Справа № 933/420/24
Провадження № 1-кп/933/34/24
30 серпня 2024 року смт Олександрівка
Олександрівський районний суд Донецької області
у складі:
головуючого: - судді ОСОБА_1
за участю:
прокурора - ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
секретаря судового засідання - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка кримінальне провадження № 12024053590000037 від 17 червня 2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Краматорського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, що навчається у Краматорському ПТУ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
17.06.2024 року, близько 11 год. 00 хв., більш точний час суду встановити не вдалося, ОСОБА_4 , разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , з метою протиправного отримання доступу до будинку, яким користується ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, шляхом вільного доступу, через незаперту хвіртку проникли на територію вказаного домоволодіння. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , разом з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою протиправного отримання доступу до приміщення житлового будинку за вказаною адресою, без відповідного дозволу, у порушення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканність житла, шляхом відкриття вхідній дверей, а саме зривання кріплення від стіни будинку, на якому кріпився навісний замок, проникли до будинку за вищевказаною адресою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав у повному обсязі, щиро покаявся. Від надання показань відмовився.
На запитання учасників відповів, що навчався у Краматорському ПТУ за спеціальністю електрогазозварювальник, та зараз має отримати диплом. Працює не офіційно. У судовому засіданні вибачився перед потерпілою за вчинене. Вважає, що вчинив не правильно та жалкує про вчинене.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 надала показання, відповідно до яких, того дня вона прийшла з роботи, а сусідка їй каже, що двоє хлопців вискочили з будинку по АДРЕСА_2 . Вона по дорозі на роботу їх зустріла, а після роботи пішла до них додому, хотіла дізнатися причину та щоб до суду це дійшло. Але виник конфлікт з його мамою і потерпіла звернулась до поліції. Коли вона зайшла в хату був безлад, до цього жили військові - такого не було, був порядок.
На питання прокурора потерпіла відповіла:
Це було 17.06.2024 року у першій половині дня, це був понеділок.
На той момент була її сусідка, яка проходила повз будинок і побачила, що з будинку виглядали двоє хлопців і назвала їх - ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.
Сестра їх бачила знизу, а сусідка як вони вискакували з двору.
На момент проникнення у будинку ніхто не жив.
До цього будинок винаймали військові, які за 2 тижні до події виїхали. Вона має там господарство, тому приходить туди 2-3 рази на день, а може і залишитися.
До проникнення там було прибрано, а коли зайшла до будинку - все розкидане, щось шукали мабуть.
Будинок був зачинений на замок та підпертий дерев'яною палицею. Висів навісний замок.
На її думку, вони смикнули за замок і він вирвався.
Її сестра мешкає по Шевченка, 1, - це поруч з цим будинком. Сестра була на вулиці біля дому і побачила.
Не знає чи робила сестра їм зауваження, вона в неї не питала.
Вона здогадалася хто це по одягу, коли їй описали, бо зустрічала їх того ж дня, коли йшла на роботу.
Одразу вона пішла до батьків ОСОБА_8 додому, постукала двічі, але ніхто не вийшов. Коли постукала втретє, то вискочила мати ОСОБА_8 та виник конфлікт. Мати наполягала, що синові вже 18 років і за свої вчинки він нехай відповідає сам і що потерпіла заважає їй відпочивати. Вона хотіла запропонувати, щоб просто прийшли там поприбиралися, але через таку поведінку сім'ї ОСОБА_9 вона викликала поліцію. Був свідок, який чув, як мати радила ОСОБА_10 поміняти футболку.
З обвинуваченим потерпіла спілкувалася того ж дня, він кричав та махав руками потерпілій перед обличчям, говорив «Подивись на мої руки».
Претензії до обвинуваченого у неї мають здебільшого моральний характер, така поведінка викликала душевний біль. А як кілька років тому вони групою у батьківській хаті похазяйнували. Вона пізно вже дізналася про той випадок, бо хата далеко від її будинку, вони тоді групою дітвора повиносили з будинку по дрібницям.
Цього разу не знає чи вкрали чи ні, не передивлялася речі, бо рознервувалася та тиждень сиділа на ліках.
На питання головуючого потерпіла відповіла:
Коли побачила обвинуваченого, толком не могла нічого сказати, бо на неї налетів шквал образливих слів з приводу того, що вона ж сама не бачила їх у будинку.
Свідок ОСОБА_11 надала показання, відповідно до яких, 17.06.2024 року вона була на подвір'ї і побачила як з будинку її сестри ОСОБА_3 вибігли двоє хлопців, один з яких ОСОБА_4 . Вона пішла подивитися до будинку та побачила, що у будинку гармидер, все розкидано. До цього був порядок. Вона запитала, що ви тут робите, але вони побігли по вулиці. Вона зайшла до будинку бо на вхідних дверях була вирвана скоба, на яку чіпляється навісний замок.
Суд оцінює покази потерпілої та свідка, як належні, допустимі та достовірні, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи встановленим судом у цьому вироку та підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, як такі, що отримані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
У судовому засіданні досліджені протоколи процесуальних дій.
