Справа № 758/9242/23
Категорія 35
(ЗАОЧНЕ)
30 липня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У серпні 2023 року представник позивача ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» - адвокат Прядко Р.В. звернувся до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначає, що товариство є надавачем послуг з централізованого опалення власникам квартир в будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі з 24.04.2018 по 18.11.2021 були співвласниками квартири АДРЕСА_1 в зазначеному будинку. 18.11.2021 ОСОБА_1 за договором дарування подарувала свою частку ОСОБА_2 , після чого він став одноособовим власником квартири. Таким чином, враховуючи, що обов'язок утримувати нерухоме майно несе саме власник цього майна, та у зв'язку з несплатою наданих позивачем послуг, у відповідачів виникла заборгованість за період з жовтня 2018 року по листопад 2021 року, що становить 9 061,99 грн. та підлягає стягненню з них солідарно, а також за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року, що становить 3 117,06 та підлягає стягненню з ОСОБА_2 . Оскільки відповідачі добровільно заборгованість не сплатили, позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08.08.2023 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
17.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 21.08.2023 позовну заяву повернуто позивачу.
03.10.2023 представник позивача адвокат Прядко Р.В., не погодившись із вказаною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного суду, постановою суду від 20.12.2023 апеляційну скаргу було задоволено, ухвалу від 21.08.2023 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 11.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідачі у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не надали, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
У судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав. Заперечень щодо заочного розгляду справи до суду від нього не надходило.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких заяв та клопотань до суду не подали.
З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженої Правилами надання послуг централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005, який був опублікований в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 24.04.2018 по 18.11.2021 були співвласниками в рівних частинах квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №25872891, №25872898, сформованих приватним нотаріусом Вереповською О.В. 24.04.2018.
18.11.2021 ОСОБА_2 став одноособовим власником вказаної квартири на підставі договору дарування, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №45127526, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курносовою М.В. 18.11.2021.
Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Як встановлено судом, тарифи на послуги з централізованого опалення, що надаються ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» мешканцям будинку за адресою АДРЕСА_1 , які застосовувались позивачем при проведенні нарахувань за житлово - комунальні послуги, встановлені рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №210 від 06.02.2019 про встановлення тарифів ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» на послуги з централізованого опалення у разі наявності квартирного (на приміщення) та/або будинкового засобів обліку теплової енергії, яка використовується на опалення в розмірі 1 625,25 грн./Гкал.
З 13.03.2019 розмір тарифу на послуги з централізованого опалення, що надаються ТОВ «ЕНЕРДЖИСЕРВІС», становить 1 651,25 грн./Гкал.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про виконання послуг позивачем.
Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому законом порядку не відмовлялися.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг відноситься постачання теплової енергії.
У ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку здійснюється на підставі договору, що укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Згідно з п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачі протягом тривалого часу ухиляються від сплати послуг з центрального опалення, внаслідок чого за період з жовтня 2018 року по листопад 2021 року утворилася заборгованість в розмірі 9 061,99 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно, а також за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року в розмірі 3 117,06 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 як одноособового власника.
Вказаний розмір заборгованості підтверджений наданим позивачем до суду розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що надаються за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.10.2018 по 30.04.2023.
Сумнівів щодо правильності такого розрахунку в суду немає.
Крім того, суд враховує, що відповідачем жодними доказами такий розрахунок заборгованості не спростований та доказів на підтвердження належного виконання вимог договору до суду не надано.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно зі ст. 310 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих йому житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 12 179,05 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським об'єднанням «ЛЕГАЛ ЛЮКС» укладено договір про надання правової допомоги №28-09-1 від 28.09.2022.
Витрати на правову допомогу становлять 2 500,00 грн.
Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує, що, відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Положення частин першої та другої ст. 137 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу слід врахувати, що справа є незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а саме - по 1 000,00 грн. з кожного.
На думку суду, саме такий розмір витрат є об'єктивним та співмірним із виконаною адвокатом роботою у цій справі, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., що підтверджується квитанцією №715C-395M-1T8C-R2MB від 03.08.2023.
Із урахуванням наведеного, у зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 2 684,00 грн, а саме - по 1 342,00 грн. з кожного з них.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» заборгованість за житлово - комунальні послуги за період з жовтня 2018 року по листопад 2021 року в розмірі 9 361,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» заборгованість за житлово - комунальні послуги за період з грудня 2021 року по квітень 2023 року в розмірі 3 117,06 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» судовий збір у розмірі по 1 342,00 грн. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 1 000,00 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін по справі:
- позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИСЕРВІС», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярна, буд. 31, код ЄДРПОУ 42085610;
- відповідачі:
- ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О. О. Ковбасюк