Справа № 564/2446/24
26 серпня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою органу опіки та піклування Деражненської сільської ради Рівненського району Рівненської області в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Орган опіки та піклування Деражненської сільської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав щодо її малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнення аліментів на їх утримання в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ОСОБА_4 є матір'ю малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько якого вказаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько якої ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із 2018 року сім'я відповідача перебуває у Деражненській сільській раді на обліку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, оскільки матір ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання та утримання малолітніх дітей.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22 червня 2021 року у задоволенні позову органу опіки та піклування Деражненської сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовлено, попереджено ОСОБА_4 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей.
Разом із тим ОСОБА_4 на шлях виправлення не стала, не цікавиться життям та навчанням дітей, не приймає участі у їх вихованні та утриманні, зловживає спиртними напоями, веде нездоровий спосіб життя, підтримує стосунки із особами сумнівної репутації, не дотримується правил гігієни та утримання житлового будинку.
Із 29 серпня 2023 року діти тимчасово влаштовані у сім'ях бабусь. Зокрема, малолітній ОСОБА_2 проживає у сім'ї прабабусі по лінії мами - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5. Малолітня ОСОБА_3 проживає у сім'ї бабусі по лінії батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6.
З того часу відповідач дітей не відвідувала, про них не піклувалася, доглядом та вихованням не займалася, ніякої участі в їх житті не приймала. Місце її перебування не відоме. Відповідач свідомо ухилилася від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги та висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав підтримала. Покликаючись на обставини, викладені у позовій заяві, просила позов задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи. Крім того, пояснила, що відповідач свідомо залишила малолітніх дітей та не бере участі в їх утриманні та вихованні, не цікавиться їх навчанням, станом здоров'я, духовним розвитком. Зловживання спиртними напоями, аморальний спосіб життя відповідача ставить під загрозу їх життя і здоров'я. Під час спілкування з дітьми органом опіки та піклування встановлено, що вони бояться матір та не хочуть з нею жити.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день, місце та час розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, відзиву на позов не подала.
Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також з'ясувавши думку малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що у свідоцтві про народження малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю вказана ОСОБА_4 , відповідач у справі. Батько вказаний, зі слів матері, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
У свідоцтві про народження малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 матір'ю вказана ОСОБА_4 , відповідач у справі, батьком - ОСОБА_5 .
Також встановлено, що батько малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 - ч. 5 ст. 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Згідно ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 22 червня 2021 року у справі № 564/3376/19 у задоволенні позову органу опіки та піклування Деражненської сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав щодо малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнення аліментів відмовлено, попереджено ОСОБА_4 про необхідність змінити своє ставлення до виховання дітей.
Із рішень виконавчого комітету Деражненської сілсьької ради Рівненської області № 77 від 30.08.2023 року, № 94 від 29.09.2023 року, № 97 від 29.09.2023 року, № 133 від 18.12.2023 року вбачається, що визнано неналежним стан виконання батьківських обов'язків ОСОБА_4 , її попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов'язків, надано термін для виправлення своєї поведінки, малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
У ході судового розгляду знайшло своє підтвердження те, що відповідач ОСОБА_4 свідомо, з власної ініціативи, самоусунулася від виконання своїх обов'язків щодо виховання малолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З акту оцінки потреб сім'ї, висновку оцінки потреб сім'ї, актів обстеження умов проживання від 05.12.2023 року, 20.12.2023 року вбачається, що у будинку за місцем проживання ОСОБА_4 , що по АДРЕСА_1 , брудно та холодно, продукти харчування у достатній кількості відсутні, ОСОБА_4 перебувала у стані алкогольного сп'яніння, умови для виховання та розвитку дітей відсутні.
В інформації Дюксинського ліцею імені Н. Хасевича Деражненської сільської ради № 220, № 221 від 20.11.2023 р. зазначено, що ОСОБА_4 навчанням своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не цікавиться, заклад освіти жодного разу не відвідувала.
Із характеристики, видної старостою с. Дюксин В. Кравчуком від 28.02.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 разом із своїми малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживає, у вихованні, навчанні, утриманні дітей участі не бере, схильна до зловживання спиртними напоями.
