Справа № 473/4185/24
іменем України
"29" серпня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 травня 2024 року поліцейський СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області виніс відносно позивачки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
З даної постанови вбачається, що позивачка ОСОБА_1 25 травня 2024 року о 20 год. 22 хв. здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про вчинення її чоловіком відносно неї домашнього насильства, чого насправді не було, в зв'язку з чим була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Разом з тим, виклик поліції був зумовлений тим, що чоловік позивачки ОСОБА_2 поводив себе агресивно, намагався затягти її до гаража, при цьому погрожував вбивством.
Проте, поліцейський СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, не перевіривши та не надавши оцінки фактичним обставинам справи, порушивши процедуру (без надання доказів щодо вчинення позивачкою вказаного правопорушення, не долучив до матеріалів справи її письмові пояснення, в яких були викладені дійсні обставини справи (що було виявлено при ознайомленні в приміщенні Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області з матеріалами перевірки ЄО №4834 від 25 травня 2024 року), не допитав свідка, який безпосередньо був присутнім під час конфлікту між позивачкою та її чоловіком, обмежившись лише показами іншого свідка на імя ОСОБА_3 ), притягнув позивачку до адміністративної відповідальності.
Виходячи з цих обставин ОСОБА_1 просила скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
16 серпня 2024 на адресу суду від представниці відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позов, в якому остання вказувала на безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , відповідність оскаржуваної постанови вимогами закону, а також підтвердження належними доказами обставин вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.
Представниця позивачки адвокат Кудіна Т.М. у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала.
Представниця відповідача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, у відзиві на позов просила розглянути справу за її відсутності, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Суд, з урахуванням вимог ч.ч. 1,5 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України вважав можливим провести розгляд справи без участі осіб, які беруть участь у справі, оскільки матеріали містять достатньо інформації для вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що 25 травня 2024 року поліцейський СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області виніс відносно позивачки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1441686 в вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
З даної постанови вбачається, що позивачка ОСОБА_1 25 травня 2024 року о 20 год. 22 хв. здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про вчинення її чоловіком відносно неї домашнього насильства, чого насправді не було, в зв'язку з чим була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2 ст.178 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає в виклику особою пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань для надання допомоги, яка знала наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою та бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання відповідних доказів (ст. 251 КУпАП).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, в оспорюваній постанові всупереч вимогам ст.283 КУпАП не наведені обставини, які встановлені під час розгляду справи, не зазначено жодних доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрема доказів наявності ознак суб'єктивної сторони правопорушення, в матеріалах адміністративної справи відсутні письмові пояснення позивачки, не допитаний свідок, на якого остання вказувала, що на думку суду свідчить про формальне прийняття посадовою особою постанови, без урахування всіх обставин справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях позивачки складу даного адміністративного правопорушення.
В зв'язку з чим, оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП.
Копію спірної постанови позивачка отримала 24 липня 2024 року, звернулася до суду 29 липня 2024 року, тому строк на її оскарження позивачкою не пропущений.
Керуючись ст.ст.2,5,6,8-10,77, 241-246,271,286 КАС України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Постанову серії ЕГА №1441686 від 25 травня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП відносно ОСОБА_1 , скасувати, а провадження в справі закрити.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В.Лузан