"30" серпня 2024 р.
Справа №642/1614/24
Провадження № 2/642/732/24
27 серпня 2024 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Вікторова В.В.,
за участю секретаря - Шнайдер Д.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Грайворонський І.В. звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача кошти за попереднім договором купівлі-продажу у розмірі 185388,62грн., з яких: 91415,00грн. - забезпечувальний платіж, 91415,00 - штраф, 809, 72грн.- 3% річних та 1798,90грн. - інфляційні втрати за період прострочення з 09.12.2023 по 25.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.12.2016 року між 06.12.2016 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено попередній договір, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу К.В. Хаславською за р. № 4268 (далі - Договір).
За умовами Договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяли на себе зобов'язання не пізніше 06 грудня 2023 року (включно) укласти з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу місць спільного користування в комунальній квартирі АДРЕСА_1 , за суму в гривнях, що буде еквівалентна на день укладення договору 2 350,00 доларів США по курсу Національного банку України, на умовах та в строки, зазначені в цьому договорі.
Згідно із пунктом 2 Договору «Майбутні продавці» одержали від «Майбутнього покупця» забезпечувальний платіж в сумі 61 399,57 грн., що еквівалентно 2 350,00 доларів США по курсу Національного банку України за майбутню купівлю-продаж вищевказаних місць спільного користування в комунальній квартирі, який має бути зарахований при кінцевому розрахунку.
В пункті 4 Договору його Сторони погодили, що якщо «Майбутні продавці» відмовляться продати «Майбутньому покупцю» зазначені в цьому договорі місця спільного користування в комунальній квартирі до 06.12.2023 (включно), то вони зобов'язуються в 3-х денний термін повернути «Майбутньому покупцю» всю суму забезпечувального платежу та додатково сплатити йому штраф в сумі що буде дорівнювати 100% забезпечувального платежу.
Станом на 25.03.2024 згадані вище місця загального користування в комунальній квартирі не продані позивачу, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Інформаційні довідки від 25.03.2024).
Грошові кошти в сумі 2 350,00 доларів США відповідачі позивачу не повернули ні в 3-денний термін, ні зараз, чим порушили взяте на себе договірне зобов'язання, на яке вільно погодились. У зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 01 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
08.04.2024 року позивачем подано заяву з додатками на усунення недоліків.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
25.04.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грайворонського І.В. надійшла заява, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/ або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: 1-кімнатна квартира АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна (1754524963101), а також щодо 2-кімнатної квартири АДРЕСА_3 (реєстраційний номер нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 37525839.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2024 року в задоволенні заяви представника позивача- адвоката Грайворонського М.В. про забезпечення позову відмовлено.
Постановою харківського апеляційного суду від 14.08.2024 року ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2024 року - скасовано.Заяву про забезпечення позову задовольнити частково. Заборонено відчуження 1-кімнатної квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер нерухомого майна (1754524963101), яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися. Представник позивача- адвокат Грайворонський І.В. подав заяву про розгляд справи за відсутністю сторони позивача, вказав що позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в тому числі шляхом оголошення на веб-сайті суду, про причини неявки суду не повідомили. Відзив на позов не надали. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками направлялися відповідачам засобами поштового зв'язку, про що свідчить поштові повідомлення, які повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Судом встановлено, що 06.12.2016 між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено попередній договір, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. , зареєстрований в реєстрі за номером № 4268.
За умовами Договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 («Майбутні продавці») взяли на себе зобов'язання не пізніше 06 грудня 2023 року (включно) укласти з ОСОБА_1 («Майбутній покупець») договір купівлі-продажу місць спільного користування в комунальній квартирі АДРЕСА_1 , а саме: 28/100 часток приміщення № 13 (кухня площею 21,8 кв.м.), частка якого складає 6,1 кв.м., 28/100 часток приміщення № 7 (ванна кімната площею 6,2 кв.м.), частка якого складає 1,73 кв.м. за суму в гривнях, що буде еквівалентна на день укладення договору 2 350,00 доларів США по курсу Національного банку України, на умовах та строки, зазначені в цьому договорі (пункт 1 Договору).
Згідно із пунктом 2 Договору «Майбутні продавці» одержали від «Майбутнього покупця» забезпечувальний платіж в сумі 61 399,57 грн., що еквівалентно 2 350,00 доларів США по курсу Національного банку України за майбутню купівлю-продаж вищевказаних місць спільного користування в комунальній квартирі, який має бути зарахований при кінцевому розрахунку.
Матеріали справи не містять доказів того, що договір купівлі-продажу місць спільного користування в комунальній квартирі АДРЕСА_1 , було укладено.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.03.2024 року згадані вище місця загального користування в комунальній квартирі є власністю відповідачів.
В пункті 4 Договору його Сторони погодили, що якщо «Майбутні продавці» відмовляться продати «Майбутньому покупцю» зазначені в цьому договорі місця спільного користування в комунальній квартирі до 06.12.2023 (включно), то вони зобов'язуються в 3-х денний термін повернути «Майбутньому покупцю» всю суму забезпечувального платежу та додатково сплатити йому штраф в сумі що буде дорівнювати 100% забезпечувального платежу.
Позивач в позові зазначив, грошові кошти в сумі 2 350,00 доларів США станом на день звернення до суду відповідачі позивачу не повернули.
Тобто, всупереч умовам вказаного договору, відповідачі свої зобов'язання за ним не виконали, договір купівлі-продажу в термін до 06.12.2023 року з позивачем не уклали, кошти забезпечувального платежу позивачу в 3-х денний термін не повернули.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 570 ЦК України визначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Згідно ч.1ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормою ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 524ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до частини 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина 2 статті 524 та частина 2 статті 533ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Станом на час звернення позивача до суду (25.03.2024 року), офіційний курс гривні до долара США встановлений Національним Банком України становить 1 долар США - 38,90 грн., відповідно 2350,00 доларів США в еквіваленті на гривню становить 91415,00 грн., які підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Також підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі п.4 попереднього договору штрафу у сумі, що буде дорівнювати 100% забезпечувального платежу, що становить 91415,00 грн.
Що стосується вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, законом встановлено розмір процентів за прострочення виконання зобов'язання на рівні 3 % річних, а також обов'язок боржника відшкодувати інфляційні збитки за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши наданий стороною позивача розрахунок, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача за невиконання грошового зобов'язання 3 % річних у розмірі 809,72грн.,та інфляційних втрат у розмірі 1748,90грн. за період прострочення з 09.12.2023 по 25.03.2024.
Враховуючи, що відповідачами наведені позивачем обставини не спростувані, відзиву на позов та доказів належного виконання зобов'язань за договором суду не надали, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1853,89 грн. в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
Судом взято до уваги попередній орієнтовний розрахунок судових витрат позивача на правову допомогу.
Керуючись статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів за попереднім договором купівлі-продажу - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 185388 (сто вісімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 62 коп., з яких: 91415,00грн.- забезпечувальний платіж, 91415,00грн. штраф, 809,72грн. - 3% річних, 1748,90грн. - інфляційні втрати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви 1853,89 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 484,48 грн., всього 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 37 коп., в рівних частка, тобто по 1169,19 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Ленінського районного суду м. Харкова протягом 30 днів з дня оголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.
Повний текст рішення складено 30.08.2024 року.
Суддя В.В. Вікторов