майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"30" серпня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/701/24
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Чернігівського обласного центру зайнятості
до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про стягнення 1914,28 грн
Процесуальні дії по справі.
Чернігівський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 1914,28 грн. матеріальної шкоди.
Ухвалою суду від 01.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
12.07.2024р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.07.2024р. від позивача надійшла відповідь на відзив.
Враховуючи відсутність клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем здійснено переплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період з 07.02.2023 по 14.02.2023 в розмірі 1914,28 грн. внаслідок неправомірних дій відповідача.
Внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, яке скасоване судовими рішеннями у справі №620/3183/23, позивач поніс збитки у вигляді зайво сплаченої допомоги по безробіттю.
Виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення пенсії відповідачем.
На думку позивача сума 1914,28 грн. має бути відшкодована відповідачем на підставі ст.1173 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позов заперечив проти вимог позивача, вказавши, що сума допомоги виплачена добровільно (виплачена як допомога по безробіттю, у зв'язку з наданням статусу безробітного), що свідчить про відсутність завдання матеріальної шкоди та відповідно підстав для її відшкодування.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
16.11.2022р. ОСОБА_1 звернувся до Сновської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю (а.с.9).
Наказами Корюківської філії Чернігівського обласного центру зайнятості від 21.11.2022р. №НТ221121 та від 21.12.2022р. №НТ221221 Тесленку В.В. надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю (витяги з наказів на а.с.6).
Наказом від 27.02.2023р. №НТ230227 припинено виплату допомоги по безробіттю з 15.02.2023р.
26.04.2024р. ОСОБА_1 повідомив Чернігівський обласний центр зайнятості, що відповідно до рішення суду з 07.02.2023р. йому призначено пенсію за віком та надав копії судових рішень у справі №620/3183/23 (а.с.10).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №620/3183/23, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 (а.с.14-22), визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 15.02.2023 за №2533500003336 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 09.08.1993 по 04.04.1996 в приватному підприємстві Корд, до пільгового стажу період навчання з 01.09.1983 по 16.07.1986, період служби в армії 15.10.1986 по 01.11.1988, період роботи з 06.08.1986 по 09.10.1986, з 02.12.1988 по 06.05.1989, з 16.05.1989 по 05.03.1991, з 12.03.1991 по 27.07.1992, з 09.08.1993 по 04.04.1996, з 15.03.2005 по 27.03.2006, з 03.04.2006 по 30.10.2006, з 22.01.2019 по 30.04.2021 до пільгового стажу за Списком №2, з 08.06.2021 по 11.11.2022 до пільгового страхового стажу за Списком №1 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 07.02.2023.
Відповідно до довідки від 25.04.2024р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком з 07.02.2023р. (а.с.7).
Відповідно до довідки-розрахунку №07/1228-24 від 07.05.2024р. ОСОБА_1 у період з 07.02.2023 по 14.02.2023 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 1914,28 грн. (а.с.8).
10.05.2024р. Чернігівський обласний центр зайнятості направив лист №12.2/298-24 ГУ ПФУ в Житомирській області щодо повернення коштів в сумі 1914,28 грн. (а.с.13).
ГУ ПФУ в Житомирській області у відповіді на вказаний лист №0600-0502-8/6966 від 03.06.2024р. відмовилось сплачувати кошти, виплаченої ОСОБА_1 , допомоги по безробіттю (а.с.11).
За вказаних обставин, Чернігівський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 1914,28 грн. матеріальної шкоди.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Предметом спору у справі є майнова шкода, завдана внаслідок неправомірних дій органу державної влади.
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У відповідності до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно з ч.1 ст.107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст.1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
За змістом п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є органом виконавчої влади, тобто суб'єктом відповідальності у розумінні ст.1173 ЦК України.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітній в Чернігівському обласному центрі зайнятості з 21.11.2022р. та отримував допомогу по безробіттю з 21.12.2022р. по 14.02.2023р. (витяги з наказів на а.с.6).
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №620/3183/23, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №2533500003336 від 15.02.2023 про відмову гр. ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язано призначити пенсію з 07.02.2023р.
Тобто, під час розгляду справи №620/3183/23 судом було встановлено незаконність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у ч. 1 цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Пунктом 7 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.
Частинами 1, 2 ст. 8 та п.1 ч.2 ст.16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд загальнообов'язкового державного-соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів; виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Кошти бюджету Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобов'язаний вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення його фінансової стабільності.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 у справі №916/336/17, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Протиправна поведінка ГУ ПФУ в Житомирській області виявляється у неправомірній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, а причинним зв'язком між протиправною поведінкою та збитками є звернення ОСОБА_1 до Сновської районної філії Чернігівського обласного центру зайнятості та отримання допомоги по безробіттю в період з 07.02.2023р. по 14.02.2023р., що спричинило збитки центру зайнятості.
Виплата допомоги по безробіттю здійснювалась позивачем на виконання вимог Закону України "Про зайнятість населення", і така виплата відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення", п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 , що свідчить про понесення збитків позивачем та наявність причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності всіх трьох елементів правопорушення в діях відповідача, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди згідно з ст. 1173 ЦК України.
Згідно довідки розрахунку №07/1228-24 від 07.05.2024 сума виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 за період з 07.02.2023р. по 14.02.2023р. становить 1914,28 грн. і саме ця сума підлягає відшкодуванню відповідачем в порядку ст.1173 ЦК України, як шкода, завдана незаконним рішенням органу державної влади.
Згідно ч.ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 1914,28 грн завданої шкоди.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 3028,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
на користь Чернігівського обласного центру зайнятості
- 1914,28 грн. - майнової шкоди;
- 3028,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.08.24
Суддя Сікорська Н.А.
1 - до справи