28 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/1898/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.
при секретарі Семенові О.Є.
за участю:
позивача - адвокат Дягілєв О.В., свідоцтво від 19.09.2005 року №1332;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвоката Дягілєва О.В. (вх. №1686Х/1-18)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року у справі №922/1898/24, постановлену в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Усата В.В.), повний текст якої складено 27.06.2024 року
за позовом Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича, смт. Андріївка, Балаклійський район, Харківська обл.
до Державного підприємства “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України с. Гонтарівка, Вовчанський район, Харківська область
про стягнення коштів,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року у справі №922/1898/24 у задоволенні заяви представника ФОП Жеребного Олега Володимировича про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків позовної заяви (вх. № 16643 від 26.06.2024) - відмовлено; уточнену позовну заяву (вх. № 16644 від 26.06.2024) залишено без розгляду.
Представник Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвокат Дягілєв О.В. з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року про відмову у задоволенні заяви представника ФОП Жеребного Олега Володимировича про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків позовної заяви; поновити пропущений строк на подання позовної заяви, з усунутими недоліками; справу направити до господарського суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.
24.06.2024 року представником позивача поштою було надіслано до господарського суду Харківської області позовну заяву з усунутими недоліками та заяву про поновлення пропущеного строку; 26.06.2024 року повідомленням СМС було підтверджено отримання господарським судом Харківської області поштового відправлення №6103803069218.
Позовна заява з усунутими недоліками та заява про поновлення пропущеного строку подані суду у строк до 24.06.2024 року.
Посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 21.09.2017 року у справі №6-1509цс17.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 року апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвоката Дягілєва О.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року у справі №922/1898/24 залишено без руху; останнього зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без руху апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвоката Дягілєва О.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року у справі №922/1898/24 , зокрема, виходив з наступного.
З 18.10.2023 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 року № 3200-IX.
Апеляційна скарга була надіслана представником Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвокатом Дягілєвим О.В. до Східного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку.
Апелянту слід надати суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучити докази, що підтверджують реєстрацію представником Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвокатом Дягілєвим О.В. електронного кабінету в ЄСІТС відповідно до положень ч. 6 ст. 6 ГПК України.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: з 1 січня 2024 року становить - 3028,00 грн.
До матеріалів апеляційної скарги апелянтом додано фіскальний чек від 04.07.2024 року про сплату останнім 2920, 00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
За подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 3028, 00 грн., що становить 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Апелянтом не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір», недоплата становить 108, 00 грн.
Матеріали апеляційної скарги не містять доказів надіслання копії апеляційної скарги: Державному підприємству “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, що не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України щодо надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень ст. 42 ГПК України.
22.07.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про поновлення пропущеного строку (вх.№ 9611), в якій останній просив поновити пропущений строк на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт отримав лише 22.07.2024 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 року, зокрема продовжено апелянту - представнику Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвокату Дягілєву О.В. процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, викладених в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 року у справі, протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали; вчинено інші процесуальні дії.
31.07.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява (вх.№ 10099), на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2024 року, яку разом з додатками долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 року, з урахуванням ухвали від 27.08.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвоката Дягілєва О.В. на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року у справі № 922/1898/24; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "28" серпня 2024 р. о 16:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі “Електронний суд»; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв'язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи; витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1898/24.
26.08.2024 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи (вх.№11108).
У судовому засіданні 28.08.2024 року представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
У судове засідання 28.08.2024 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи; розгляд справи здійснювався за його відсутності.
Разом з цим, ухвалу суду від 05.08.2024 року було надіслано ФОП Жеребному О.В., Державному підприємству “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України та представнику Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвокату Дягілєву О.В. до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).
Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвалу суду апеляційної інстанції від 05.08.2024 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у призначене судове засідання.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.
