Справа № 473/4751/24
Номер провадження 1-кс/473/1200/2024
іменем України
"30" серпня 2024 р. місто Вознесенськ
Слідчий суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська без застосування фіксації процесу технічними засобами на підставі ч.4 ст.107 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_3 про зменшення обтяжень при арешті майна, яке подане адвокатом в інтересах власника (володільця) майна ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12024152190000635 від 13.06.2024 року за ч.1 ст.286 КК України,
29 серпня 2024 року до суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 про зменшення обтяжень при арешті майна, яке подане в інтересах ОСОБА_4 . Адвокат в клопотанні вказав, що слід передати арештоване майно на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , оскільки експертизи вже проведенні а умови зберігання в поліції можуть призвести до знищення чи пошкодження майна.
Володілець майна ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явилися, надали заяви, в яких просили слухати справу без їх участі, та просили задовольнити клопотання.
Слідчий ОСОБА_5 надав до суду рапорт, в якому вказував, що не заперечує проти задоволення клопотання, оскільки автомобіль вже був оглянутий експертами та відпала потреба у перебуванні авто на майданчику тимчасового утримання Вознесенського РУП.
З огляду на зазначене слідчим суддею прийнято рішення про проведення засідання у відсутність сторін та без застосування засобів фіксації процесу з огляду на те, що відповідно до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя не пізніше трьох днів після його надходження до суду.
Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_3 , слідчий суддя враховує, що ст.131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Згідно із ч.1 ст.174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
На підставі матеріалів провадження судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 21 червня 2024 року було задоволено клопотання прокурора ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12024152190000635 та з метою збереження речових доказів накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2105» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 та знаходиться у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час арешту майна транспортний засіб зберігати на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів Вознесенського РУП за адресою АДРЕСА_1 .
Вирішуючи подане до суду клопотання, слідчий суддя враховує, що порядок зберігання речових доказів регулюється чинним кримінально-процесуальним законодавством. Так ч.1 ст.100 КПК України визначено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст.170-174 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.100 КПК України речовий доказ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Пунктом 20 Постанови КМУ від 19 листопада 2012 р. №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» визначено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Згідно із Наказом Генеральної прокуратури України, МВС України, ДПА України, Верховного Суду України, ДСА України від 27.08.2010 р. №51/401/649/471/23/125 «Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції)». а саме п.19 визначено, що: «19. Зберігання транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ,, керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу. При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов'язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу».
Положення ст.173 КПК України передбачають коло питань, які повинен враховувати слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна, зокрема, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (п.5 ч.2), наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п.6 ч.2).
Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя вважає, що умови арешту майна на даному етапі слід змінити, оскільки проти цього ніхто із учасників, в тому числі і прокурор не заперечували, обмеживши власника (володільця, користувача) лише в праві відчуження. розпорядження та користування арештованим майном, проте слід дозволити зберігання арештованого майна особі, у якої його було вилучено.
Керуючись ст.ст.131, 174, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну місця зберігання майна, на яке накладено арешт, та передачу його на відповідальне зберігання ОСОБА_4 - задовольнити.
Змінити умови арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 червня 2024 року справа №473/3304/24 номер провадження 1-кс/473/826/2024 та передати автомобіль марки «ВАЗ 2105» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_7 та знаходиться у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .
Попередити власника та користувачів про кримінальну відповідальність за ст.388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Ухвала оскарженню не підлягає з огляду на положення ст.309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1