Справа № 199/6755/24
(1-кс/199/666/24)
28.08.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта вища, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
якому 27 серпня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -
28 серпня 2024 року слідчий звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , в обґрунтування якого посилалась на те, що 24 серпня 2024 року приблизно о 17 годині 29 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Маркет Центр», що належить ФОП « ОСОБА_6 », за адресою: АДРЕСА_2 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом вільного доступу, повторно, в умовах воєнного стану, взяв обома руками за кермо велосипеда марки «Ardis Shultz», зеленого кольору з вставками чорного та білого кольорів, розмір колеса 26, та викотив з приміщення вищевказаного магазина, тим самим з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 3060 від 26 серпня 2024 року, своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 6250 гривень. За викладених обставин, враховуючи особу підозрюваного, а також посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України (переховування від органу органів досудового розслідування та/або суду, вплив на потерпілого та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення), слідчий просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому, та обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, обґрунтовуючи це тим, що знайшов роботу та має намір відшкодувати потерпілому завдану шкоду.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри, як підстави для застосування запобіжного заходу, суд враховує відсутність законодавчого визначення вказаного поняття та усталену практику Європейського суду з прав людини і критерії визначення цього поняття. Зокрема, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
За змістом ст.ст.176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
В судовому засіданні підтверджено, що СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024041630001048, кваліфікованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.4 КК України, та розпочатого за фактом таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану.
27 серпня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, за який підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.
Обґрунтованість підозри підтверджується долученими до клопотання копіями заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_7 від 26 серпня 2024 року, протоколами огляду речей від 26 серпня 2024 року, висновком судово-товарознавчої експертизи №3060, а також іншими матеріалами клопотання в їх сукупності та взаємозв'язку.
Також, на думку суду, доведеними є зазначені в клопотанні ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, з огляду на встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення обґрунтованим є висновок, що ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість підозри та покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, залишивши місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання. А з огляду на відсутність у підозрюваного постійного офіційного місця роботи та сталого заробітку ОСОБА_5 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Разом з тим, заявлений в клопотанні ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, не знайшов свого підтвердження в ході розгляду клопотання.
Визнаючи доведеними заявлені слідчим вищевказані ризики, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 26 липня 2001 року по справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тому з метою запобігання вказаним ризикам, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до нього, є тримання під вартою.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований та не має сталого заробітку, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного про який він просить є недоцільним.
При цьому відповідно до ст.183 ч.3 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення вчиненого підозрюваним, його майнового та сімейного стану, даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених даним кодексом, з огляду на тяжкість інкримінованого злочину, а саме в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 105980 гривень, та в разі внесення застави покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, але в межах строків досудового розслідування, тобто до 26 жовтня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 105980 гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будуть покладені наступні обов'язки:
-не відлучатися з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати до слідчого, прокурора або до суду на кожний виклик.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1