однак поштова кореспонденція повернулася з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідачки суду не повідомлено. В силу приписів п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України така поштова кореспонденція вважається врученою належним чином.
Судом наголошується, що ОСОБА_1 неодноразово викликалась в судові засідання, судові повістки останній неодноразово надсилались за місцем реєстрації, однак ОСОБА_1 відсутня за місцем реєстрації, іншої адреси місця перебування чи проживання суду не повідомлено.
У порядку ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи, які є належним чином повідомленими про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Підстав для відкладення розгляду справи суд не вбачає.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказана обставина стверджується даними свідоцтва про народження (повторно), виданого 22 лютого 2019 року Великоберезнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням в тому числі відомостей про батька дитини відповідно до частини першої статті 135 СК України, щодо актового запису про народження №00022190696, сформованого 22 лютого 2019 року.
Відповідно до розпорядження голови Великоберезнянської районної державної адміністрації від 14 березня 2019 року №54 "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування" із змінами, венсеними розпорядженням №36 від 30.01.2020, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, підстави: відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України, перебування матері в місцях позбавлення волі.
За даними наказу №4-п від 14 березня 2019 року, виданого начальником служби у справах дітей Великоберезнянської районної державної адміністрації Шіпош І. «Про взяття на первинний облік дитини ОСОБА_2 » - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Згідно з наказом №21-п від 9 лютого 2021 року, виданим начальником служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Шіпош І., «Про взяття на первинний облік дитини ОСОБА_2 » - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
За даними довідки №04-05/316 від 26.10.2023, виданої начальником служби у справах дітей Великоберезнянської селищної ради Шіпош І., дитина позбавлена батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , братів/сестер не має.
Дитина ОСОБА_2 разом з іншими вихованцями Чинадіївського дошкільного навчального закладу інтернатного типу Закарпатської обласної ради з 8 березня 2022 року перебуває за кордоном в Італії, що підтверджується листом директора закладу ОСОБА_3 №285-05.
Згідно даних характеристики Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 10.10.2023 року №736, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є мешканкою АДРЕСА_1 . В громадському житті громади участі не бере, скарг на її поведінку від імені мешканців територіальної громади в селищну раду не поступало.
Відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї від 25.10.2023, ОСОБА_1 за адресою реєстрації в АДРЕСА_1 , не проживає і місце перебування її невідоме. Оцінку потреб здійснити неможливо.
З актів обстеження умов проживання від 03.05.2023, від 02.07.2023, від 18.10.2023 судом установлено, що ОСОБА_1 за адресою реєстрації в АДРЕСА_1 , не проживає, де знаходиться на момент відвідування будинку службою у справах дітей мешканці будинку не знають. Зі слів ОСОБА_4 , була прописана в будинок його батьком тільки для виготовлення документів ще у 2010 році.
Крім цього, судом встановлено що відповідно до ухвали Залізничного районного суду міста Львова від 21 вересня 2018 року до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 11 липня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки. На підставі ч. 1 ст.71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
Згідно листа Державної установи "Збаразька виправна колонія (№63)" від 12.04.2023 №4/1606, засуджена ОСОБА_1 19.01.2023 звільнена з державної установи після відбування покарання, вибула в АДРЕСА_1 .
Із висновку комісії з питань захисту прав дитини Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області №774/03.1-19 від 27.10.2023 установлено, що 12.05.2023 ОСОБА_1 звернулася із заявою до служби у справах дітей селищної ради щодо бажання повернути собі сина, їй було надано роз'яснення, при яких умовах дана процедура можлива. З моменту написання заяви Сніжана більше до служби не приходила, контактних даних її нема.
При бесіді з ОСОБА_1 встановлено, що вона ніде не працює, доходи відсутні. Проведено декілька обстежень умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрована лише для виготовлення документів і жодного дня там не проживала, місце знаходження її на даний момент невідоме.
Уповноважений орган вважає доцільним позбавити громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительку АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, спірні правовідносини з приводу позбавлення батьківських прав, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 13 Сімейного кодексу України (далі СК України).
У відповідності до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про стан здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.
Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, що визначено положеннями п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених обставин - відповідачка неналежно виконує батьківські обов'язки по вихованню і утриманню дитини, оскільки не цікавиться дитиною, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, матеріально не підтримує та не приділяє уваги здоров'ю дитини, суд визнає поведінку ОСОБА_1 свідомим ухиленням від виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини, що згідно п. 2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав.
На переконання суду, право малолітньої дитини ОСОБА_2 на належне виховання і утримання, турботу про здоров'я, фізичний та духовний розвиток з боку його матері ОСОБА_1 порушене та підлягає судовому захисту.
