Справа № 569/75/24
1-кс/569/5794/24
27 серпня 2024 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів,
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до Рівненського міського суду із клопотанням про вирішення долі речових доказу у закритому кримінальному провадженні № 22023180000000154 від 06.10.2023, а саме - мобільного телефону REDMI, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою LIFE з номером НОМЕР_3 та КYIVSTAR , на якій нанесено номер НОМЕР_5 ; сім-картки PLAY , на якій нанесено номер НОМЕР_7 ; планшету XIAOMI, imei1: НОМЕР_8 , SN: НОМЕР_9 , та планшету TALK 9X, НОМЕР_10 шляхом скасування його арешту та повернення власнику - ОСОБА_5 або членам його сім'ї, її близьким родичам, коло яких визначається законом.
В обґрунтування вказує, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Головниця Рівненської області, із використанням власного облікового запису у проросійській соціальній мережі «Одноклассники» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснює поширення серед невизначеного кола осіб матеріалів, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
Проведеним 14.11.2023 оглядом вищевказаного облікового запису у соціальній мережі «Одноклассники» було виявлено ряд публікацій, у яких можуть міститись ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Крім того, в ході проведення 03.01.2024 санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено наступні предмети: мобільний телефон REDMI, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою LIFE з номером НОМЕР_3 та КYIVSTAR , на якій нанесено номер НОМЕР_5 ; сім-картку PLAY , на якій нанесено номер НОМЕР_7 ; планшет XIAOMI, imei1: НОМЕР_8 , SN: НОМЕР_9 , та планшет TALK 9X, НОМЕР_10 .
Проведеним оглядом планшету XIAOMI, imei1: НОМЕР_8 , SN: НОМЕР_9 , виявлено факт використання ОСОБА_5 облікового запису із нік-неймом « ОСОБА_6 » у проросійській соціальній мережі «Одноклассники» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та розміщених на ньому вищезгаданих публікацій.
Того ж дня вищевказані предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, а 05.01.2024 ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду на них накладено арешт.
Проте, відповідно до висновку експерта від 09.01.2024 № 1 за результатами проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, у наданих на дослідження матеріалах, а саме - протоколу огляду від 14.11.2023, відсутні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
За наведених вище підстав та у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, 09.08.2024 слідчим прийняте рішення про закриття вищевказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_3 подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії не з'явились в судове засідання, суддя вважає за можливим розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити частково із наступних підстав.
Судом встановлено, що СВ УСБУ в Рівненській області здійснювалось досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22023180000000154 від 06.10.2023 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
03.01.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон REDMI, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою LIFE з номером НОМЕР_3 та КYIVSTAR , на якій нанесено номер НОМЕР_5 ; сім-картку PLAY , на якій нанесено номер НОМЕР_7 ; планшет XIAOMI, imei1: НОМЕР_8 , SN: НОМЕР_9 ; планшет TALK 9X, НОМЕР_10 .
Постановою слідчого СВ УСБ України в Рівненській області від 03 січня 2024 року вилучені речі визнані речовими доказами та приєднані до кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05 січня 2024 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на мобільний телефон REDMI, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою LIFE з номером НОМЕР_3 та КYIVSTAR , на якій нанесено номер НОМЕР_5 ; сім-картку PLAY , на якій нанесено номер НОМЕР_7 ; планшет XIAOMI, imei1: НОМЕР_8 , SN: НОМЕР_9 ; планшет TALK 9X, НОМЕР_10 , вилучені 03.01.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Проте, відповідно до висновку експерта від 09.01.2024 № 1 за результатами проведення судово-лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи, у наданих на дослідження матеріалах, а саме - протоколу огляду від 14.11.2023, відсутні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
У зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, 09.08.2024 слідчим прийняте рішення про закриття кримінального провадження №22023180000000154 від 06.10.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, частинами третьою та четвертою статті 174 КПК України врегульовано порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
За приписами частини 4 ст. 132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом. Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч.4 ст.132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст.3 Конституції України, ст.13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою кримінальному процесуальному законі встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч.4 ст.132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.
У цій справі за клопотанням, що розглядається, кримінальне провадження закрито слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді про арешт майна, постановлена в межах кримінального провадження №22023180000000154 від 06.10.2023, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.
Позиція суду узгоджується із викладеною в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22.
За таких обставин, у задоволенні частини вимог клопотання прокурора про скасування арешту майна у кримінальному провадженні необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розуміння підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Відповідно до ч. 3 ст.174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим, а вимоги КПК України не передбачають порядок скасування накладеного арешту, у разі винесення постанови слідчим про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, питання про долю речових доказів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 КПК України.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
В порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово та послідовно зазначав, що «перша і найважливіша вимога ст. 1 Протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державного органу у мирне володіння майном має бути правомірним: друге речення абзацу першого дозволяє позбавляти майна лише «за умов, визначених законом», а другий абзац визнає, що держави мають право контролювати процес користування майном шляхом застосування «законів». Верховенство права (правовладдя) одна із засад демократичного суспільства, притаманна всім статтям Конвенції. Отже питання про те, чи було досягнуто справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та потребою захисту фундаментальних прав особи набуває значення лише після того, як буде встановлено, що втручання, про яке йдеться, відповідало вимозі правомірності і не було свавільним [рішення у справі Iatridis v. Greece від 25 березня 1999 року (заява № 31107/96), § 58; рішення у справі Frizen v. Russia від 24 березня 2005 року (заява № 58254/00), § 33].
За приписами ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не слідує із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина друга).
Гарантії захисту та порядок відновлення порушеного права на власність мають своє відображення у кримінальному процесуальному законодавстві України.
Враховуючи викладене, що кримінальне провадження закрите, мобільний телефон REDMI, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою LIFE з номером НОМЕР_3 та КYIVSTAR , на якій нанесено номер НОМЕР_5 ; сім-картку PLAY , на якій нанесено номер НОМЕР_7 ; планшет XIAOMI, imei1: НОМЕР_8 , SN: НОМЕР_9 ; планшет TALK 9X, НОМЕР_10 - слід повернути повернення власнику - ОСОБА_5 або членам його сім'ї, її близьким родичам, коло яких визначається законом, для поновлення права власності особи, яке після завершення кримінального провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 170-173, 174, 175 КПК України, суддя -
Клопотання задоволити частково.
Повернути мобільний телефон REDMI, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 із сім-карткою LIFE з номером НОМЕР_3 та КYIVSTAR , на якій нанесено номер НОМЕР_5 ; сім-картку PLAY , на якій нанесено номер НОМЕР_7 ; планшет XIAOMI, imei1: НОМЕР_8 , SN: НОМЕР_9 ; планшет TALK 9X, НОМЕР_10 - слід повернути повернення власнику - ОСОБА_5 або членам його сім'ї, її близьким родичам, коло яких визначається законом.
В іншій частині клопотання слідчого відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_7