30.08.2024
справа №642/5109/24
провадження №1кс/642/2712/24
30 серпня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові скаргу Військової частини А4667 на бездіяльність Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві на невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, -
Як вбачається зі скарги, військовою частиною НОМЕР_1 до Другого СВ (з дислокацією у АДРЕСА_1 за вих.№7032 від 10.08.24 було направлено повідомлення про кримінальне правопорушення вчиненого ст. лейтенантом ОСОБА_3 за ознаками, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. Відомості в ЄРДР про злочин не внесені. Тому просив слідчого суддю зобов'язати слідчий відділ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про вчинення злочину та розпочати досудове розслідування.
Представник Військової частини прохав розглядати скаргу у його відсутність. Вимоги скарги підтримує.
Представник ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві та прокурор у судове засідання не з'явилися.
Згідно з вимогами ч. 3ст.306КПК України неявка слідчого та прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Вивчивши доводи поданої скарги та надані докази у їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування передбачений главою 26 КПК України,
Пунктом 1 частини 1статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 до ТУ ДБР за вих.№7032 від 10.08.24 було направлено повідомлення про кримінальне правопорушення вчиненого ст. лейтенантом ОСОБА_3 за ознаками, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Заява отримана адресатом 20.08.24.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно вимог ст. 214 КПК України слідчий проводить досудове розслідування лише після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно до ст. 214 КПК України досудове розслідування без внесення відомостей до ЄРДР проводити заборонено.
Данні вимоги ст. 214 КПК України мають імперативний характер.
Положення ст.214КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до частини 4 статті 214КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, військовою частиною НОМЕР_1 до ТУ ДБР за вих.№7032 від 10.08.24 було направлено повідомлення про кримінальне правопорушення вчиненого ст. лейтенантом ОСОБА_3 за ознаками, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України. Заява отримана адресатом 20.08.24.
Відповідно до постанови Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато, а якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Як стверджує заявник, і вказаний факт не спростований на час розгляду скарги, відомості щодо обставин відображених у зверненні Військової частини НОМЕР_1 на час розгляду скарги слідчим суддею, до ЄРДР не внесені та не надано відомостей щодо направлення будь-якої відповіді заявнику за результатом розгляду його заяви.
У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов'язків, а у цій ситуації, суб'єкт оскарження не дотрималися власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов унесення відомостей до ЄРДР, апріорі, вони удалися, до фактичного уникнення виконання своїх обов'язків. Тим самим, отримали вигоду від своїх порушень та позбавили особу, яка подала заяву про злочин, як сторону, у взаємовідносинах, що склалися між ними з моменту подання такого звернення про злочин, розумної можливості представити свою справу за таких умов, які б не ставили його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (суб'єктом оскарження).
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування передбачений главою 26 КПК України,
Пунктом 1 частини 1 статті 303КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 № 139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
У постанові від 01.12.2022р. у справі №522/7836/21 (провадження №51-2328км22) Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду констатував той факт, що слідчий суддя під час здійснення судового контролю може скасовувати постанови слідчого/прокурора та зобов'язувати вчиняти певні дії передбачені КПК України, однак при цьому не повинен втручатися в процесуальну діяльність слідчого.
Виходячи з цього, слідчий суддя, на етапі проведення досудового розслідування, не виконує функції слідчого у провадженні, а лише забезпечує судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та позбавлений повноважень надати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
З огляду на викладене скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 303-307, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,
ухвалив:
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену посадову особу Другого СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава розглянути заяву військової частини НОМЕР_1 за вих.№7032 від 10.08.24 про кримінальне правопорушення вчиненого ст. лейтенантом ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та надати заявнику відповідь.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1