"30" серпня 2024 р.
Справа № 642/4056/24
Провадження № 2/642/1247/24
30 серпня 2024 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Грінчук О.П.,
за участю секретаря - Шрамко Н.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив :
Представник позивача звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму боргу за кредитним договором № б/н від 19.10.2016 в розмірі 15 283.84 грн., яка складається із 12 864.20 грн. заборгованості за тілом кредиту; 2419.64 грн. заборгованості по відсоткам.
В обгрунтування позову зазначено, що 19.10.2016 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір. АТ "А-БАНК" свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач має вищевказану заборгованість перед банком, тому позивач звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 17.07.2024 справу прийнято до свого провадження та постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позову з додатками направлено відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.
Відзиву на позов не надано.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, до суду не надходило.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, суд, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалив вважати можливим провести заочний розгляд, згідно положень ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
19.10.2016 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку. У вказаній анкеті-заяві містяться дані про ОСОБА_1 - дата народження, рнокпп, місце проживання, сімейний стан, соціальний статус. Також в анкеті-заяві ОСОБА_1 підписом підтвердив, що вказана заява разом з правилами і умовами і правилами надання банківських послуг складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.
При цьому, вказана анкета-заява не містить відомостей про те, що відповідач просив банк надати йому кредитні кошти та їх розмір.
Також до позову долучено витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщений на веб-сайті, тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» та «Універсальна Голд», які не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладання кредитного договору.
Згідно з довідки за картами, складеної Головою правління АТ «А-Банк» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки № НОМЕР_2 строком дії до липня 2020 року, № НОМЕР_3 строком дії до квітня 2027 року.
Відповідно до довідки за лімітами, складеної Головою правління АТ «А-Банк» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 19.10.2016 встановлено кредитний ліміт в розмірі 2000 грн., 24.10.2016 кредитний ліміт збільшено до 4000 грн., 25.01.2017 до 5000 грн., 27.04.2017 до 11000 грн., 26.09.2018 до 16 000 грн., 25.01.2019 до 19 000 грн., далі вказується неодноразове поступове зменшення кредитного ліміту, востаннє 23.11.2023 до 13 030 грн.
Також представником позивача додано виписку по картці ОСОБА_1 .
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, загальний залишок за наданим ОСОБА_1 кредитом станом на 21.06.2024 становить 12 864.20 грн. заборгованості за тілом кредиту; 2419.64 грн. заборгованості по відсоткам.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Зазначений договір є публічним договором приєднання.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом враховується, що підписана ОСОБА_1 анкета-заява містить лише інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорта, дату та орган його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.
Вказана анкета-заява не містить даних про бажання ОСОБА_1 отримати кредитні кошти, розмір кредиту, який надається позичальнику, а також розмір відсотків за користування кредитом.
При цьому, матеріали справи не містять підтвердження про те, що відповідач під час підписання анкети-заяви був ознайомлений з умовами користування кредитною карткою, умовами та розміром процентів, які діяли саме на момент підписання анкети-заяви.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «А-Банк»).
Надані представником позивача витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», розміщений на сайті https://a-bank.com.ua/terms, а також тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» та «Універсальна Голд», не містять підпису позичальника ОСОБА_1 про ознайомлення з ними саме під час укладання договору.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 №342/180/17, Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, і лише факт підписання умов може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату та розмір відсотків за користування кредитом, надані банком Витяг Умов і Правил, а також Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, так як не містять підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.
За положеннями ст.634 ЦК України, споживач послуг банку може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений, отже доданий позивачем Витяг Умов і Правил, а також Тарифи не мають необхідних ознак письмового договору між сторонами, оскільки суперечать вимогам ст.ст.633,634,1055 ЦК України.
Крім того, матеріали справи не містять доказів про фактичне надання відповідачу кредитних коштів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
При цьому, згідно пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).
Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.
До матеріалів справи додано виписку по картці ОСОБА_1 .
При цьому, згідно з довідкою за лімітами, складеною Головою правління АТ «А-Банк» Кандауровим Ю.В., ОСОБА_1 19.10.2016 встановлено кредитний ліміт в розмірі 2000 грн., 24.10.2016 кредитний ліміт збільшено до 4000 грн., 25.01.2017 до 5000 грн., 27.04.2017 до 11000 грн. тощо.
Однак, як вбачається з виписки по рахунку, вона складена за період з 02.07.2017 по 01.06.2024, тобто у ній відсутній період (2016 рік та частина 2017 року), в який, згідно позовної заяви, банк з ОСОБА_1 уклав кредитний договір та в який надав кредитні кошти.
Так, вказана виписка по рахунку не містить відомостей про те, що 19.10.2016 ОСОБА_1 був встановлений банком кредитний ліміт в розмірі 2000 грн., також відсутні у виписці і відомості про його неодноразове збільшення.
Інших доказів, які би підтверджували фактичне надання ОСОБА_1 кредитних коштів, матеріали справи також не містять.
Наданий представником позивача розрахунок боргу складений представником банку в односторонньому порядку, залежить від його волевиявлення, не є первинним документом та не підтверджує ні факт надання відповідачу кредитних коштів, ні факт наявності заборгованості.
У своїй позовній заяві до суду АТ «Акцент-Банк» просив розглянути справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження.
Подавши до суду таке клопотання, позивач, тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.
Згідно із вимогами ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Будь-яких посилань щодо неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від позивача, матеріали справи не містить.
Так, за змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Оскільки в матеріалах справи відсутня заява відповідача про визнання позову, і оскільки саме на позивача в силу положень ст. ст. 12, 13 ЦПК України покладається доведення обставин, на які він посилається на підтвердження своїх вимог, відтак неподання відповідачем відзиву на позовну заяву саме по собі не свідчить про визнання ним обставин, на які посилається позивач, або наявність підстав для визнання судом цих обставин встановленими.
Відтак, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку за договором від 19.10.2016 та наявність заборгованості за наданим кредитом, матеріали справи не містять.
Отже, у зв'язку із не доведенням позивачем факту надання ОСОБА_1 кредитних коштів, зокрема, шляхом встановлення на картковий рахунок кредитного ліміту, його неодноразове збільшення, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 268, 272, 273-276, 280 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
В задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено 30.08.2024.
Відомості про сторін:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080);
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )
Головуючий: