233 № 233/2607/24
29 серпня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області клопотання прокурора про продовження обов'язків по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023050000000051 від 16 січня 2023 року) за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, має на утримані двох неповнолітніх дітей, не працюючого, , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 30 вересня 2008 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 2) 24 лютого 2010 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 3) 21 квітня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України до 8 років позбавлення волі; 4) 10 червня 2020 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 71, ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 1) 05 листопада 1996 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 206 КК України до 2 років позбавлення волі; 2) 13 серпня 1997 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 145, ст. 42, ст. 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 20 січня 2000 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 206 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 12 січня 2006 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 5) 11 вересня 2012 року Кіровським районним судом м. Донецька за ч.1 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту; 6) 04 березня 2015 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; 7) 07 липня 2016 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років та 3 місяців позбавлення волі; 8) 01 червня 2023 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 309 КК України до 3 місяців арешту,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого: 1) 27 січня 1998 року Куп'янським міським судом Харківської області за ч.1 ст. 229-6 КК України до 6 років позбавлення волі; 2) 27 квітня 1998 року Куп'янським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 6 місяців позбавлення волі; 3) 20 січня 1999 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.3 ст. 46-1 КК України до 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 4) 21 квітня 1999 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 17, ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 89, ч.1 ст. 42, ч.3 ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 5) 10 грудня 2002 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 309, ст. 71 КК України до 3 років та 6 місяців позбавлення волі; 6) 26 листопада 2009 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 7) 28 липня 2015 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 8) 28 липня 2015 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 309, ст. 71 КК України до 2 років та 1 місця позбавлення волі; 9) 22 січня 2020 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України,
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, інваліда 3 групи, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого 01 червня 2023 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України,
У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 306, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язків строком на два місяці, з підстав, викладених у письмовому клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши наданні матеріали клопотання, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
08 грудня 2023 року слідчим суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком по 04.02.2024 включно та визначено розмір застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, що складає 214720,00 грн.
19 грудня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_7 звільнено з під варти у зв'язку із внесенням застави, через що діє безстроковий запобіжний захід у вигляді застави.
31 січня 2023 року слідчим суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, який спливав 31 березня 2024 року.
29 березня 2024 року слідчим суддею Красноармійського міськрайонного суду Донецької області було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, який спливає 27 травня 2024 року.
06 травня 2024 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, який спливає 06 липня 2024 року.
01 липня 2024 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області було продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, який спливає 01 вересня 2024 року.
Враховуючи, що кримінальне провадження, яке перебуває на стадії судового розгляду, неможливо завершити до закінчення строку дії обов'язків, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_7 , не даючи оцінки зібраним і дослідженим доказам, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Таким чином, КПК України розділяє застосування запобіжного заходу та покладання відповідних обов'язків.
Крім цього, відповідно до ч.6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Таким чином, відповідно до вимог КПК України, після закінчення строку обов'язків, покладених на підозрюваного, обвинуваченого, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію лише в частині цих обов'язків, а не в цілому.
У зв'язку з наведеним, прокурор звертається саме з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, а не запобіжного заходу яким є застава.
Окрім іншого, відповідно до вимог ч.4 ст. 196 КПК України слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого КПК України.
Таким чином, КПК України встановлено, що лише два види запобіжних заходів мають строк дії - тримання під вартою та домашній арешт. Інші запобіжні заходи застосовуються безстроково та під час досудового розслідування змінюються або скасовуються відповідним рішенням суду за клопотанням сторін, відповідно до вимог ст. 200, 201 КПК України.
При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 200, 201 КПК України, сторони мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі, про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України та покладених слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Таким чином, у статтях 200, 201 КПК України законодавець також розділяє запобіжний захід від обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Про безстроковість запобіжного заходу у вигляді застави також зазначається у п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від № 9-3167/0/4-16від 30.12.2016.
Разом із цим, відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, якщо запобіжний захід не має строку дії, відповідно до ухвали суду, то підставою для припинення його дії є ухвалення судом виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, або зміна цього запобіжного заходу, в порядку, передбаченому КПК України, але жодним чином не закінчення строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, обвинуваченого.
На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку дії покладених судом обов'язків, необхідно врахувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній не зменшились та продовжують існувати:
- передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ризик того, що обвинувачений може спробувати переховуватися від суду і не виконувати законні вимоги суду, оскільки обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, у зв'язку з чим наслідки і ризик втечі для обвинуваченого можуть бути визнані менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, та зважаючи на те, що м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області знаходиться у безпосередній близькості до лінії зіткнення та тимчасово неконтрольованої окупованої території України. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від слідства;
- незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженні, які ще не допитані у судовому засіданні та проживають у м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області, тобто в одному місті з обвинуваченим, з огляду на що він може змусити свідків змінити свідчення на свою користь. Ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, зазначені ризики, на думку суду, посилюються через введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.п.2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема спробувати знищіти, сховати речі та документі, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, з огляду на те, що в клопотанні прокурор лише посилається на ці ризики і що це є лише його припущенням, оскільки на підтвердження даних ризиків суду не було надано будь-яких доказів.
Враховуючи положення ч.4 ст. 202 КПК України, згідно з якими з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На даний час відносно обвинуваченого ОСОБА_11 діє запобіжний захід у вигляді застави з визначенням певних обов'язків.
Частиною 6 ст.194 КПК України визначено, що обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Таким чином, КПК України визначено, що розгляд питання про продовження дії обов'язків здійснюється в порядку, передбаченому ст.199 КПК України для продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На підставі викладеного, вирішуючи питання про наявність підстав для продовження строку дії покладених судом обов'язків, суд враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день не зменшились та продовжують існувати.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення, суд суддя вважає, що на даний час доведено наявність обставин, передбачених п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України, а також передбачених ст. 199 КПК України, а саме, заявлені при обранні запобіжного заходу ризики не зменшились та наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали в частині покладення процесуальних обов'язків, тому необхідно задовольнити клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 на два місяці.
Керуючись ст.ст. 182-197 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк дії покладених обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України відносно ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, на два місяці, тобто по 29 жовтня 2024 року включно, а саме:
1) не відлучатися з міста Костянтинівки Донецької області без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 29 жовтня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя