Справа № 752/13586/24
Провадження № 3/752/5628/24
Суддя Коваль В.О.
16.07.2024 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Коваль В.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення від 19.06.2024 року серії ААД № 824370 та АДД № 825421, 13.06.2024 року о 10 год. 15 хв. в м. Києві на вул. Набережно-Корчуватська 56/66, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_2 , здійснюючи рух заднім ходом, не впевнився що, це буде безпечно та скоїв наїзд на авто «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_3 що був припаркований. У наслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Після чого самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив: п. 2.10 (а), 10.9 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, підтвердив обставини викладені в протоколі за ст. 124 КУпАП, щодо залишення місця ДТП зазначив, що наміру такого не було.
Дослідивши матеріали справи, зокрема вищезазначені протоколи про адміністративні правопорушення, в тому числі пояснення учасників ДТП, схему ДТП, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться порушення п. 2.10, 10.9 ПДР України і його вина у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, доведена повністю.
Згідно п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Визначаючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його відношення до скоєного, а також усі обставини справи у їх сукупності та співставленні.
Положеннями ст. 124, ст. 122-4 КУпАП відповідно, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У розпорядженні суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 605,60 грн., за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 122-4, 124, 221, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Згідно ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя В.О. Коваль