Справа № 766/12757/24
н/п 2/766/11507/24
про залишення позовної заяви без руху
23 серпня 2024 року Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Петряєв Володимир Вікторович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Петряєв Володимир Вікторович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2024 року справу передано судді Скрипнік Л.А. 07.08.2024 року.
07.08.2024 року судом зроблено запити до УДМС в Херсонській області з метою визначення зареєстрованого місця проживання відповідача.
28.08.2024 року отримано відповідь УДМС в Херсонській області про зареєстроване місце проживання відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання по Херсонській області не значиться.
Згідно відповіді №758686 від 28.08.2024 року отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами особу не знайдено.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимог ст. 175 та ст. 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 6ст.187ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Згідно ч. 2ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Позивач не навела у своєму позові жодної з наведених вище обставин, та згідно позовної заяви відповідач громадянин Греції та в позові вказано місце проживання : АДРЕСА_1 .
Відповідно ч. 9ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно ч.10 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Для застосування вказаних норм закону необхідно вказати місцезнаходженням майна відповідача чи останнє відоме зареєстроване його місце проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Тобто, позивач не обґрунтувала з посиланням на докази можливість застосування ч. 9 або ч. 10 ст. 28 ЦПК України, тобто не зазначила місцезнаходження майна відповідача чи останнє відоме зареєстроване його місце проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), що унеможливлює вирішити питання щодо підсудності розгляду даної справи та відкритті провадження по ній.
Частина 5 статті 177 ЦПК України визначає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За п.1.2 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.
Судовий збір за подання позову не майнового характеру становить 1211,20 грн.
Позивачкою надано квитанцію щодо сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. за квитанцією №1 від 21.05.2024 р.
За ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Встановлено, що станом на 30.08.2024 року неможливо отримати поєднання з Державною Казначейською службою та відповідно перевірити сплату позивачем судового збору за квитанцією №1 від 21.05.2024 р. в розмірі 1211,20 грн. Крім того згідно відомостей системи «Д-3», зазначена сума судового збору була сплачена у справі № 766/8025/24 за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Петряєв Володимир Вікторович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 31.05.2024 року зазначену позовну заяву було повернуто позивачу за його заявою.
Таким чином, недоліки заяви повинні бути усунуті шляхом сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн. за розгляд справи №766/12757/24.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що сплачена сума судового збору може бути повернута судом за клопотанням позивача у випадках передбачених ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.
Керуючись ст. 136, 175, 176, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Петряєв Володимир Вікторович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачці.
Надати позивачці строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.А. Скрипнік