Фізична особа-підприємець Жеребний Олег Володимирович звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України, в якому просив визнати за відповідачем у справі Державним підприємством “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» порушення умов договору оренди транспортного засобу з екіпажем № 17-06/21, укладеного 28 травня 2021 року між ДП “ДГ “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» та Фізичною особою підприємцем Жеребний Олег Володимирович у частині неповного розрахунку, згідно актів наданих послуг № 1 від 23.06.2021 року, № 2 від 20.07.2021 року, № 3 від 06.08.2021 року, № 4 від 09.09.2021 року, № 5 від 21.10.2021 року, № б від 01.12.2021 року та відповідно розрахунку за надані послуги, згідно виписок за картковим рахунком клієнта (позивача у справі) відповідачем на рахунок позивача за вказані послуги на період з 01.01.2021 (включно) по 30.06.2021року (включно), на період з 01.01.2022року (включно) по 30.06.2022 року (включно) на період з 01.07.2022 року (включно) по 31.12.2022року (включно), на період з 01.01.2023року (включно) по 30,06.2023року (включно), тобто в період з 23.06.2021року (перший акт наданих послуг) до дня звернення з даним позовом до суду, наданих позивачем по справі Фізичною особою підприємцем Жеребний Олег Володимирович відповідачу по справі Державному підприємству “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва» Національної академії аграрних наук України; стягнути з Державного підприємства “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» на користь Фізичної особи підприємця Жеребний Олег Володимирович суму боргу 404500 (чотириста чотири тисячі п'ятсот) гривень в зв'язку з невиконанням умов договору оренди транспортного засобу з екіпажем № 17- 06/21, який був укладений між позивачем по справі Фізичною особою підприємцем (ФОП) Жеребним Олегом Володимировичем та відповідачем у справі Державним підприємством “Дослідне господарство “Гонтарівка» Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України» з дня останньої виплати відповідачем у справі на рахунок позивача у справі по Договору, тобто з 01.03.2023 року до дня ухвалення рішення судом.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2024 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича (вх. 1898/24) - залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: обґрунтованого (детального) розрахунку суми, що заявлена до стягнення (з урахуванням дат виникнення грошового зобов'язання по кожному акту виконаних послуг, з урахуванням проведених відповідачем оплат із зазначенням дати та суми такої оплати); уточнень прохальної частини позовної заяви, шляхом викладення позовних вимог (матеріально-правових вимог позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення) чітко й безумовно; правового обґрунтування обраного способу захисту щодо звернення з позовною вимогою немайнового характеру у викладеній позивачем редакції, з посиланням на норми права, які передбачають саме такий спосіб захисту права чи інтересу; попереджено позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Оскільки позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2024 року повернуто позовну заяву Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича (вх. 1898/24) з доданими до неї документами.
26.06.2024 року на адресу господарського суду Харківської області представником позивача подано заяву про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків позовної за вх. № 16643, а також текст позовної заяви з усунутими недоліками за вх. № 16644.
27.06.2024 року господарським судом Харківської області постановлено оскаржувану ухвалу.
Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з огляду на таке.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов'язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Місцевий господарський суд, залишаючи без розгляду уточнену позовну заяву та відмовляючи у задоволенні заяви представника ФОП Жеребного Олега Володимировича про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків позовної заяви виходив з того, що ухвала господарського суду Харківської області від 05.06.2024 року отримана позивачем 13.06.2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення, а отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви в строк до 24.06.2024 року (включно), враховуючи те, що позивачем у встановлений строк не було подано усунення недоліків позовної заяви, ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2024 року позовну заяву повернуто позивачу; заява про поновлення пропущеного строку подана представником позивача 26.06.2024 року, тобто вже після повернення позовної заяви, що виключає можливість на поновлення строку на усунення недоліків позовної заяви.
Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду передчасними, з огляду на таке.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 року вказано, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У рішенні від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" Європейським судом з прав людини зауважено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Так, ухвалою господарського суду Харківської області від 05.06.2024 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича (вх. 1898/24) - залишено без руху; встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: обґрунтованого (детального) розрахунку суми, що заявлена до стягнення (з урахуванням дат виникнення грошового зобов'язання по кожному акту виконаних послуг, з урахуванням проведених відповідачем оплат із зазначенням дати та суми такої оплати); уточнень прохальної частини позовної заяви, шляхом викладення позовних вимог (матеріально-правових вимог позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення) чітко й безумовно; правового обґрунтування обраного способу захисту щодо звернення з позовною вимогою немайнового характеру у викладеній позивачем редакції, з посиланням на норми права, які передбачають саме такий спосіб захисту права чи інтересу.
Ухвала господарського суду Харківської області від 05.06.2024 року отримана позивачем 13.06.2024 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення, а отже, позивач мав усунути недоліки позовної заяви в строк до 24.06.2024 року (включно).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року повернуто позовну заяву Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича (вх. 1898/24) , з доданими до неї документами.
26.06.2024 року на адресу господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку.
26.06.2024 року на адресу господарського суду Харківської області від позивача надійшла уточнена позовна заява.
