Справа № 712/10254/24 Провадження № 1кс/712/4235/24
29 серпня 2024 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси винесене в кримінальному провадженні № 12024250310002798 від 27.08.2024 року, старшим слідчим слідчого відділу Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 та погоджене прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_7 , клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не маючого місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , невійськовозобов'язаного, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 , посилаючись на те, що
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , маючи умисел на незаконне придбання без мети збуту психотропної речовини «амфетамін», діючи протягом року після засудження за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України цілеспрямовано, всупереч вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння передбачаючи і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлений слідством період часу та місці умисно придбав без мети збуту у невстановлений спосіб та у невстановленої особи поліетиленові пакети із вмістом психотропної речовини «амфетамін», які помістив до власної сумки та з моменту придбання зберігав їх при собі для власного вживання без мети збуту.
У подальшому, ОСОБА_9 , продовжуючи свій злочинний намір, діючи протягом року після засудження за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи умисел на незаконне зберігання з метою подальшого особистого вживання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яка знаходилась у чотирьох фольгових згротках, незаконно зберігав їх при собі у передній кишені власної сумки до 16 години 15 хвилин 27.08.2024, коли перебуваючи навпроти будинку АДРЕСА_2 , був помічений працівниками поліції, у спілкуванні із якими на їх прохання самостійно та добровільно повідомив, що має при собі заборонені психотропну речовину.
Після чого на місце події викликано слідчо-оперативну групу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області та у присутності двох понятих і захисника, у ході затримання у порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_9 добровільно видав зі своєї сумки 4 (чотири) поліетиленових пакетика з порошкоподібними речовинами білого кольору, які відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-24/12282-НЗПРАП від 28.08.2024, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна маса психотропної речовини амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 4,630 г, що відповідно до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України, є великим розміром психотропної речовини - амфетаміну. Після чого виявлені поліетиленові пакетики із речовиною вилучено працівниками поліції та упаковано до сейф-пакету CRI 1173002.
За вказаним фактом слідчим відділом Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внесено відомості до ЄРДР за № 12024250310002798, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення кримінальних правопорушень причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
27.08.2024 ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
28.08.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
Причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; висновками експертів від 28.08.2024; протоколом огляду місця події; протоколами допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні посилається на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме вчиняти нові злочини. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Орган досудового розслідування вказує, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки останній не має постійного місця роботи та джерела доходів, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей, у зв'язку з чим відсутні міцні соціальні зв'язки в населеному пункті де він проживає. Крім того, ОСОБА_9 вчинив злочин, відбуваючи іспитовий строк, призначений вироком Придніпровського районним судом м. Черкаси від 03.07.2024 та останній усвідомлює, що йому загрожує безальтернативна міра покарання - позбавлення волі, яка передбачена санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, тому перебуваючи на волі підозрюваний зможе переховуватись з метою уникнення покарання (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вище значеним ризикам.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Адвокат в судовому засіданні просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив обрати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами кримінально-процесуального законодавства.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи зібрані докази на даному етапі досудового розслідування, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та за які передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк 3 років.
Встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України про те, що підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та схильність до вчинення злочинів.
Статтею 5 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, Європейська Конвенція з прав людини в свою чергу передбачає можливість затримання чи взяття особи під варту у трьох випадках: 1) вчинення злочину; 2) наявність достатніх підстав вважати, що необхідно запобігти вчиненню злочину; 3) загроза втечі ймовірного злочинця, чи загроза вчинення цією особою нового злочину.
При обранні міри запобіжного заходу слідчий суддя враховує також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тому з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 запобіганню переховування від органів досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків, можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбачених КПК України. Крім того, слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_9 вчинив злочин, відбуваючи іспитовий строк, призначений вироком Придніпровського районним судом м. Черкаси від 03.07.2024.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статі.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи норму статті 182 КПК України, суд приходить до висновку визначити розмір застави підозрюваному в 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що передбачає п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183-184, 193 - 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 25 жовтня 2024 року, включно.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 27 серпня 2024 року.
Визначити ОСОБА_10 , розмір застави в 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн., яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) та у разі внесення якої, покласти зобов'язання на нього:
1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
2) Не відлучатися за межі м.Черкаси.
3) Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання на іншу адресу та засобів зв'язку.
4) Докласти зусиль до пошуку роботи.
5) Утримуватися від спілкування по даному кримінальному провадженні з свідками, експертами без присутності слідчого, прокурора чи адвоката.
Для утримання підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, останній підлягає направленню до Слідчого ізолятора м. Черкаси.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному ОСОБА_9 після її оголошення, слідчому для виконання та прокурору для відома.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_11
Повний текст ухвали проголошено 30 серпня 2024 року о 13.30 год.