Справа № 766/10011/23
н/п 2-а/766/6/24
16.08.2024р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді - Зуб І.Ю., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні міського суду адміністративний позов адвоката Руденка Михайла Михайловича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Херсоні ради (ЄДРПОУ 04060157, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, б.166) про скасування постанови про притягнення до адміністративної
встановив:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, скасувати постанову про накладення стягнення № 93/10 винесену 12.10.2023 року та закрити справу за відсутності правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.10.2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради винесено постанову №93/10 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.156 КУпАП застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 13600 грн.
Вважає оскаржувану постанову незаконною оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт продажу алкогольних напоїв, в матеріалах справи недостатньо доказів для встановлення об'єктивної сторони правопорушення (торгівлі пивом).
Також зазначає, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, чим був позбавлений можливості захищати свої права; жодних доказів як факту вчинення правопорушення, так і вини саме його у правопорушенні матеріали справи не містять. Крім того, ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного).
Зазначає, що ніким і ніяким чином не підтверджено факту продажу пива, для встановлення та підтвердження такого факту окрім продавця потрібен хоча б один покупець, якого немає. Для підтвердження того, що предметом правопорушення є саме алкогольне пиво, необхідно його вилучити або дослідити, що не було зроблено. Суб'єктом інкримінованого йому правопорушення може бути лише працівник підприємства (організації) торгівлі чи громадського харчування. Насправді ж, позивач не працює на вказаному підприємстві.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.11.2023 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 16.08.2024 року не з'явився, подано відзив із долученням письмових матеріалів.
Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час розгляду справи. Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалює про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.
У відзиві представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, оскільки розгялд справи відбувся на підставі досліджених доказів і є законним.
З копії постанови №93/10 від 01.03.2023 року вбачається, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Дніпровської районної в м. Херсоні ради притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 13600 грн. Зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення від 18.02.2023 серії ВАВ№092419:
З матеріалів поданих до відзиву вбачається, що під час розгляду справи відповідачем досліджено адміністративні протоколи серія ВАВ №979146 віж 15.09.2023 року, ВАВ № 978549 від 06.10.2023 року, ВАВ № 979920 від 30.09.2023 року, долучені до протоколів рапорти, до протоколу ВАВ 979920 від 30.09.2023 року - фото, відео фіксація.
У вказаних протоколах вказано, що 15.09.2023 року близько 19-30 год, 06.10.2023 року близько 17-00 год і 30.09.2023 року близько 16-55 год, ОСОБА_1 знаходячись на своєму робочому місті, а саме в пивбарі «Я передзвоню» за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив продаж алкогольного розливного пива «Сідр» об'ємом 0,5 л., чим порушив вимоги наказу ХМВА від 12.07.2023 року № 98-Н, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
За визначенням ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1, 103-2, 104, 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, частинами першою - четвертою статті 156-1, статтями 156-2, 159, частиною першою статті 163-17, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182, статтями 183, 185-12, 186, 189, 189-1, 212-1 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.156 КУпАП Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1статті 247КУпАПобов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказам.
Стаття 156 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами та нормами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.
Тому, особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2ст. 156 КУпАП, повинна зазначити, яку норму вказаного Закону порушила особа стосовно якої складений протокол.
Суд зауважує, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності в протоколах вказано, що ОСОБА_1 порушив Наказ 98-Н ХМВА від 12.07.2023 року.
Разом з тим Наказ 98-Н Начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 12.07.2023 року не встановлює заборону торгівлі в певний час доби, оскільки вказаним Наказом внесені зміни до іншого наказу ХМВА в частині строку дії наказу.
Отже, на переконання суду, об'єктивна сторона правопорушення не розкрита в протоколах про адміністративне правопорушення, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно дост.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 280КУпАП орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
До матеріалів справи відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, крім самої постанови про вчинення адміністративного правопорушення, протоколу, рапортів працівників поліції.
Суд зазначає, що самі по собі протоколи про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Рапорти працівників поліції теж не можуть слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки вони складаються зацікавленими особами, що ставить під сумнів дотримання вимог щодо об'єктивності з'ясування обставин. Доказів, що позивач є суб'єктом господарювання також не надано.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.05.2020 року №524/4668/17.
До суду не надано інших будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки суду не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, адже відповідач не надав належних та достатніх доказів, враховуючи заперечення позивача, позов необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП закрити.
Щодо поновлення строку на подання позову, оскільки позивач стверджує, що вона отримана рекомендованим листом 24.10.2023 року, а при розгляді справи він не був присутнім, позов направлено адвокатом до суду за допомогою поштового відправлення 02.11.2023, то строк не вважається пропущеним. Доказів іншого суду не надано.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 156, 251 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 72, 77, 229, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України,
ухвалив:
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради № 93/10 від 12.10.2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 13600,00 грн. за ст. 156 ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
СуддяІ. Ю. Зуб