ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7585/24
провадження № 2/753/5664/24
20 серпня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.,
при секретарі Власенку Д.А.,
за участі:
представника позивача Литвинова О.Р. ,
сторони не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки за прострочення аліментів,-
15.04.2024 до Дарницького районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідач), про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та неустойки за прострочення сплати аліментів.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що на виконанні у Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває судовий наказ № 753/12333/18, виданий Дарницьким районним суду м. Києва 13.07.2018 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2018 та до повноліття дитини.
З моменту відкриття виконавчого провадження Дарницьким відділом виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) боржником рішення суду не виконуються, в межах виконавчого провадження жодних стягнень в рахунок сплати аліментів не було. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16.12.2021 ОСОБА_3 оголошено в розшук. Оскільки відповідач свідомо не виконує рішення суду, за ним утворилася заборгованість в сумі 76 321, 00 грн. та пеня нарахована на підставі ч. 1 ст. 196 СК України в сумі 736 561,72 грн., які позивач просить стягнути на свою користь.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивачки - адвокат Литвинов О.Р. просив вимоги позову задовольнити повністю, посилаючись на доводи, якими обгрунтовано позов.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 .
На виконанні у Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві перебуває судовий наказ № 753/12333/18, виданий Дарницьким районним суду м. Києва 13.07.2018 про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2018 та до повноліття дитини (виконавче провадження № НОМЕР_4).
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) станом на 01.02.2024 у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 76321,00 грн (а.с. 17).
Згідно з розрахунком позивача розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2018 року по кінець січня 2024 року складає - 736561,72 грн.
Як передбачено частиною дев'ятою статті 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 76321,00 грн.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Як передбачено положеннями ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.
При цьому, згідно положень ч. 4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Отже, аналіз зазначених норм закону свідчить про те, що право визначати заборгованість по аліментам надано державному виконавцю і лише у разі незгоди з розміром заборгованості, обчисленим останнім, сторони виконавчого провадження вправі оскаржити його постанову до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» та на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Між тим, як вбачається зі змісту позовних вимог, спір між сторонами виник щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів, а не з приводу обчислення розміру заборгованості по сплаті аліментів.
Крім того, сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментам, не може бути підставою для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим рішенням суду, оскільки права стягувача аліментів, в даному випадку є захищеними в силу закону, так як виконавчий лист про стягнення аліментів перебуває на виконанні в Дарницькому районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і обчислена державним виконавцем заборгованість підлягає стягненню у рамках виконавчого провадження.
Натомість, стягнення заборгованості по аліментам, які вже стягуються за рішенням суду на підставі виконавчого листа, призведе до подвійного стягнення, що суперечить положеннями ст. 61 Конституції України.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті аліментів відсутні.
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 справі № 333/6020/16-Ц, вказала, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 за результатами розгляду справи № 572/1762/15-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. Тобто, до вимог пов'язаних зі сплати пені за несвоєчасну сплату спеціальної позовної давності в один рік не застосовується, оскільки нарахування і стягнення пені не обмежується позовною давністю. Розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів обчислюється за формулою: заборгованість за місяць множиться на кількість днів та на 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Стягнення пені, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів (вказана правова позиція викладена у постанові КЦС у складі ВС у постанові від 19.01.2022 у справі № 711/679/21).
Проте наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18).
Щодо суми неустойки.
За змістом абзацу 1 частини першої статті 196 СК України одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені), розмір якої не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості.
Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Враховуючи, що позивачка пред'явила позов про стягнення пені за період з серпня 2018 року по кінець січня 2024 року включно, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості за ці місяці, на яку вона нараховується.
Відповідно до наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості №57840428/9 від 16.02.2024, складеної державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) Білан Ю.С. станом на 01.02.2024 у відповідача наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 76321,00 грн .
Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком пені, що здійснений позивачем, оскільки в ньому наведені невірна кількість днів прострочення сплати аліментів.
Отже, згідно зі здійсненим судом перерахунком, відповідно до довідки-розрахунку по аліментах від 16.02.2024 розмір неустойки (пені)становить: за серпень 2018 р.: 779,50* 2008 *1% = 15652,36 грн.; за вересень 2018 р.: 779,50* 1979 *1% = 15426,31 грн.; за жовтень 2018 р.: 779,50* 1949 *1% = 15192,46 грн.; за листопад 2018 р.: 779,50* 1918 *1% = 14950,81 грн.; за грудень 2018 р.: 813* 1888*1% = 15349,44 грн. Загальна сума пені за вказані місяці становить 76571,38 грн, що перевищує суму заборгованості по аліментам за період з 03.07.2018 по 01.02.2024. Оскільки розмір пені не може перевищувати 100% заборгованості, суд не вбачає необхідності наводити розрахунок пені за інші місяці.
Таким чином, беручи до уваги правила частини першої статті 196 СК України, та межі заявлених позовних вимог, розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 03.08.2018 по 01.02.2024, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 становить 76321,00 грн.
Таким чином позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись нормами ст. 2, 5, 12, 141, 209, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 03.08.2018 по 01.02.2024 у розмірі 76321,00 грн.
У решті вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 29.08.2024.
Суддя: Ю.С.Мицик