ЄУ № 712/5188/24
Провадження №1-кп/712/556/24
29 серпня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023250000000326 від 12.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лагідного Сватівського району Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Починаючи з 2017 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 призначений на посаду лісничого у Державному підприємстві «Сватівське лісомисливське господарство».
Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_5 , в силу Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівником правоохоронного органу.
24.10.1945 набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН увійшли Союз Радянських Соціалістичних Республік (правонаступником якого з 1991 року є російська федерація), Українська Радянська Соціалістична Республіка (правонаступницею якої з 1991 року є Україна) та ще 49 держав-засновниць, а згодом до вказаної міжнародної організації прийняті інші держави світу.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН всі члени ООН утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1965 «Про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про убезпечення їх незалежності і суверенітету» закріплено, що держави не мають права втручатися прямо чи опосередковано з якої б то не було причини у внутрішні та зовнішні справи іншої держави.
Кожна держава має невід'ємне право обирати свою політичну, економічну, соціальну та культурну систему без втручання в будь-якій формі з боку будь-якої іншої держави.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 «Про неприпустимість інтервенції і втручання у внутрішні справи держав» закріплено, що держави не мають права здійснювати інтервенцію або втручання в будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні чи зовнішні справи інших держав.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 24.10.1970 «Про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН» закріплено принцип, згідно з яким держави утримуються в своїх міжнародних відносинах від силових погроз або застосування сили, як проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями ООН. Така загроза силою або її застосування є порушенням міжнародного права і Статут ООН.
Кожна держава зобов'язана утримуватися від загрози силою або її застосування з метою порушення існуючих міжнародних кордонів іншої держави або у якості засобу вирішення міжнародних суперечок, в тому числі територіальних суперечок, і питань, що стосуються державних кордонів.
Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України.
Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканою.
Незалежність України визнано значною кількістю держав світу, у тому числі 05.12.1991 російською федерацією.
31.05.1997 відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань за Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі укладено Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (ратифікований Законом України від 14.01.1998 № 13/98-ВР та Федеральним Законом російської федерації від 02.03.1999 № 42-ФЗ).
Відповідно до ст.ст. 2-3 зазначеного Договору російська федерація зобов'язалась поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих кордонів між Україною та російською федерацією та розбудову відносин на основі принципів взаємної поваги суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили або загрози силою, невтручання у внутрішні справи.
Статтями 1-3 Конституції України, яка прийнята Верховною Радою України 28.06.1996, визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканою.
При цьому, ст. 69 Конституції України визначено, що народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до ст. 71 Конституції України вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Водночас, ст. 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
В порушення вищевказаних умов міжнародних договорів та ігноруючи положення Конституції України, 24.02.2022 вище політичне та військове командування російської федерації розпочало агресію та вторгнення до суверенних кордонів України.
24 лютого 2022 року указом президента України Володимира Зеленського № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
За результатами воєнних дій збройними силами російської федерації територія Сватівського району Луганської області до якої входять - Білокуракинська селищна територіальна громада, села Коломийчиха Володимирівка, Джерельне, Ковалівка, Кривошиївка, Куземівка, М'ясожарівка, Нежурине, Паталахівка, Підкуйчанськ, Попівка, Сергіївка, Сторожівка, Новоселівське Коломийчиської сільської територіальної громади, смт Красноріченське, села Бараниківка, Залиман, Новоолександрівка, Площанка Красноріченської селищної територіальної громади, Лозно-Олександрівська селищна територіальна громада, Нижньодуванська селищна територіальна громада, Сватівська міська територіальна громада, Троїцька селищна територіальна громада, є тимчасово окупованими територіями.
Так, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 08.03.2022 територія Сватівської міської територіальної громади Луганської області віднесена до тимчасово окупованих російською федерацією територій.
Представниками російської федерації та незаконного збройного формування так званої «лнр» на тимчасово окупованій території Сватівського району Луганської області в березні 2022 року створено підпорядковану, керовану та фінансовану російській федерації окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території Старобільського району Луганської області, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу російської федерації.
Представниками держави-агресора та незаконного збройного формування так званої «лнр» на тимчасово окупованій території Луганської області, серед іншого, 26.05.2022 створено не передбачений законодавством України орган наділений правозастосовними та правоохоронними функціями, так зване «государственное унитарное предприятие лнр «сватовское лесоохотничье хозяйство» розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на який останніми покладено обов'язок здійснювати протиправні функції щодо незаконного використання лісових та мисливських ресурсів, надання представникам окупаційної влади російської федерації допомоги у викраденні таких ресурсів, використання протиправного примусу до громадян України під виглядом складання відносно них протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема в лісовій місцевості Луганської області.
Так, ОСОБА_5 , не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу російської федерації, протягом березня-травня 2022 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів російської федерації, перебуваючи на території Сватівського району Луганської області прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.
