Справа № 761/31318/24
Провадження № 1-кс/761/20713/2024
29 серпня 2024 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000418 від 26.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000418 від 26.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на кросівок лівий, кросівок правий, котрі належать ОСОБА_4 , які поміщено до спец пакету INZ 4064271; уламки пластику, який поміщено до спец пакету PSP 3370379; масивний уламок пластику, схожий на захист двигуна автомобіля.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024110000000418 від 26.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 25.08.2024 близько 22 год. 40 хв., ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем BMW 320D, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1019 (між с. Липівка та с. Андріївка Бучанського району) в напрямку селища Макарів, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який лежав на проїзній частині. Внаслідок ДТП пішохід отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці події. Після ДТП ОСОБА_5 на своєму автомобілі залишив місце події. В подальшому водій та автомобіль були розшукані поліцейськими.
Так, 26.08.2024 в ході огляду місця ДТП було виявлено та вилучено: кросівок лівий, кросівок правий, котрі належать ОСОБА_4 , які поміщено до спец пакету INZ 4064271; уламки пластику, який поміщено до спец пакету PSP 3370379; масивний уламок пластику, схожий на захист двигуна автомобіля.
26.08.2024 вилучені кросівок лівий, кросівок правий, котрі належать ОСОБА_4 , які поміщено до спец пакету INZ 4064271; уламки пластику, який поміщено до спец пакету PSP 3370379; масивний уламок пластику, схожий на захист двигуна автомобіля, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони зберегли на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який містить на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, мають суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням вилучених речей. Отримані докази мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, необхідно провести трасологічну експертизу.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення належного проведення судових експертиз, збереження речових доказів в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні необхідно накласти на них арешт, оскільки без накладення арешту на кросівок лівий, кросівок правий, котрі належать ОСОБА_4 , які поміщено до спец пакету INZ 4064271; уламки пластику, який поміщено до спец пакету PSP 3370379; масивний уламок пластику, схожий на захист двигуна автомобіля, це зробити не можливо.
Прокурор ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, у засідання не з'явився. Разом з тим, до початку судового розгляду на електронну адресу суду надійшла заява прокурора про розгляд поданого раніше клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, слідча суддя, враховуючи, що прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, у судове засідання не з'явився, вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за його відсутності.
Вивчивши клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, з наявних у розпорядженні суду матеріалів клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна встановлено, що слідчим управлінням ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024110000000418 від 26.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В рамках даного провадження 26.08.2024 в ході проведення огляду місця події було виявлено та вилучено кросівок лівий, кросівок правий, котрі належать ОСОБА_4 , які поміщено до спец пакету INZ 4064271; уламки пластику, який поміщено до спец пакету PSP 3370379; масивний уламок пластику, схожий на захист двигуна автомобіля.
Так, враховуючи, що вилучені речі зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 від 26.08.2024 вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024110000000418 від 26.08.2024 року.
Так, згідно з ч. 1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних.
Приписами ч. 5 ст. 237 КПК України визначено, що при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Положення ч. 7 ст. 237 КПК України при проведенні огляду уповноважують слідчого, прокурора оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. При цьому, такі речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, ч. 2 ст. 168 КПК України передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
У відповідності до ч. 3 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, забезпечення проведення судових експертиз, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на кросівок лівий, кросівок правий, котрі належать ОСОБА_4 , які поміщено до спец пакету INZ 4064271; уламки пластику, який поміщено до спец пакету PSP 3370379; масивний уламок пластику, схожий на захист двигуна автомобіля, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання прокурора та долучені до нього матеріали кримінального провадження №12024110000000418 від 26.08.2024, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 237, 309, 395, 369-372 КПК України, ч. 2 ст. 286 КК України, слідча суддя
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на кросівок лівий, кросівок правий, котрі належать ОСОБА_4 , які поміщено до спец пакету INZ 4064271; уламки пластику, який поміщено до спец пакету PSP 3370379; масивний уламок пластику, схожий на захист двигуна автомобіля, які були вилучені 26.08.2024 у ході проведення огляду, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024110000000418 від 26.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, із позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідча суддя ОСОБА_1