Справа № 199/4248/24
(2/199/2301/24)
Іменем України
28.08.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» 12.10.2007 був укладений кредитний договір №11233490000, за умовами якого АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 56950,00 дол. США зі сплатою 13% річних.
19.11.2015 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 199/4353/14-ц, було стягнуто з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», ЄДРПОУ 36698193, заборгованість за кредитним договором №11233490000 від 12.10.2007 року у розмірі 620927,54 грн., з яких заборгованість за кредитом 350415,91 грн., заборгованість по відсоткам на дату відступлення права вимоги 94900,49 грн., заборгованість по відсоткам на дату подачі позову 95536,96 грн., пеня 69561,70 грн., три відсотки річних 10512,48 грн., а також 3654,00 гривень судових витрат, а всього 624581 (шістсот двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна) гривня 54 копійок.
20.01.2020 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №20/01-20 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ''ВЕРДИКТ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №11233490000.
24.02.2023 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №24-02/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ''ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАМПСІС ЛІГАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №11233490000.
23.05.2023 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №23-05/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ''КАМПСІС ЛІГАЛ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДЕБТ ФОРС права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №11233490000.
З огляду на те, що ОСОБА_1 після набрання законної сили рішенням суду, вищевказане рішення суду в день набрання ним законної сили не було виконано, у ТОВ «ДЕБТ ФОРС» виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних витрат та 3% річних. Загальний розмір заборгованості по сплаті інфляційних витрат та 3% річних за користування кредитом, що підлягає стягненню станом на 30.04.2024, відповідно до розрахунку заборгованості становить 65321,96 грн., з яких: нараховані 3% річних - 15259,50 грн., втрати від інфляції 50062,46 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Ухвалою судді від 04 червня 2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному порядку.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» 12.10.2007 був укладений кредитний договір №11233490000, за умовами якого АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 56950,00 доларів США зі сплатою 13% річних.
19.11.2015 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 199/4353/14-ц, було стягнуто з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс», ЄДРПОУ 36698193, заборгованість за кредитним договором №11233490000 від 12.10.2007 року у розмірі 620927,54 грн., з яких заборгованість за кредитом 350415,91 грн., заборгованість по відсоткам на дату відступлення права вимоги 94900,49 грн., заборгованість по відсоткам на дату подачі позову 95536,96 грн., пеня 69561,70 грн., три відсотки річних 10512,48 грн., а також 3654,00 гривень судових витрат, а всього 624581 (шістсот двадцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одна) гривня 54 копійок.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі N 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, правовий аналіз положень статей526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Таким чином, з ухваленням рішення суду про стягнення боргу зобов'язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припиняється та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Тобто, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення виконання рішення суду.
Позивач у своєму позові посилається, а також надає докази тому, що 20.01.2020 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №20/01-20 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ''ВЕРДИКТ ФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №11233490000.
24.02.2023 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №24-02/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ''ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАМПСІС ЛІГАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №11233490000.
23.05.2023 р. було укладено договір про відступлення прав вимоги №23-05/23 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ''КАМПСІС ЛІГАЛ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ДЕБТ ФОРС права вимоги за кредитними договорами до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором №11233490000.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок про те, що уступка права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) у зобов'язанні, не впливає на зміст самого зобов'язання, і заміна сторони у зобов'язанні ніяким чином не порушує права та інтереси боржника.
Дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 23.09.2019 у справі N 757/40858/17-ц.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Однак при зверненні до суду позивачем не надано належних та допустимих доказів невиконання рішення суду, стану виконавчого провадження, а тому встановити період прострочення виконання грошового зобов'язання, а також розмір штрафних санкцій, передбачених ст. 625 ЦК україни суд не має можливості.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, як недоведених та непідтверджених належними доказами.
Згідно з приписами статті 141 ЦПК України судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко