пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
29 серпня 2024 року Справа № 903/521/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., за участю секретаря судового засідання Назарова Н.В., розглянувши
заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК", м. Київ
про грошові вимоги до боржника
по справі №903/521/24
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , Волинська область, Луцький район, село Рованці
про неплатоспроможність фізичної особи
Представники учасників справи:
від ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК": Домальчук Р.В.
керуючий реструктуризацією: Самчук А.М.
ВСТАНОВИВ: 29.05.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . При цьому заявник просить суд керуючим реструктуризацією боржника призначити арбітражного керуючого Самчука А.М.
Ухвалою суду від 31.05.2024 заяву фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в підготовчому судовому засіданні на 10.06.2024.
Ухвалою суду від 10.06.2027 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Луцьким РВ УМВС у Волинській області 18 березня 1997 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича, заборонено боржнику вчиняти заходи, спрямовані на відчуження майна, розгляд справи в попередньому засіданні призначено на 12.08.2024.
12.06.2024 за №73404 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
15.07.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" надійшла заява за вх.№01-74/1049/24 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 58 979 254,64 грн. заборгованості та 6056,00 грн. судових витрат.
Ухвалою суду від 16.07.2024 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про грошові вимоги до боржника прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено в попередньому судовому на 12.08.2024.
Керуючий реструктуризацією Самчук А.М. через відділ документального забезпечення та контролю суду подав:
1) повідомлення за результатом розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до боржника за вх.№01-75/5115/24 від 26.07.2024;
2) звіт про перевірку декларацій про майновий стан ОСОБА_1 за вх. №01-75/5252/24 від 31.07.2024;
3) звіт про проведену роботу за вх. №01-75/5377/24 від 06.08.2024;
4) заяву за вх. №01-75/5482/24 від 12.08.2024 про долучення актів інвентаризації майнового стану боржника.
12.08.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 09.08.2024 за вх.№01-75/5467/24 від 12.08.2024 про долучення до матеріалів справи уточнених декларацій про майновий стан боржника за 2021-2024 роки.
Ухвалою суду від 12.08.2024 розгляд заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про грошові вимоги до боржника та розгляд справи в попередньому судовому засіданні відкладено на 29.08.2024.
16.08.2024 через відділ документального забезпечення та контролю суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" надійшла заява за вх.№01-75/5612/24 про уточнення грошових вимог до боржника.
Керуючий реструктуризацією Самчук А.М. через відділ документального забезпечення та контролю суду подав додаткові письмові пояснення за вх №01-75/5655/24 від 20.08.2024 щодо розгляду грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК".
21.08.2024 відділом документального забезпечення та контролю суду було зареєстровано лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.08.2024 №91-55860/18/24-Вих про надання інформації щодо перетинання державного кордону за останні три роки боржником та його сім'єю.
Присутній в судовому засіданні представник ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" заяву про визнання грошових вимог до боржника підтримав, просив суд задовольнити її в повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні керуючий реструктуризацією стосовно вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" частково заперечив, повідомив про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 16 637 917,94 грн.
Дослідивши матеріали та обставини справи, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 , останні підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) встановлено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна/керуючому реструктуризацією боргів боржника, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
Розпорядник майна/керуючий реструктуризацією боргів боржника не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
1. Суд встановив, що 12.07.2007 між АБ «УКРГАЗБАНК» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено Кредитний договір № 38/07-І/02 (надалі - кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 60000,00 доларів США на строк/період із 12.07.2007 по 11.07.2019, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі відповідно до умов, встановлених цим договором. Умовами кредитного договору (пунктами 1.1, 3.І, 3.3, 5.3, 5.8) передбачено наступне: повернення кредиту здійснюється щомісячно до повного його погашення; проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно у розмірі 12,5% річних від строкової заборгованості по кредиту та у розмірі 13,5% річних від простроченої заборгованості по кредиту; проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня одержання кредиту до дня його погашення, враховуючи фактичну кількість днів користування кредитом; за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності; строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі до вимог щодо: повернення кредиту, сплати процентів, пені, штрафів. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови кредитного договору.
В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договором 12.07.2007 між АБ «УКРГАЗБАНК» (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель), ОСОБА_2 (позичальник) укладено Договір поруки №1 (надалі - договір поруки), відповідно до якого (пункти 1.1, 1.2, 1.3) поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність 3 позичальником перед кредитором і відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж об'ємі, що і позичальник, а саме, за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі. Поручитель свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови договору поруки.
У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителем договірних зобов'язань, що випливають із Кредитного договору №38/07-1/02 від 12.07.2007 та Договору поруки №1 від 12.07.2007, постановою Волинського апеляційного суду від 11.03.2022 у справі №161/2112/14-ц за позовом АБ «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором постановлено: «стягнути з ОСОБА_1 , як солідарного боржника з ОСОБА_2 , на користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором № 38/07-І/02 від 12.07.2007 в розмірі 44250,91 доларів США основного боргу та пені в розмірі 8916,02 грн».
З метою звернення до виконання вказаного судового рішення щодо боржника Драли Оксани, Петрівни 07.10.2022 видано виконавчий лист, на підставі якого 07.11.2022 відкрито виконавче провадження № 70190007, в рамках якого судове рішення не виконано.
Враховуючи вищезазначені обставини, у зв'язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, керуючись умовами кредитного договору №38/07-І/02 від 12.07.2007, кредитором станом на 10.06.2024 проведено розрахунки заборгованості за кредитним договором, відповідно до яких визначено заборгованість, а саме: 41 451,85 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена на 10.06.2024; 78 338,37 доларів США - заборгованість по процентах прострочена на 10.06.2024; 8 333,58 доларів США - три проценти річних від непогашеного кредиту на 23.02.2022; 49 355,17 долари США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту на 29.02.2020; 54 010,94 долари США - пеня за несвоєчасну сплату процентів на 29.02.2020.
У відповідності до частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства складні розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Склад і розмір грошових вимог кредитора до боржника згідно даної заяви визначено в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на 12.07.2024, згідно з яким: 100 доларів США = 4088,23 грн.
Керуючись частиною другою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, враховуючи курс валют, встановлений Національним банком України на 12.07.2024, тобто на дату подання кредитором даної заяви з грошовими вимогами до боржника, грошові вимоги до боржника за кредитним договором № 38/07-І/02 від 12.07.2007 визначено у національній валюті України, а саме: 1 694 646,97 грн. - заборгованість по кредиту прострочена на 10.06.2024; 3 202 652,74 грн. - заборгованість по процентах прострочена на 10.06.2024; 340 695,92 грн. - три проценти річних від непогашеного боргу на 23.02.2022; 2 017 752,87 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту на 29.02.2020; 2 208 091,45 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів на 29.02.2020; 8 916,02 грн. - пеня згідно судового рішення від 11.03.2022 у справі №161/2112/14-ц.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви банку та визнає підставними та законними грошові вимоги АТ «УКРГАЗБАНК» до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі: 1 694 646,97 грн. - заборгованість по кредиту прострочена; 340 695,92 грн. - три проценти річних від непогашеного боргу; 8 916,02 грн. - пеня згідно судового рішення від 11.03.2022 у справі №161/2112/14-ц.
Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 694 646,97 грн. заборгованість за кредитним договором №38/07-І/02 від 12.07.2007, згідно постанови Апеляційного суду Волинської області від 11.03.2022 у справі №161/2112/14-ц.
Заява ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання грошових вимог в частині прострочених процентів у розмірі 3 202 652,74 грн., що нараховані за період після пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України підлягає відхиленню.
Відповідно до висновків, викладених у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У пункті 6.23. постанови від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила:
« 6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13, про неправильне застосування якої судами попередніх інстанцій зазначено в касаційній скарзі, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
6.18. У постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке. Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом. Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.
6.19. У постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
6.20. Відтак, Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
6.21. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).
6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.»
Відтак, вимоги кредитора в частині нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 340 695,92 грн., є обґрунтованими та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у другу чергу.
Щодо вимог кредитора в частині нарахування пені, суд зазначає, що підставною є пеня в розмірі 8 916,02 грн., постановлена до стягнення з боржника у відповідності до постанови Апеляційного суду Волинської області у справі №161/2112/14-ц від 11.03.2022.
Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 2 208 091,45 грн., то у визнані цих вимог та у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму слід відмовити, оскільки банк безправових підстав нарахував проценти після пред'явлення до позичальника вимоги.
Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 2 017 752,87 грн., то у визнані цих вимог та задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму пені також слід відмовити.
Кредитор до заяви не подав обґрунтованого розрахунку нарахування пені. Враховуючи те, що кредит надавався позичальнику в іноземній валюті - доларах США, за умовами кредитного договору повертатися також мав в іноземній валюті. Оскільки своєчасно кредит та проценти за користування кредитом повернуто та сплачено не було, заборгованість виникла в іноземній валюті. Проте, у розрахунку пені за спірний період, обчисленої в іноземній валюті за кожен день прострочення, що суперечити приписам законодавства, в розрахунку не наведено еквіваленту у гривнях станом на час прострочення.
Визначення розміру пені у національній валюті України станом на 12.07.2024 не відповідає умовам кредитного договору щодо сплати пені від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Разом з цим, нарахування пені в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу не відповідає приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» згідно зі ст. 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).
В даному випадку кредитор, хоча й заявив до стягнення пеню в гривні, проте безпідставно розрахував пеню в доларах США з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, а не в національній валюті України в еквіваленті до долару США.
Визначення ж суми простроченого платежу (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»), на яку нараховується пеня, має здійснюватися у гривні за курсом НБУ на день прострочення, а не на час пред'явлення позову.
З урахуванням умов кредитного договору, пеня в даному випадку має обчислюватись і стягуватись в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов'язання, а не з визначенням гривневого еквіваленту на час подання заяви з грошовими вимогами, що значно впливає на кінцеву суму у зв'язку із зміною курсу іноземної валюти.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 23.11.2018 №922/4404/17.
2. Суд встановив, що 11.02.2008 між АБ «УКРГАЗБАНК» (кредитор) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено Кредитний договір № 14/08-1/02 (надалі - кредитний договір), відповідно до якого банк надав позичальнику кредит в сумі 250 000,00 доларів США на строк/період із 11.02.2008 по 10.02.2028, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі відповідно до умов, встановлених цим договором. Умовами кредитного договору (пунктами 1.1, 3.1, 3.3, 5.3, 5.8) передбачено наступне: повернення кредиту здійснюється щомісячно до повного його погашення; проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно у розмірі 14,0% річних від строкової заборгованості по кредиту та у розмірі 15,0% річних від простроченої заборгованості по кредиту; проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня одержання кредиту до дня його погашення, враховуючи фактичну "кількість днів користування кредитом; за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності; строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі до вимог щодо: повернення кредиту, сплати процентів, пені, штрафів. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови кредитного договору.
В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договором 11.02.2008 між АБ «УКРГАЗБАНК» (кредитор), ОСОБА_1 (поручитель), ОСОБА_2 (позичальник) укладено Договір поруки №1 (надалі - договір поруки), відповідно до якого (пункти 1.1, 1.2, 1.3) поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором і відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором у тому ж об'ємі, що і позичальник, а саме, за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному об'ємі. Поручитель свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови договору поруки.
У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителем договірних зобов'язань, що випливають із Кредитного договору № 14/08-І/02 від 11.02.2008 та Договору поруки № 1 від 11.02.2008, заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.08.2012 у справі №2-7852/11 за позовом АБ«УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів вирішено: «стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в користь АБ «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором № 14/08-І/02 від 11.02.2008 в сумі 302 928,75 доларів США основного боргу та 394 793,13 грн пені». З метою звернення до виконання вказаного судового рішення щодо боржника ОСОБА_1 19.11.2014 видано виконавчий лист, на підставі якого 13.04.2020 відкрито виконавче провадження №61808411, в рамках якого судове рішення не виконано.
