Справа № 487/7123/24
Провадження № 1-кс/487/4537/24
23.08.2024 м.Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024230000000298 від 01.03.2024 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , -
Слідчий відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024230000000298 від 01.03.2024 звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 з визначеним розміром застави.
У клопотанні слідчий посилається на обґрунтованість підозри за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України та зазначає про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на думку слідчого, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, враховуючи відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винуватим. Оскільки не допитано всіх свідків у кримінальному провадженні, встановлюється їх місцезнаходження, а тому, перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні. Також підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідчий вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, заперечував свою причетність до обставин, викладених в повідомленні про підозру.
Захисник підзорюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024230000000298 від 01.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених чч1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, переслідуючи прямий корисливий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу наркотичних засобів, незаконно, з метою збуту придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах наркотичний засіб - канабіс, та у послідуючому зберігав вказаний наркотичний засіб з метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту його виявлення та вилучення 21.08.2024 в період часу з 07:14 до 10:19 год працівниками поліції у ході проведення санкціонованого обшуку. Вилучена речовина є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, маса якої становить близько 40 г.
Крім того, ОСОБА_5 у невстановлений досудовим слідством час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановленому органом досудового розслідування місці та час, при невстановлених обставинах, незаконно, без передбаченого законом дозволу, таємно, в порушення вимог додатку №1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п. п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, незаконно придбав гранату типу Ф-1, та у послідуючому зберігавїї за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,до моменту її виявлення та вилучення 21.08.2024 в період часу з 07:14 до 10:19 год працівниками поліції у ході проведення санкціонованого обшуку. Виявлений та вилучений предмет являється бойовим припасом - корпус гранати Ф-1, що відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності №126 від 21.08.2024 являється обмежено небезпечним, та підривач УЗРГМ ЧЗЧП, що відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності №125 від 21.08.2024 являється небезпечним.
21 серпня 2024 ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
22.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження та були досліджені в судовому засіданні, а саме:
-в протоколі обшуку від 21.08.2024 за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого становить близько 40 г, та бойовий припас - корпус гранати Ф-1, підривач УЗРГМ ЧЗЧП;
-протоколі проведення обшуку від 21.08.2024 за адресою проживання ОСОБА_5 : АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 300 грн. В подальшому встановлено, що зазначені грошові кошти, а саме: 100 грн 02.08.2024 були вручені закупнику ОСОБА_7 , за які останній 02.08.2024 придбав у ОСОБА_8 наркотичну речовину - канабіс, 200 грн були вручені закупнику ОСОБА_7 , за які останній 06.08.2024 придбав у ОСОБА_9 наркотичний засіб - канабіс;
-протоколі допиту свідка ОСОБА_10 , який показав, що на даний час він проживає за адресою: АДРЕСА_4 разом зі своїм знайомим ОСОБА_11 та його дружиною Оленою, з яким познайомився близько 10 років тому через спільного знайомого ОСОБА_12 . Йому відомо, що збутом наркотичних речовин займається ОСОБА_13 разом зі своєю дружиною Оленою, окрім цього ОСОБА_13 вирощував за місцем свого мешкання рослини коноплі. Також, до ОСОБА_9 часто приходить ОСОБА_14 , з яким останній спілкується на тему вирощування канабісу;
-протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: спостереження за особою, річчю або місцем від 15.07.2024 за вих.№354т/55/120/02-2024 від 15.07.2024 відносно ОСОБА_5 , в ході якого встановлено причетність останнього до збуту наркотичної речовини;
-протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 06.08.2024 за вих.629т/55/120/01-2024 відносно ОСОБА_5 , в ході якого встановлено причетність останнього до збуту наркотичної речовини.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Санкцією ч. 1 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від від чотирьох до восьми років, а ч. 1 ст. 263 КК України - позбавлення волі на строк від позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, в разі визнання його винуватим, даних щодо його особи, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань або їх зміни.
Також підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних, оскільки зацікавлений в узгодженні показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_15 може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, оскільки за версією органу досудового розслідування займався збутом наркотичних засобів з метою отримання прибутку.
При розгляді даного клопотання, крім наявності вищенаведених ризиків, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, слідчий суддя також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , який народився в 1967 році, має хронічне захворювання - гепатит, вживає канабіс; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, який розлучений; на даний час підозрюваний проживає із жінкою без реєстрації шлюбу в АДРЕСА_3 . Підозрюваний ОСОБА_5 працює охоронцем; про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення йому не повідомлено; він раніше не судимий.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, з огляду на обставини кримінального провадження, характер та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 , слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.
Наявні в матеріалах клопотання докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
При цьому, слідчий суддя вважає, що тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою у конкретному випадку виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 пред'явлено підозру у незаконному збуті наркотичних засобів, що завдає шкоди здоров'ю населення, з корисливих мотивів, та у зберіганні бойових припасів, що несе небезпеку громадському порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя бере до уваги не лише матеріальний стан підозрюваного, а і те, що за обставинами підозри ОСОБА_5 діяв умисно, з корисливих мотивів, йому інкрімінується декілька епізодів злочинної діяльності, що свідчить про його суспільну небезпечність, а отже, застава в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, як альтернатива запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, буде співмірною з існуючими у кримінальному провадженні ризиками, та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" до 19.10.2024 включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого у справі за кожною вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, тобто з міста Херсона, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 26.08.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1