З цією метою ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Сватове Луганської області, точне місце, дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, будучи обізнаними про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Луганської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, добровільно погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу окупаційної адміністрації, зайняти посаду у незаконному органі наділеному правозастосовними та правоохоронними функціями, «государственное унитарное предприятие лнр «сватовское лесоохотничье хозяйство», розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв'язку з чим, відповідно до «приказа 12/Г от 24.05.2022», ОСОБА_5 призначено на посаду «директора государственного унитарного предприятия лнр «сватовское лесоохотничье хозяйство», та з моменту призначення на посаду в незаконному правоохоронному органі, ОСОБА_5 виконує вказівки окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою-агресором частини території України.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, тобто добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи повідомлений в порядку передбаченому КПК України, про місце дату і час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив. Зокрема, суд належно повідомляв обвинуваченого про розгляд справи, здійснюючи повідомлення про призначені судові засідання в Соснівському районному суді м. Черкаси в газеті «Урядовий кур'єр», та внесенням інформації на офіційному веб-сайті суду.
Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, здійснювалось в порядку спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.03.2024.
Також відповідно до ухвали суду від 19 червня 2024 року, здійснено спеціальне судове провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Згідно зі ст.374 КПК України, суд переконався, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом стороною обвинувачення, під час здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia) були використані всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Відповідно до вимог КПК України, обвинувачений ОСОБА_5 повідомлявся про дату, час та місце проведення судових засідань у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур'єр», та на офіційному веб-сайті Соснівського районного суду м.Черкаси. Інтереси ОСОБА_5 захищались адвокатом, як на досудовому слідстві, так і в суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також у судовому засіданні порушені не були.
Дослідивши під час спеціального судового провадження в судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження:
- рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору 2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Черкаській області підполковника ОСОБА_6 від 11.09.2023про направлення до слідчого відділу УСБУ в Черкаській області наявних матеріалів щодо для прийняття процесуального рішення про наявність підстав для відкриття кримінального провадження за фактом вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
- рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_6 від 14.09.2023 щодо встановлення анкетних даних ОСОБА_5 ;
- рапортом старшого оперуповноваженого 2 сектору2 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_6 від 03.01.2024 щодо встановлення анкетних даних ОСОБА_5 , його родини та майна;
- протоколом огляду з оптичним диском DVD+R від 07.12.2023, згідно якого було оглянуто сайти «Конституция российской федерации», «Об утверждении устава государственного учреждения луганской народной республики», «Об утверждении положении о государственной лесной охране луганськой народной республики», «Об утверждении положення о министерстве природных ресурсов и экологической безопасности луганськой народной республики»;
- протоколом огляду з оптичним диском DVD+R від 15.12.2023, згідно якого було оглянуто сайт «предоставление сведений из ЕГРЮЛ/ЕГРИП в електронном виде» та завантажено витяг «ГУП ЛНР « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де зазначено директором ОСОБА_5 ;
- протоколом огляду з оптичним диском DVD+R від 04.01.2024, згідно якого було оглянуто сайт «Вконтакте» сторінку «минприроды лнр» та публікації новин з неї. В ході огляду змісту публікацій новин встановлена інформація щодо директора «гуп лнр ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду з оптичним диском DVD+R від 22.02.2024, згідно якого оглянуто сайт «НАЗК Декларації» та електронну декларацію ОСОБА_5 за 2021 рік;
- протоколом огляду з оптичним диском DVD+R від 21.02.2024, згідно якого оглянуто сторінки реєстрів «проверка контрагентов на Контур Фокус» та огляд виписки «из Единого государственного реестра юридических лиц» « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- протоколом огляду з оптичним диском DVD+R від 12.04.2024, згідно якого оглянуто сайт «Миротворець Сайт» та інформацію щодо громадянина України ОСОБА_5 , який значиться «пособник російських окупантів»;
- протоколом огляду інтернет-ресурсу від 22.02.2024, згідно якого оглянуто сайт «Верховна рада України» розділ «Законодавство України», а саме відомості щодо наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, згідно якого з 08.03.2022 територія Сватівської міської територіальної громади Луганської області віднесена до тимчасово окупованих територій.
Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
Суд вважає, що за встановлених обставин, вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, доведена «поза розумним сумнівом» і зібраних доказів достатньо для визнання його винним, адже його винуватість підтверджується вище дослідженими як прямими, так і непрямими доказами, які є належними та допустимими, узгоджуються між собою, послідовні та безспірно доводять винуватість обвинуваченого у пред'явленому йому обвинуваченні.
Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає зазначені докази належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії за ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 добровільно, будучи громадянином України, зайняв керівну посаду в незаконних правоохоронних органах
створених на тимчасово окупованій території, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 7 ст. 111-1 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке віднесене до категорії особливо тяжких злочинів, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком у межах санкції встановленої ч. 7 ст. 111-1 КК України, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, органах, що надають публічні послуги, з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю.
При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним кримінального правопорушення, суд, при призначенні покарання ОСОБА_5 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
Призначаючи покарання суд враховує, що згідно ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Враховуючи, що на стадії досудового розслідуванні встановлено майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_5 , тому відповідно до ч.2 ст.52 КК України суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додатковий вид покарання - конфіскацію майна.
Таке покарання стосовно ОСОБА_5 на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
Цивільний позов не заявлено. Речові докази і процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 14 (чотирнадцять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного його затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах України та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги, слід рахувати з моменту відбуття основного покарання.
Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_5 покласти на Управління Служби безпеки України в Черкаській області.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1