Так, апеляційним судом встановлено, що 24.06.2024 року позивачем здано на пошту заяву про усунення недоліків позовної заяви, заяву про поновлення пропущеного строку. Наведене підтверджується фіскальним чеком ПАТ Укрпошта від 24.06.2024 року та відстеженням трек номеру штрихкодового ідентифікатора №6103803069218.
Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ст.114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно з частиною 7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відтак, господарським судом не враховано наведені положення процесуального закону, зокрема, не взято до уваги розумність строків для вчинення процесуальних дій, в даному випадку строку на поштовий перебіг з урахуванням положень ст.114 ГПК України.
Таким чином, враховуючи вказані обставини та положення ст. ст.116, 174 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає про передчасність висновку господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви, відмови у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку та залишення без розгляду уточненої позовної заяви.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі 910/13733/19, від 08.04.2020 року у справі №920/251/19.
Так, відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 05.06.2024 року
позовну заяву залишено без руху.
За матеріалами справи, позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом до 24.06.2024 року (здано на пошту 24.06.2024 року).
Судом апеляційної інстанції враховуються, також, правові висновки, викладені в постанові Верховного суду України від 21.09.2017 року у справі №6-1509цс17, на які посилається апелянт, де, зокрема, вказано на те, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
Отже, враховуючи положення ч. 3 ст.174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду.
Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вказана стаття визначає основні засади судочинства, які є системою загальноправових, міжгалузевих та галузевих принципів, що розкривають сутність судочинства, напрями та досягнення завдань правосуддя та реалізацію прав, свобод і законних інтересів учасників процесу.
Конституцією України передбачається низка гарантій, однією із яких є право судового захисту, що передбачена статтею 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Це означає, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.
Статтею 55 Конституції України закріплено фундаментальний принцип судового захисту всіх порушених прав людини і громадянина. Надання громадянам права на реалізацію судового захисту їх порушених конституційних прав є невід'ємним елементом законності у державі.
Можливість отримати судовий захист порушеного чи оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу є одним з найважливіших прав особистості, що суттєво визначає її місце у суспільстві. Тому реалізація права на судовий захист має не тільки юридичне, але й суттєве соціально-політичне значення. Судовий захист надається кожному, хто має на нього право та потребує його. Будь-яка особа, що вважає своє право порушеним, має можливість звернутися за судовим захистом та доводити свою правоту.
У п.2.2. Рішення Конституційного суду України у справі № 1-10/2012 зазначено, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення Європейського суду з прав людини від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії" (Ashingdane v. the. United Kingdom)).
У рішенні від 28 лютого 2008 року у справі "Церква села Сосулівка проти України" (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine) (заява № 37878/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник мав доступ до судів різної юрисдикції, проте жодний з них не розглянув по суті його скарги, оскільки суди вважали, що вони не мають юрисдикції розглядати такі питання, незважаючи на те, що процедурних вимог прийнятності було дотримано. У цьому випадку Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що така відмова прирівнюється до відмови у здійсненні правосуддя, що порушує саму суть права заявника на доступ до суду, яке гарантується пунктом 1 статті 6 Конвенції.
У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі "Безімянная проти Росії" (Bezymyannaya v. Russia) (заява № 21851/03) Європейський суд з прав людини констатував порушення "самої суті права заявника на доступ до суду", а отже, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, яка є частиною національного законодавства України, указавши, що заявниця опинилася у замкнутому колі, у ситуації, коли внутрішньодержавні суди вказували один на одного і відмовлялись розглядати її справу, зважаючи на нібито обмеження своїх судових повноважень. Внутрішньодержавні суди фактично залишили заявницю у судовому вакуумі без будь-якої вини з її сторони".
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.03.2020 року у справі №910/14147/19, де, зокрема, вказано на таке.
“Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France).
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Європейським судом з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Белле проти Франції" від 04.12.1995). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Господарський суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ГПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.»
Отже, висновок місцевого господарського суду не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
За змістом п. 4 ст. 280 ГПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки вимога апелянта про поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви, з усунутими недоліками буде розглядатися місцевим господарським судом після повернення справи до господарського суду Харківської області.
Отже, ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року у справі слід скасувати та справу передати на розгляд господарському суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 255, 269, 271, ч.6 ст. 275, ст. ст. 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця Жеребного Олега Володимировича - адвоката Дягілєва О.В. задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2024 року у справі №922/1898/24 скасувати.
Справу №922/1898/24 передати на розгляд до господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 30.08.2024 року.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов