Справа № 473/4698/24
іменем України
"30" серпня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці адвоката Могили С.М., заінтересованої особи ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
в серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що заявниця з 06 серпня 1988 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2022 року було розірвано. Колишне подружжя проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, упродовж 2022-2024 років відносини між ними постійно погіршувалися, в зв'язку з чим неодноразово відбувалися сварки, ОСОБА_2 вчиняє відносно заявниці психологічне насилля.
При цьому, згідно рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_2 був виданий обмежувальний припис строком на 3 місяці. Також, відповідно до рішення цього ж суду від 29 серпня 2023 року був виданий обмежувальний припис строком на 3 місяці. В подальшому строк дії обмежувального припису відносно ОСОБА_2 був продовжений на 2 місяці, відповідно до рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 листопада 2023 року.
Однак, ОСОБА_2 продовжує кривдити ОСОБА_1 та після чергового прояву агресії з його боку, що мало місце 15 серпня 2024 року, заявниці довелося звернутися до Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області з приводу протиправних дій відносно себе з боку останнього. За даним фактом щодо ОСОБА_2 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.173-2 КпАП України винесений терміновий заборонений припис.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не почуває себе в безпеці, ОСОБА_2 вчиняє фізичний та психологічний тиск відносно заявниці, а тому вона, як жертва насильства, просила застосувати відносно неї захист, передбачений Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а саме видати відносно ОСОБА_2 обмежувальний припис строком на шість місяців, заборонивши останньому перебувати в місці проживання заявниці ( АДРЕСА_1 ), наближатися до місця проживання, роботи заявниці, інших місць частого відвідування нею, ближче, ніж на 100 метрів, а також вести листування, телефонні переговори, контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Могила С.М. заяву підтримали, просили про її задоволення.
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти встановлення такого заходу тимчасового обмеження як заборона перебувати в місці спільного проживання з заявницею як необґрунтованого (винною в конфліктних ситуаціях, які виникали між ним та заявницею, є остання).
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
З 06 серпня 1988 року ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 вересня 2022 року було розірвано.
Згідно рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_2 видано обмежувальний припис, яким було встановлено заходи тимчасового обмеження прав останнього у вигляді заборони перебувати у місці проживання ОСОБА_1 , вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб.
Відповідно до рішення цього ж суду від 29 серпня 2023 року стосовно ОСОБА_2 видано обмежувальний припис, яким було встановлено заходи тимчасового обмеження прав останнього у вигляді заборони перебувати у місці проживання ОСОБА_1 , вести листування, телефонні переговори, контактувати через інші засоби зв'язку особисто та через третіх осіб строком на 3 місяці.
В подальшому строк дії обмежувального припису відносно ОСОБА_2 був продовжений на 2 місяці, відповідно до рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 листопада 2023 року.
Крім цього з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального праовопрушення, передбаченого ст. 390-1 КК України, призначено покарання в вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим сроком на 1 рік.
Так, основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з п.п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п.2 ч 1ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить, зокрема, обмежувальний припис стосовно кривдника.
За п. 7 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно ч. 3 ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону передбачено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
При цьому, встановлення обмежувального припису є превентивним способом захисту потерпілих від домашнього насильства.
В постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19 вказано, що тимчасове обмеження права власності кривдника чи права користування житлом з метою забезпечення безпеки постраждалої особи при видачі обмежувального припису у порядку, визначеномуЗаконом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", є легітимним заходом втручання у права та свободи особи.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, встановлені в судовому засіданні обставини щодо характеру відносин між учасниками справи, надані ними докази, суд приходить до висновку, що заявниця довела наявність обґрунтованих ризиків вірогідного продовження чи повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства. В свою чергу, останній не надав жодних доказів на спростування позиції заявниці.
Разом з тим суд враховує відсутність у ОСОБА_2 іншого місця проживання, належність заявниці на праві власності іншого житлового будинку, тому суд вважає необхідним встановити строк обмежень у два місяці.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 258, 259,263-265, 350-6, 350-8 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курськ Баганського району Новосибірської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , на строк два місяці, яким визначити тимчасові обмеження його прав, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Вознесенська Миколаївської області, за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його проголошення.
Суддя Л.В.Лузан