Справа №766/8466/24
н/п 3/766/6000/24
20.08.2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 , 24.05.2023 року о 00 год. 36 хв., м.Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії,7, керувала транспортним засобом Mersedes-Benz E220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів). Пройшла огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотест «Драгер 6820», ARNK -0561. З результатом огляду водій не погодилася. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася. Вказана дія зафіксована шляхом безперервної зйомки на б/к 474074,471607.
Своїми діями, ОСОБА_1 , порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, ОСОБА_1 , 24.05.2023 року о 00 год. 36 хв., м.Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії,7 корп.1 не виконала вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу Mersedes-Benz E220 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яку поліцейські здійснювали шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу.
Своїми діями, ОСОБА_1 , порушила п. 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 .
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, а саме: невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
В судові засідання, призначені 27.06.2024, 08.07.2024 , 20.08.2024 року ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про отримання судових повісток за допомогою sms-повідомлення, розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада, про причини неявки суд не повідомила.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протоколи про адміністративне правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 (підтверджено її підписом), отже останній було відомо про існування судових проваджень відносно неї. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжила належних заходів, щоб дізнатись про стан судових проваджень, заяв та клопотань, в тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавала.
Відсутність правопорушника, під час розгляду адміністративних матеріалів, за жодних обставин не може виступати, як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 411505 від 24.05.2024, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.5 ПДР України, згідно якого останній відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в медичному закладіу встановлено Законом порядку; протоколом Серії ААД № 601486 від 24.05.2024, згідно якого останньою допущено порушення вимог п. 2.4 ПДР України: на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог ПДР;
- відеофайлом з нагрудного відеореєстратора поліцейського, котрий здійснював оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18;
- чек-тестом алкотестера «Drager Alcotest 6820» від 24.05.2024, яким встановлено ступінь алкогольного сп'яніння, а саме: 2,05 проміле;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці,порушення координації рухів. Проба позитивна - 2,05 проміле
- направленням на огляд водія на стан сп'яніння від 24.05.2024, відповідно до якого встановлено, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння;
- рапортом інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Херсонській області від 24.05.2024 р. згідно якого 24.05.2024 р. під час несення служби в наряді екіпажу «Вежа 401» о 00-30 год. по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії,7 м. Херсон, під час комендантської години помічено автомобіль Mersedes-Benz E220 CDI, р. н. НОМЕР_2 , прийнято міри щодо його зупинки шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкнення спеціального звукового сигналу. Протягом 5 хв водій не зупинявся та не виконував вимогу поліцейських про зупинку, транспортний засіб зупинений шляхом блокування та встановлено особу водія ОСОБА_1 , в ході спілкування з якою встановлені ознаки алкогольного сп'яніння. Водій пройшла огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортногго засобу, результат - 2,05 проміле, з результатом не погодилась. Однак проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду, відмовилася.
- довідкою старшого інспектора відділу з адміністративної практики УПП в Херсонській області від 25.05.2024, згідно якої ОСОБА_1 , отримала посвідчення водія НОМЕР_3 від 15.07.2017 року ;
Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так п. 2.5. ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці,порушення координації рухів). Наведене мало своїм наслідком законну вимогу про проходження медичного огляду на встановлення алкогольного сп'яніння.
Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи наведені докази суд вважає їх такими, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав не вбачається. Наведені вище докази, досліджені судом, доводять факти, встановлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є належним підтвердженням допущеного останньою порушення.
Так, з досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 , не зважаючи на проходження огляду на місці, з результатами якого не погодилася, пройти огляд на стан сп'яніння в медзакладі, відмовилася, що мало свій прояв в активних діях, метою яких було уникнення процедури відповідного огляду.
Крім того, не виконала вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст.130 та ч. 1 ст.122-2 КУпАП, ставити під сумнів, які підстав немає.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинила декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, та приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, яке, на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33,36, 40-1, ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст.130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та у відповідності до ст.36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач - ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пр ед'явлена до виконання протягом трьох місяців.
СуддяВ. Е. Дорошинська