Справа № 761/15399/24
Провадження № 1-кс/761/10254/2024
19 липня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 141 101 300 003 60 від 29.01.2014,
До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна гр. ОСОБА_4 звернувся адвокат ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що слідчими СУ ГУНП у Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120 141 101 300 003 60 від 29.01.2014, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2018 (справа № 761/12109/18) накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_4 .
У подальшому постановою Генеральної прокуратури України кримінальне провадження № 120 141 101 300 003 60 від 29.01.2014 у частині підозри, зокрема, ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Постановою слідчого ГСУ НП України від 27.03.2019 у кримінальному провадженні № 120 141 101 300 003 60 від 29.01.2014 прийнято рішення про закриття кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, у зв'язку з відсутністю складу вказаних кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що питання щодо скасування застосованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна слідчим та прокурором не вирішене, заявник просив скасувати арешт, оскільки у подальшому застосуванні арешту відпала потреба.
У судовому засіданні представник власника майна клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Уповноважений слідчий та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду клопотання, до суду не прибули, про наявність поважної причини неявки суд не повідомили.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, дійшов висновку про таке.
У відповідності до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
У силу частини 2 наведеної статті КПК арешт майна може бути скасовано слідчим суддею повністю чи частково, якщо власник або володілець майна доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.
Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Під час вирішення питання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності примусового, тобто без добровільної згоди особи, вилучення з її володіння та користування речей, предметів, документів, а також їх подальше утримання органом досудового розслідування.
Процесуальним законом визначено, що здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
У силу ст. 9 КПК України при виконанні вказаного вище обов'язку слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, статтею 8 КПК наголошено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом безпосереднього застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, та зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення зазначеними повноваженнями з метою суворого дотримання закону, забезпечення рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
Як встановлено під час розгляду клопотання, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2018 (справа № 761/12109/18) накладений арешт на нерухоме майно ОСОБА_4 , а саме - 1/5 частини квартири, загальною площею 73,30 м2, розташованої за адресою - АДРЕСА_1 .
У подальшому постановою Генеральної прокуратури України кримінальне провадження № 120 141 101 300 003 60 від 29.01.2014 у частині підозри, зокрема, ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Постановою слідчого ГСУ НП України від 27.03.2019 у кримінальному провадженні № 120 141 101 300 003 60 від 29.01.2014 прийнято рішення про закриття кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, у зв'язку з відсутністю складу вказаних кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, який згідно з ч. 1 ст. 170 КПК полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого підлягатиме можливій конфіскації майна.
У силу ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.
З наведеного витікає, що перебування майна під арештом після закриття кримінального провадження суперечить положенням чинного законодавства щодо охорони права власності відповідної особи.
Сукупність вищезазначеного свідчить про обґрунтованість клопотання, що є підставою для його задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 8, 9, 16, 100, 131, 170, 171, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати у кримінальному провадженні № 120 141 101 300 003 60 від 29.01.2014 арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2018 (справа № 761/12109/18), на 1/5 частини квартири, загальною площею 73,30 м2, розташованої за адресою - АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1