Справа № 696/415/24
Провадження № 2/697/480/2024
29 серпня 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Колісник Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Румини М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Канів Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ЄАПБ») з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову посилалася на те, що 31.05.2023 відповідач уклала із ТОВ «МІЛОАН» кредитний договір №103121174 в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства. Кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на кредитну картку, реквізити якої надані Відповідачем. Відповідач підтвердив, що умови кредитного договору йому зрозумілі та адаптовані до його потреб.
28.11.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ЄАПБ» укладений договір факторингу №28112023, відповідно до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ЄАПБ» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «МІЛОАН», а ТОВ «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором від відповідача.
Відповідно до реєстру боржників від 28.11.2023 до Договору факторингу від 28.11.2023 №28112023 ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20125,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн- сума заборгованості по комісії.
На підставі наведеного представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором №103121174 від 31.05.2023 в сумі: 20125,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 500,00 грн- сума заборгованості по комісії.
Також 30.05.2023 відповідач уклала із ТОВ «МІЛОАН» кредитний договір №6353154 в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства. Кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на кредитну картку, реквізити якої надані Відповідачем. Відповідач підтвердив, що умови кредитного договору йому зрозумілі та адаптовані до його потреб.
28.11.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ЄАПБ» укладений договір факторингу №28112023, відповідно до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ЄАПБ» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «МІЛОАН», а ТОВ «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором від відповідача.
Відповідно до реєстру боржників від 28.11.2023 до Договору факторингу від 28.11.2023 №28112023 ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 68425,00 грн, з яких: 17000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 49725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1700,00 грн- сума заборгованості по комісії.
На підставі наведеного представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором №6353154 від 30.05.2023 в сумі: 68425,00 грн, з яких: 17000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 49725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 1700,00 грн- сума заборгованості по комісії.
Також 19.06.2023 відповідач уклала із ТОВ «МАНІФОЮ» кредитний договір №5734175 в електронній формі, підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, надісланим на номер моб. телефону Відповідача в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства. Кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на кредитну картку, реквізити якої надані Відповідачем. Відповідач підтвердив, що з умовами кредитного договору він ознайомлений.
18.10.2023 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ЄАПБ» укладений договір факторингу №18-10/2023, відповідно до умов якого, ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «ЄАПБ» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «МАНІФОЮ», а ТОВ «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором від відповідача.
Відповідно до реєстру боржників від 18.10.2023 до Договору факторингу від 18.10.2023 №18-10/2023 ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9143,40 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6143,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
На підставі наведеного представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЄАПБ» суму заборгованості за кредитним договором №5734175 від 19.06.2023 в сумі: сумі 9143,40 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6143,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
В матеріалах справи міститься заява від 25.06.2024 відповідача, в якій відповідач просила відкласти судове засідання та надати час для ознайомлення з матеріалами справи, заява відповідача від 19.07.2024 про те, що вона визнає позов частково в частині розміру тіла кредиту, заперечує суму відсотків за користування кредитними коштами та просить відкласти розгляд справи у зв'язку із її наміром звернутися за правовою допомогою. Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Суд вважає, що неявка відповідача за вказаних обставин спрямована на затягування розгляду справи. За таких обставин, враховуючи вимоги ч .1, 3 ст. 223 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними доказами.
Оскільки, особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим проведення розгляду справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд вважає дійшов наступних висновків.
Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 31.05.2023 ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» уклали кредитний договір №103121174 в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі Товариства, відповідно до умов якого, узгоджено суму кредиту - 5000,00 грн на 105 днів, з яких протягом 15 днів пільгового періоду нараховуються 1,50 % протягом поточного 3,00 %, комісія за надання кредиту - 500,00 грн. Такі ж умови кредитного договору узгоджені у паспорті споживчого кредиту №103121174.
30.05.2023 ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» уклали кредитний договір №6353154 в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі Товариства, відповідно до умов якого узгоджено суму кредиту - 17000,00 грн на 105 днів, з яких протягом 15 днів пільгового періоду нараховуються 1,50 % протягом поточного 3,00 %, комісія за надання кредиту - 1700,00 грн. Такі ж умови кредитного договору узгоджені у паспорті споживчого кредиту №6353154.
28.11.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ЄАПБ» укладений договір факторингу №28112023, відповідно до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ЄАПБ» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «МІЛОАН», а ТОВ «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором від відповідача.
Реєстром боржників від 28.11.2023 до Договору факторингу від 28.11.2023 №28112023 підтверджується набуття ТОВ «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №103121174 від 31.05.2023 в сумі 19625,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №6353154 від 30.05.2023 в сумі: 66725,00 грн, з яких: 17000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 49725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
19.06.2023 відповідач ОСОБА_1 уклала із ТОВ «МАНІФОЮ» договір позики №5734175 в електронній формі, підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, надісланим на номер моб. телефону Відповідача в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства. Відповідно до умов договору №5734175 узгоджено суму кредиту - 3000,00 грн на 72 дні, з базовою пооцентрною ставкою 2,49000% та основною процентною ставкою 3,0000%. Такі ж умови кредитного договору узгоджені у паспорті позики №5734175.
18.10.2023 між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ЄАПБ» укладений договір факторингу №18-10/2023, відповідно до умов якого, ТОВ «МАНІФОЮ» відступило ТОВ «ЄАПБ» право вимоги від відповідача кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, право на одержання яких належить ТОВ «МАНІФОЮ», а ТОВ «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів за кредитним договором від відповідача.
Відповідно до реєстру боржників від 18.10.2023 до Договору факторингу від 18.10.2023 №18-10/2023 ТОВ «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №5734175 від 19.06.2023 в сумі 9143,40 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6143,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сум упозики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зч.1ст.1049ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1ст. 526 ЦК України).
В силу приписів ч. 1ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1ст. 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За правилом частини першоїст. 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Як закріплено у ч. 1ст. 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульованіЗаконом України «Про електронну комерцію».
Так, згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію'електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію'у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1ст. 510 ЦК України).
Законодавством передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, матеріалами справи підтверджується факт існування в ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за вищевказаними кредитними договороми, яка нею добровільно не сплачується.
Станом на час розгляду справи відповідач не надала доказів сплати нею зазначеної суми заборгованості за кредитами.
Відповідач допустила неналежне виконання зобов'язання за кредитними договорами, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Оскільки ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за
кредитним договором №103121174 від 31.05.2023 в сумі 19625,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №6353154 від 30.05.2023 в сумі: 66725,00 грн, з яких: 17000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 49725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за договором позики №5734175 від 19.06.2023 в сумі 9143,40 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6143,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
таку заборгованість необхідно стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за комісійними винагородами, то суд вважає, що ця вимога не є правомірною, оскільки у Постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача установлено, що позивачем нараховано відповідачеві до сплати комісію за обслуговування кредитної заборгованості без зазначення, які саме дії кредитодавця входять до такого обслуговування, яку позивач просить стягнути з відповідача, - підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача комісії за договором суд не вбачає.
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позов задоволено частково судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 2959,81 грн (3028 грн. х 95493,40 грн : 97693,40 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 549, 551 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268,280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» непогашену заборгованість:
кредитним договором №103121174 від 31.05.2023 в сумі 19625,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 14625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за кредитним договором №6353154 від 30.05.2023 в сумі: 66725,00 грн, з яких: 17000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 49725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
за договором позики №5734175 від 19.06.2023 в сумі 9143,40 грн, з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 6143,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2959,81 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий Л . О . Колісник