Враховуючи вищезазначені обставини, у зв'язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, керуючись умовами кредитного договору №14/08-І/02 від 11.02.2008, кредитором станом на 10.06.2024 проведено розрахунки заборгованості за кредитним договором, відповідно до яких визначено заборгованість, а саме: 51063,79 доларів США - заборгованість по кредиту прострочена на 10.06.2024; 189361,74 доларів США - заборгованість по процентах прострочена на 10.06.2024; 3770,61 доларів США - заборгованість по процентах строкова на 10.06.2024; 476 539,49 доларів США - заборгованість по процентах прострочена на 10.06.2024; 44 199,43 доларів США - три проценти річних від непогашеного кредиту на 23.02.2022; 127 420,24 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту на 29.02.2020; 308 791,64 доларів США - пеня за несвоєчасну сплату процентів на 29.02.2020.
У відповідності до частини другої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства складні розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Склад і розмір грошових вимог кредитора до боржника згідно даної заяви визначено в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на 12.07.2024, згідно з яким: 100 доларів США = 4088,23 грн.
Керуючись частиною другою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, враховуючи курс валют, встановлений Національним банком України на 12.07.2024, тобто на дату подання кредитором даної заяви з грошовими вимогами до боржника, грошові вимоги до боржника за кредитним договором №14/08-І/02 від 11.02.2008 визначено у національній валюті України, а саме: 2087605,18 грн. заборгованість по кредиту строкова на 10.06.2024; 7 741 543,46 грн - заборгованість по кредиту прострочена на 10.06.2024; 154 151,21 грн - заборгованість по процентах строкова на 10.06.2024; 19 482 030,39 грн - заборгованість по процентах прострочена на 10.06.2024; 1 806 974,36 грн - три проценти річних від непогашеного боргу на 23.02.2022; 5 209 232,48 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту на 29.02.2020; 12 624 112,46 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів на 29.02.2020; 394 793,13 грн - пеня згідно судового рішення від 14.08.2012 у справі № 2-7852/11; 1411,50 грн. - судовий збір згідно судового рішення від 14.08.2012 у справі №2-7852/11.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви банку та визнає підставними та законними грошові вимоги АТ «УКРГАЗБАНК» до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі: 8 393 918,68 грн. - заборгованість по кредиту строкова; 1 435 229,97 грн - заборгованість по кредиту прострочена; 22 793,93 грн. - заборгованість по процентах строкова; 2 532 481,46 грн - заборгованість по процентах прострочена; 1 806 974,36 грн. - три проценти річних від непогашеного боргу; 394 793,13 грн - пеня згідно судового рішення від 14.08.2012 у справі № 2-7852/11; 1 411,50 грн. - судовий збір згідно судового рішення від 14.08.2012 у справі № 2-7852/11.
Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими та підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 8 393 918,68 грн. заборгованість по кредиту строкова, 1 435 229,97 грн. - заборгованість по кредиту прострочена, 22 793,93 грн. - заборгованість по процентах строкова, 2 532 481,46 грн - заборгованість по процентах прострочена за кредитним договором №14/08-І/02 від 11.02.2008 та 1 411,50 грн. - судовий збір згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №2-7852/11 від 14.08.2012.
Заява ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» про визнання грошових вимог в частині прострочених процентів, що нараховані за період після пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України підлягає відхиленню.
Відповідно до висновків, викладених у пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У пункті 6.23. постанови від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку про те, що плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила:
« 6.17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13, про неправильне застосування якої судами попередніх інстанцій зазначено в касаційній скарзі, дійшла висновків про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.
6.18. У постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 з приводу застосування приписів статті 1048 ЦК України у разі неправомірного, незаконного користуванням боржником грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання Велика Палата Верховного Суду вказала на таке. Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору депозиту і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом. Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, тому підстави для застосування аналогії закону відсутні.
6.19. У постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
6.20. Відтак, Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
6.21. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18).
6.28. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.»
Відтак, вимоги кредитора в частині нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 1 806 974,36 грн., є обґрунтованими та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у другу чергу.
Щодо вимог кредитора в частині нарахування пені, суд зазначає, що підставною є пеня в розмірі 394 793,13 грн. - постановлена до стягнення з боржника у відповідності до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №2-7852/11 від 14.08.2012.
Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 12 624 112,46 грн., то у визнані цих вимог та у задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму слід відмовити, оскільки банк безправових підстав нарахував проценти після пред'явлення до позичальника вимоги.
Щодо вимог кредитора в частині нарахування та визнання пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 5 209 232,48 грн., то у визнані цих вимог та задоволенні заяви ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» на цю суму пені також слід відмовити.
Кредитор до заяви не подав обґрунтованого розрахунку нарахування пені. Враховуючи те, що кредит надавався позичальнику в іноземній валюті - доларах США, за умовами кредитного договору повертатися також мав в іноземній валюті. Оскільки своєчасно кредит та проценти за користування кредитом повернуто та сплачено не було, заборгованість виникла в іноземній валюті. Проте, у розрахунку пені за спірний період, обчисленої в іноземній валюті за кожен день прострочення, що суперечити приписам законодавства, в розрахунку не наведено еквіваленту у гривнях станом на час прострочення.
Визначення розміру пені у національній валюті України станом на 12.07.2024 не відповідає умовам кредитного договору щодо сплати пені від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
Разом з цим, нарахування пені в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення платежу не відповідає приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» згідно зі ст. 3 якого розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).
В даному випадку кредитор, хоча й заявив до стягнення пеню в гривні, проте безпідставно розрахував пеню в доларах США з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, а не в національній валюті України в еквіваленті до долару США.
Визначення ж суми простроченого платежу (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»), на яку нараховується пеня, має здійснюватися у гривні за курсом НБУ на день прострочення, а не на час пред'явлення позову.
З урахуванням умов кредитного договору, пеня в даному випадку має обчислюватись і стягуватись в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент щоденного прострочення зобов'язання, а не з визначенням гривневого еквіваленту на час подання заяви з грошовими вимогами, що значно впливає на кінцеву суму у зв'язку із зміною курсу іноземної валюти.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 23.11.2018 №922/4404/17.
За змістом ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема, є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" п. 61)
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд засвідчує, що визначені суми обґрунтовані та підтверджені рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №2-7852/11 від 14.08.2012, постановою Апеляційного суду Волинської області від 11.03.2022 у справі №161/2112/14-ц.
В даному випадку зобов'язання, з врахуванням визначених судових актів, у боржника виникають із рішень судів та встановленого факту їх невиконання всупереч положенням Конституції України.
Згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
За результатами розгляду вимог щодо визнання кредиторської заборгованості та внесення вимог до реєстру вимог кредиторів, суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів, черговість задоволення цих вимог та обґрунтування правової позиції суду.
Обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, а не на іншого учасника провадження у справі (постанови Верховного Суду від 24.10.2019р. у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019р. у справі № 904/9024/16).
Згідно ч. 4 ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються за рахунок коштів від продажу майна боржника після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.
Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 із наступною черговістю їх задоволення:
- 6056,00 грн. - встановити що витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 16 228 152,79 грн. - вимоги другої черги;
- 403 709,15 грн. - вимоги третьої черги.
Згідно зі ст. 122 КУзПБ, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 123 КУзПБ, протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.
Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 122, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 задоволити частково.
2. Визнати у встановленому порядку доведені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" (м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Луцьким РВ УМВС у Волинській області 18 березня 1997 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на загальну суму 16 637 917,94 грн. та зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Самчука А.М. включити вимоги до реєстру вимог кредиторів у наступній черговості:
- 6056,00 грн. - встановити що витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору) відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;
- 16 228 152,79 грн. - вимоги другої черги.
- 403 709,15 грн. - вимоги третьої черги.
3. В решті вимог відмовити.
4. Зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника, арбітражного керуючого Самчука А.М. включити визнані судом вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Керуючому реструктуризацією Самчуку А.М. провести збори кредиторів в порядку п. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства.
6. Засідання суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначити на 18 вересня 2024 року на 09:40 год.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно з моменту її прийняття відповідно до ч.4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Ухвала підписана 30.08.2024.
Суддя В. М. Дем'як