Відповідно до наказів в.о. начальника служби у справах дітей Деражненської сільської ради Рівненської області № 6 та № 7 від 29.08.2023 року малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовано до сім'ї бабусі ОСОБА_7 , малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасово влаштовано до сім'ї прабабусі ОСОБА_6 .
Також встановлено, що із серпня 2023 року відповідач дітей не відвідувала та з ними не спілкувалася, їх станом здоров'я, навчанням, духовним розвитком не цікавилася, матеріально не забезпечувала.
Наведене також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Зокрема, свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що відповідач - її онука. Тривалий час остання зловживає спиртними напоями, своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишала неодноразово без нагляду та піклування, діти були брудні, голодні. Також вона не цікавилася їх навчанням та розвитком, потребами, не забезпечувала необхідним одягом та продуктами харчування. Із серпня 2023 року малолітній ОСОБА_2 проживає разом із нею та перебуває на її утриманні, матір жодного разу дитину не відвідувала.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показала, що відповідач ОСОБА_4 - її невістка. Утриманням та вихованням своїх малолітніх дітей відповідач не займається, зловживає спиртними напоями. У серпні 2023 року вона залишила дітей та виїхала у невідомому напрямку. З того часу дітей не відвідувала, не спілкувалася з ними, їх станом здоров'я, розвитком та навчанням не цікавилася. Місце її перебування не відоме. Із серпня 2023 року малолітня ОСОБА_3 проживає разом із нею та перебуває на її утриманні.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав.
З інформації практичного психолога Дюксинського ліцею ім. Н. Хасевича від 16.08.2024 року вбачається, що під час бесіди із дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з'ясувалося, що матір з ними не спілкується, їх справами не цікавиться та вони не хочуть проживати разом із нею.
Із висновку органу опіки та піклування Деражненської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету № 18 від 28.02.2024 року вбачається, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, незважаючи на неодноразові попередження, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, не цікавиться їх навчанням. Вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно її малолітніх дітей.
Таким чином встановлено, що відповідач свідомо систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Винна поведінка відповідача порушує законні права та інтереси дітей на гармонійний духовний розвиток та виховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2022 року, справа № 520/8264/19, висловлено правову позицію, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Оскільки відповідач фактично з 2018 року належним чином не виконувала свої батьківські обов'язки щодо малолітніх дітей та, незважаючи на неодноразові попередження, свою поведінку не змінила, суд вважає, що є правильним застосування до неї крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення батьківських прав.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітніх дітей без поважних причин, залишивши їх без материнської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дітьми та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Згідно до частин 1 і 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статі 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 41 Сімейного кодексу України (далі СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище та стан здоров'я дитини, а також платника аліментів, зокрема те, що відповідач є здоровою, працездатною, інших утриманців не має, доказів протилежного суду не надано.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у добровільному порядку не надає, суд вважає за вірне стягувати з неї аліменти на їх утримання у розмірі 1/3 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину щомісячо, до їх повноліття, що відповідатиме інтересам дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 20 червня 2024 року.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на підставі п. 3, 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. за позовною вимогою про стягнення аліментів та 1211 грн. 20 коп. за позовною вимогою про позбавлення батьківських прав, всього 2422 грн. 40 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 41, 150, п. 2 ч. 1 ст. 164, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280 - 282, 430 ЦПК України,
Позовну заяву органу опіки та піклування Деражненської сільської ради Рівненського району Рівненської області в інтересах малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку с. Дюксин Костопільського району Рівненської області батьківських прав відносно її малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дюксин Костопільського району Рівненської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Дюксин Костопільського району Рівненської області.
Стягувати щомісячно, починаючи з 20.06.2024 року з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Дюксин Костопільського району Рівненської області аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\3 (однієї третини) від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на кожну дитину для дитини відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - орган опіки та піклування Деражненської сільської ради Рівненського району Рівненської області, вул. Шевченка,49 «а», с. Деражне Рівненського району Рівненської обл., ЄДРПОУ 04386166.
Відповідач - ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 30 серпня 2024 року.
Суддя: Р. М. Снітчук