- протокол огляду місця події від 17.06.2024 року, з фотознімками, відповідно до якого в період часу з 13:10 до 13:30 годин, у с. Михайлівка, начальником СД Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 за участю потерпілої ОСОБА_3 , у присутності понятих із застосуванням фотоапарата «Canon», проведено огляд під час якого встановлено, що місцем огляду є територія домоволодіння АДРЕСА_1 , яка частково огороджена шиферним парканом. Вхід на територію здійснюється через металеву хвіртку зі східного напрямку. При вході на територію ліворуч є одноповерховий жилий будинок. За будинком та більш праворуч є господарські будівлі. Вхід до будинку здійснюється через дерев'яні двері з північного напрямку. На момент огляду двері в будинок зачинені. Вхідні двері в будинок зачиняються на навісний замок. На момент огляду металеві дужки, які утримують навісний замок, відірвані від стіни будинку. При вході в будинок є коридор, зальна кімната, кухня, спальня. При огляді всіх кімнат на підлозі виявлені розкидані різноманітні речі (а.с.38-45);
- протокол проведення слідчого експерименту від 24.06.2024 року з фотознімками, відповідно до якого в період часу з 15:35 до 16:00 годин, у с. Михайлівка, начальником СД Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_12 за участю потерпілої ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 , у присутності понятих із застосуванням фотоапарата «Canon», проведено слідчий експеримент, місцем проведення якого є територія домоволодіння АДРЕСА_1 . Підозрюваному було запропоновано добровільно пояснити та показати обставини подій 17.06.2024 року за вказаною адресою. На що підозрюваний пояснив та показав, що 17.06.2024 року, близько 09:30 год., до нього в гості прийшов знайомий (особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), їм було скучно та ОСОБА_13 запропонував залізти у вказаний будинок та подивитися чи не залишилося там чого після військових, які там мешкали до цього часу. Особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження в свою чергу, сказав, що теж піде з ним. Жук зазначив, що жодним чином не змушував (особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) йти з ним. Після чого ОСОБА_13 з (особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження)прийшли до вказаного подвір'я (при цьому показав де саме, фото № 1) впевнилися, що там нікого немає та через незаперту хвіртку увійшли на територію домоволодіння (при цьому показав як саме, фото № 2). Далі вони походили подивилися по господарським будівлям, де нічого цікавого та цінного для них не було. Після чого ОСОБА_13 підійшов до вхідних дверей будинку (при цьому показав де саме, фото № 3) і побачив, що вони зачинені на навісний замок, ОСОБА_13 руками потягнув замок на себе та металеве кріплення, яке трималося на стіні будинку та тримало сам замок, відірвалося (при цьому показав як саме, фото № 4). Потім вони з (особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження)увійшли в будинок та почали ходити по кімнатам. Обійшовши всі кімнати та не знайшовши нічого цінного, ОСОБА_13 почав розкидати по всім кімнатам різноманітні речі, що були в будинку (при цьому показав де саме, фото № 5). (Особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), побачивши поведінку Жука, теж декілька речей кинув на підлогу. Після чого вони вийшли з будинку і в цей час їх помітила жінка зі сторони городу та почала щось кричати. Почувши крики, вони одразу вибігли з вказаної території домоволодіння (а.с.47-54).
Протоколи процесуальних дій, суд вважає належними та допустимими доказами що прямо підтверджують вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, як такі, що отримані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Судом досліджені надані прокурором процесуальні документи:
-витяг з ЄРДР від 17.06.2024 року про реєстрацію кримінального провадження № 12024053590000037 за ст. 162 ч. 1 КК України про незаконне проникнення ОСОБА_4 та (особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження) без відповідного дозволу на територію домоволодіння (а.с.34);
-постанова начальника СД Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 17.06.2024 року про призначення групи дізнавачів у кримінальному провадженні № 12024053590000037 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України (а.с.35);
-постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024053590000037 (а.с.36);
-доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 24.06.2024 року (а.с.15-16).
Досліджені документи суд визнає належними та допустимими доказами на підтвердження наявності підстав для відкриття кримінального провадження, та підтвердження повноважень осіб, які проводили досудове розслідування, захист обвинуваченого та підтримання публічного обвинувачення у суді.
За висновками Досудової доповіді органу пробації, виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе без ізоляції від суспільства. У випадку звільнення правопорушника від відбуття покарання з випробуванням, орган пробації вважає за доцільне покладання на нього обов'язків, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України (а.с.29-31).
Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, які є взаємопов'язаними між собою, є достатньою для постановлення вироку.
Суд, розглядаючи питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 керуючись ст. 337 КПК України, яка визначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, приходить до висновку, що вина обвинуваченого поза розумним сумнівом повністю доведена та його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особикваліфіковані правильно.
При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання.
Відповідно до ст. 12 ч. 2 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 162 ч. 1 КК України, вчинене обвинуваченим, є кримінальним проступком.
Згідно ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття.
Суд при призначенні покарання враховує особу обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.55); не судимий (а.с.57), за місцем проживання характеризується негативно (а.с.59,60), навчається у Краматорському ПТУ, на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с.58).
З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, ступеню тяжкості кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обтяжуючих обставин, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити йому покарання за ч. 1 ст. 162 КК України, у виді штрафу в межах, встановлених у санкції статті.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався і суд не вважає за необхідне застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді штрафу у розмірі шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму у розмірі 1020 гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Олександрівського
районного суду ОСОБА_1