Справа №731/367/24
Провадження №2/731/146/24
(з а о ч н е)
30 серпня 2024 року смт Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
судді Савенка А.І.,
за участю секретаря Тарасенко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №1 Варвинського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
07 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Варвинського районного суду Чернігівської області з вказаним позовом, пред'явивши вимогу щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 30% його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дати подання позову до закінчення сином навчання чи до досягнення ним 23 річного віку, у залежності яка з цих обставин настане першою.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що від подружніх стосунків з відповідачем народилася спільна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З підстав припинення їхніх шлюбних відносин та відсутності у них можливості добровільного врегулювати порядок участі відповідача у матеріальному забезпеченні сина, рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2019 року зареєстрований між ними шлюб було розірвано, а також стягнено аліменти на утримання сина у розмірі 3/10 часток усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Позивач стверджує, що нині син досяг повноліття, у зв'язку з чим нарахування аліментів припинилося. При цьому, останній на даний час навчається у ВП НУБіП України «Ніжинському агротехнічному інституті» та потребує матеріальної допомоги, адже в силу проходження ним навчання на денній формі він не у змозі працювати та забезпечити себе самостійно. Спільної домовленості з відповідачем щодо добровільного утримання сина не досягли. Однак, в останнього наявна така можливість, адже він має регулярний дохід, інші утриманці відсутні, стягнення по виконавчих документа з нього не здійснюється.
Таким чином, зважаючи на неможливість вирішення вказаного спору в добровільному порядку, позивач була вимушена звернутися до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Варвинського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2024 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 17 липня 2024 року. Додатково залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - сина сторін на утримання якого заявлено вимоги про стягнення аліментів - ОСОБА_3 .
У подальшому, з підстав першої неявки відповідача ОСОБА_2 на виклик суду судове засідання було відкладене на 30 серпня 2024 року.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. 19 червня 2024 року через канцелярію суду звернулася із заявою про здійснення розгляду справи без її участі, заявлені нею позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні (а.с. 23).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення відповідної поштової кореспонденції за його зареєстрованою адресою місця проживання (а.с. 34), а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 35). Відзиву на позовну заяву чи інших заяв з процесуальних питань від відповідача не надійшло.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 19 червня 2024 року через канцелярію суду звернувся із заявою про здійснення розгляду справи без його участі, заявлені позивачем вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні (а.с. 25).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначений позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами по справі не заперечується, що відповідач ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 є батьками повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був залучений до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, що фактично доводиться копією відповідного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 7).
Згідно з копією рішення Варвинського районного суду Чернігівської області, ухваленого 04 вересня 2019 року у межах цивільної справи №731/362/19 (а.с. 4-6), шлюб між сторонами по справі було розірвано та стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3/10 часток усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до Довідки №02-13/598, виданої 13 грудня 2023 року директором Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» (а.с. 8), ОСОБА_3 дійсно навчається у вказаному закладі за денною формою здобуття освіти за спеціальністю - 141 електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, освітній ступінь - бакалавр, форма фінансування - бюджет, термін навчання з 04 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року.
Суд бере до уваги, що матеріали справи не містять інформації щодо дострокового припинення ОСОБА_3 такого навчання, з наведеного вбачається, що повнолітній син сторін по справі, якому ще не виповнилося 23 роки, проходить навчання на денній формі у Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів та природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» кінцевий термін закінчення навчання першого (бакалаврського) рівня - 30 червня 2027 року.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Як убачається з довідки №426, виданої 05 червня 2024 року Журавським старостинським округом Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області до складу сім'ї позивача ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входить її син - ОСОБА_3 (а.с. 9).
Норми статті 199 СК України не передбачають обов'язкову реєстрацію дитини з одним із батьків, а лише передбачають, що вона повинна проживати з одним із батьків.
Скориставшись своїм правом, передбаченим вищевказаною нормою закону, позивач і звернулася до суду з позовом.
Однак, такий позов поданий в інтересах повнолітнього сина, який може бути позивачем у даній справі, а з врахуванням того, що останній є дієздатним, то аліменти мають бути стягнуті на його, а не на позивача користь, як заявлено у прохальній частині позову.
Відповідно до п. d ст. 16 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року), суд зобов'язаний забезпечувати права чоловіка та жінки на основі їх рівності та враховувати однакові права і обов'язки чоловіків і жінок, як батьків незалежно від їхнього сімейного стану в питаннях, що стосуються їхніх дітей. В усіх випадках інтереси дітей мають перевагу.
У зв'язку з цим, суд зобов'язаний враховувати фактичну рівність батьків, зважаючи на обставини справи та встановивши для обох батьків дійсно рівні обов'язки з утримання дитини.
Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач по справі є батьком - ОСОБА_3 , який набув повноліття, при цьому ще не досяг віку 23 років та продовжує навчання у вищому навчальному закладі, і потребує матеріальної допомоги, у зв'язку з таким навчанням, шляхом його поліпшення за рахунок відповідача.
Відповідно до ст. 200 СК України, визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, суд ураховує матеріальне становище дитини, яке потребує поліпшення у зв'язку з її навчанням; наявність у платника аліментів місця роботи та можливості сплачувати аліменти, задовільний стан здоров'я дитини та відповідача, наявність у відповідача інших утриманців - дружини та другої неповнолітньої доньки; а також ту обставину, що положення ч. 2 ст. 182 СК України про мінімальний гарантований розмір аліментів, не поширюється на повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у
платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач має вік, який відноситься до періоду активної трудової діяльності людини. При цьому, відомості щодо його доходів та інформації щодо наявності у нього стану інвалідності чи підстав вважати його не працездатним матеріали справи не містять. Також, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у відповідача на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. Крім того, судом також не встановлено наявності у нього інших утриманців.
Проаналізувавши всі обставини справи у їх сукупності та взаємозв'язку, беручи до уваги матеріальне становище дитини, що потребує поліпшення у зв'язку з його навчанням; наявність у платника аліментів можливості сплачувати аліменти, задовільний стан здоров'я дитини та відповідача, оскільки відомості щодо їх інвалідності чи наявності тяжких хронічних захворювань у суду відсутні, суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 на період його навчання у заявленому позивачем розмірі - 30% всіх видів заробітку (доходу) відповідача, розмір якого буде достатнім для належного забезпечення матеріальних потреб сина на період його навчання.
Оскільки згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача та стягується з нього в дохід держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 141, 247, 259, 260, 263-265, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 ), який навчається, у розмірі 30 (тридцяти) відсотків усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, на весь період навчання, але не довше ніж до досягнення дитиною 23 років, починаючи з 07 червня 2024 року.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судові витрати в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.І.Савенко