Отже, приймаючи до уваги той факт, що відповідачка не бере участі у вихованні дитини, не надає допомоги на її утримання, протягом тривалого часу свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, тим самим діє всупереч інтересам дитини, позбавляючи її права на належне батьківське виховання та утримання, суд доходить до висновку, що це є підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав.
Суд приймає аргументи позивача, що наведені останнім як на підстави для позбавлення батьківських прав відповідачки, адже такі стверджуються належними і допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми.
Судом під час розгляду не встановлено, що відповідачці чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, або що відповідачка не виконувала батьківські обов'язки з поважних причин, тому, з урахуванням інтересів дитини, суд вважає, що відповідачка ухилялася від виконання батьківських обов'язків, і погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав.
Судом, окрім наведеного, також враховується, що відповідачка ОСОБА_1 відбувала покарання в місцях позбавлення волі і будучи звільненою 19.01.2023 з місць позбавлення волі, ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться дитиною.
При вирішенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 164, 165 СК України та на які вірно посилається позивач у поданому позові.
Частиною 3 статті 60 ЦК України встановлено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Згідно статті 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
У зв'язку з тим, що мати малолітнього ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав, а особу батька встановити не можливо, враховуючи, що жоден із близьких родичів не виявив бажання бути опікуном дитини, суд вважає за необхідне передати малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на опікування органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради.
Згідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду (ч. 3 ст. 166 СК України).
Відповідно до ст. 51, 52 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народженні вони у шлюбі чи поза ним. Обов'язок батьків щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття також закріплений у статті 180 Сімейного кодексу України. Отже, діючим законодавством України передбачений саме обов'язок, а не право батьків утримувати свою неповнолітню дитину до досягнення повноліття і цей обов'язок стосується обох батьків.
Позивач при зверненні до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав не заявив позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до статті 19 Конституції України, статті 1 ЦПК України та з урахуванням положень частини четвертої статті 10 ЦПК України (яка на даний час кореспондується з ч.1 ст.13 ЦПК України), вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом. Наприклад, суд має право вийти за межі заявлених вимог і з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину одночасно з позбавленням батьківських прав (частина друга статті 166 Сімейного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд, незважаючи на відсутність у позовній заяві вимоги позивача про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини, виходячи із необхідності захисту інтересів малолітньої дитини, вважає за необхідне у даному випадку вийти за межі позовних вимог і з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на утримання дитини в порядку вимог ч.2 та ч.3 ст.166 СК України, оскільки підстав для звільнення відповідачки від обов'язку утримувати дитину у розумінні ст.188 СК України судом не встановлено.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на дитину, суд враховує положення закону щодо обов'язку відповідачки утримувати сина та вважає, що порушене право малолітньої дитини підлягає захисту шляхом стягнення з відповідачки аліментів на сина на його особистий рахунок в твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
При визначенні розміру аліментів, суд, зважаючи на приписи ст.182 СК України, враховує, стан здоров"я та матеріальний стан дитини, те, що відповідачка є особою працездатного віку, в матеріалах справи відсутні відомості щодо незадовільного стану її здоров'я, остання є не працюючою, дані щодо матеріального становища платника аліментів та відомості щодо її майна, грошових коштів, розміру заробітної плати (доходу) в матеріалах справи відсутні.
Вирішуючи спір в частині виконання відповідачкою обов'язку утримувати дитину, суд застосовує норми права, що містяться в ст.ст. 166, 180-182, 184, 191 СК України.
Суд вважає, що визначення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності, визначеним ч.9 ст.7 СК України.
Суд вважає за необхідне вирішити питання щодо перерахування аліментів на особистий рахунок дитини ОСОБА_2 у відділені Державного ощадного банку України та зобов'язати позивача відкрити особистий рахунок дитини у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Тому стягнення аліментів слід розпочати з дня, коли позивач звернувся із позовом до суду - з 2 листопада 2023 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При вирішенні спору по суті суд враховує вимоги ст.ст.12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд констатує, що відповідачка жодного разу в судове засідання не з"явилася, не надала відзиву на позов, не надала суду жодних доказів, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог.
Суд на підставі вищенаведених та оцінених доказів у їх сукупності, дійшов переконання про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Приймаючи до уваги вимоги ч.6 ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Передати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , органу опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області для подальшого влаштування.
Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які перераховувати на особистий рахунок дитини, відкритий у відділенні Державного ощадного банку України, починаючи з 2 листопада 2023 року до досягнення дитиною повноліття.
Зобов'язати орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради відкрити особистий рахунок дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відділенні Державного ощадного банку України у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: орган опіки та піклування Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: 89000, Закарпатська область, Ужгородський район, с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 12, ЄДРПОУ 04351127.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 30 серпня 2024 року.
Суддя Зизич В.В.