Справа № 761/5455/24
Провадження № 2-з/761/157/2024
16 лютого 2024 року cуддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову.
У своїй заяві просить суд забезпечити позов шляхом зупинення продажу арештованого майна: Житлової кімнати №4, загальною площею 23,3 кв.м., що складає 12/100 часток квартири АДРЕСА_1 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що заявник має намір звернутись до суду із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Інна Миколаївна, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Матвєєвої Інни Миколаївни про визнання правочинів недійсними у зв'язку із ознаками фіктивності та визнання права власності на дане нерухоме майно.
Заявник зазначає, що у 2020 році, накопивши грошей, на придбання хоча б однієї кімнати у місті Києві, звернувся до Відповідача 1 щодо пошуку та придбання. Після знаходження нерухомого майна, мною було перераховано грошові кошти в розмірі, що еквівалентно, на той час, 17 000,00 доларів США для відповідного придбання.
Заявнику стало відомо, що 02.09.2020 року Відповідач 1 уклав договір купівлі продажу частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , даний договір був посвідчений нотаріального требою особою без самостійних вимог на предмет спору 1 - приватним нотаріусом Буглак О.Г.
01 липня 2021 року Відповідач 1 уклав договір дарування із Відповідачем 2 за яким нерухоме майно у вигляді квартири розташованої за адресою АДРЕСА_2 була подарована.
Бажаючи все ж таки переоформити нерухоме майно на себе, за яке я сплатив кошти мені стало відомо, що дане нерухоме майно перебуває під арештом і вже оцінено і передано на реалізацію по зобов'язанням Відповідача 2 за заниженою вартістю.
Так, за інформацією з сайту ДП Сетам вказане вище нерухоме майно у лоті 544802 заплановано до продажу на 15.02.2024 року.
З невідомих причин і вартість сплаченого мною нерухомого майна не відповідає реальній вартості і є заниженою.
Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
02 вересня 2020 року між ОСОБА_4 (далі - Продавець) та ОСОБА_2 (далі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого Продавець передає, а Покупець приймає у власність належні Продавцю на праві власності 12/100 частин квартири АДРЕСА_3 .
01 липня 2021 року між ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 було укладено договір дарування, згідно з умовами якого Дарувальник подарувала (передала безоплатно), а Обдаровувана прийняла в дар 12/100 часток квартири АДРЕСА_1 .
Позивачем додано до позовної заяви знімок екрану із зайту ДП «СЕТАМ» про реалізацію нерухомого майна за лотом 544802, який відбудеться 15.02.2024 року.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В силу п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 у справі №211/129/18-ц сформульовано правову позицію, згідно якої вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову та забороняючи державному виконавцю вчиняти будь-які виконавчі дії з виконання виконавчого напису, суди не звернули уваги на права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного у документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, суд відзначає нас
З аналізу правової норми, закріпленої у п. 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, можна дійти висновку, що застосування такого виду забезпечення позову як зупиненням продажу арештованого майна, є можливим лише у випадку, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Представник позивача зазначив, що заява про забезпечення позову подається до подачі позову до суду про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, і що позивач має намір у майбутньому звернутись до суду з таким позовом.
Застосовуючи заходи забезпечення позову, судам слід враховувати, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності та у випадку дійсного порушення прав заявника, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.
Отже, за встановлених обставин, застосування забезпечення позову є неможливим, оскільки заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України.
За таких обставин заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149-153, 258, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя: