Справа № 199/5718/24
(2/199/2776/24)
Іменем України
29.08.2024 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
секретар судового засідання Жукова К.Д.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (заочний розгляд справи) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття,
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що вона та відповідач є батьками неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина проживає разом із позивачем та перебуває на утриманні позивача (матері). Як зазначається позивачем при зверненні до суду, відповідач добровільно не надає кошти на утримання дитини відповідно до норм та розмірів, встановлених чинним законодавством.
Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, адже відповідач є платником аліментів на утримання іншої неповнолітньої дитини.
Сторони не скористалися правом брати участь у судовому засіданні.
Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 280 ЦПК України).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, сторони у цій справі є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на утриманні позивача.
Батьки дитини не досягли домовленості щодо способу виконання батьком дитини його обов'язку утримувати дитину.
Спірні правовідносини виникли із обов'язку батька утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Дослідив докази, надані в порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, в межах заявлених вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та яка набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
За ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частинами 1 та 2 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Оскільки обов'язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищемособи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, оскільки сторони не досягли домовленості з означеного питання.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини (дитина є неповнолітньою, потребує утримання);
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів (у суду відсутні докази стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів);
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина (докази не надані);
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів (докази про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів відсутні);
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів (докази про такі витрати суду не надані).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Задовольняючи вимогу позову, суд керується тим, що відповідач мешкає окремо від позивача та дитини, обов'язок утримання дитини до її повноліття покладається законом рівною мірою на обох батьків, докази про виконання відповідачем вказаного обов'язку відсутні.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Суду не було надано доказів про виконання відповідачем, як батьком дитини, обов'язку з утримання дитини, у зв'язку з чим вочевидь порушення прав дитини, які підлягають поновленню у спосіб, визначений законом та обраний позивачем при зверненні до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На виконання п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України. ст. 27 Конвенції про права дитини, ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 6 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265, ст. 273, п. 1 ч. 1 ст. 274, ст. 279, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття задовольнити.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи проводити стягнення з 2207.2024 р. до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Судові витрати (судовий збір) компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дата складення повного судового рішення 29.08.2024 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї