Справа № 199/3579/24
(2/199/2118/24)
Іменем України
26.08.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 91144,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 01 липня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №102208078, за яким остання не виконала обов'язку щодо повернення кредиту.
27.10.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладеного договір факторингу № 27102023/1, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 на суму 32200 грн, з яких: 8000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23400,00 грн сума заборгованості за відсотками, 800 грн - сума заборгованості за комісією.
Таким чином відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 102208078 у розмірі 32200,00 грн.
Крім того, 03 червня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78932291.
Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2 договору позики встановлено, що позикодавець надав позичальникові грошові кошти в сумі 9500 грн. на строк 30 днів під 2,5% в день.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно витягу з Реєстру боржників № 12 від 22.11.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 78932291 в сумі 38000 грн., з яких: 9500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 23.05.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №5618975, згідно якого позикодавець зобов'язався перерахувати позичальнику на її картковий рахунок у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити проценти від суми позики.
15.11.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №15-11/2023, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Відповідачка не виконувала своїх зобов'язань жодному з кредиторів, тому у неї виникла заборгованість у розмірі 20944 грн., яка складається з: 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13944,00 грн. сума заборгованості за відсотками, які позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 10 травня 2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному порядку.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалась.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01 липня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №102208078, за яким остання не виконала обов'язку щодо повернення кредиту.
Відповідно до п.1 договору, позикодавець надав позичальникові грошові кошти в сумі 8000 грн. на строк 105 днів під 3,00 % в день.
27.10.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладеного договір факторингу № 27102023/1, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 на суму 32200 грн, з яких: 8000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 23400,00 грн сума заборгованості за відсотками, 800 грн - сума заборгованості за комісією.
Крім того, 03 червня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78932291.
Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Пунктом 2 договору позики встановлено, що позикодавець надав позичальникові грошові кошти в сумі 9500 грн. на строк 30 днів під 2,5% в день.
14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно витягу з Реєстру боржників № 12 від 22.11.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 78932291 в сумі 38000 грн., з яких: 9500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 28500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 23.05.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_1 укладено договір позики №5618975, згідно якого позикодавець зобов'язався перерахувати позичальнику на її картковий рахунок у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити проценти від суми позики.
Пунктом 2 договору встановлено, що позикодавець надав позичальникові грошові кошти в сумі 7000 грн. на строк 80 днів під 2,49000 % в день.
15.11.2023 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №15-11/2023, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.
Відповідачка не виконувала своїх зобов'язань жодному з кредиторів, тому у неї згідно розрахунку позивача виникла заборгованість у розмірі 20944 грн., яка складається з: 7000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13944,00 грн. сума заборгованості за відсотками
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача по тілу кредиту за кредитним договором № 102208078 - 8000,00 грн., за договором позики № 78932291 - 9500,00 грн., за договором позики № 5618975 - 7000,00 грн.
Оскільки заборгованість відповідачем погашена не була ні попередньому кредитору, ні позивачу, відповідачем було отримано кошти за договором позики та позичальник не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредитів згідно з умовам договорів, то вимоги позивача в частині вимог щодо стягнення заборгованостей за основним боргом є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що заборгованість за відсотками відповідно до розрахунку заборгованості нарахована поза межами строку дії кредитних договорів, а тому суд вважає за необхідне здійснити перерахунок даної заборгованості з урахування строків кредиту за вищевказаними договорами, отже за договором позики № 102208078, де строк кредиту - 105 днів, а фіксована процентна ставка становить 3,00 % на добу - заборгованість по відсоткам складає 23400,00 грн.; за договором позики № 78932291 - де строк кредиту 30 днів, а фіксована процентна ставка становить 2,5 % на добу - заборгованість по відсоткам складає 7125,00 грн.; за договором позики № 5618975 - де строк кредиту 80 днів, а фіксована процентна ставка становить 2,49 % на добу - заборгованість по відсоткам складає 13944,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, не є правомірною вимога позивача про стягнення з відповідача комісії за кредитним договором № 102208078 в розмірі 800,00 грн., оскільки у Постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію за обслуговування кредитної заборгованості без зазначення, яке саме дії відповідача входять до такого обслуговування, яку позивач просить стягнути з відповідача, - підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за договором суд не вбачає.
Вирішуючи відповідно до вимог ст.141 ЦПК України питання розподілу судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитним договором № 102208078 від 01 липня 2023 року в розмірі 31400,00 грн., яка складається з: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 23400,00 грн - заборгованість за відсотками; за договором позики № 78932291 від 03 червня 2023 року в розмірі 16625,00 грн., яка складається з: 9500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7125,00 грн - заборгованість за відсотками; за договором позики № 5618975 від 23 травня 2023 року в розмірі 20944,00 грн., яка складається з: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13944,00 грн - заборгованість за відсотками, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 гривень, а всього 71997 (сімдесят одну тисячу дев'ятсот дев'яносто сім) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко