Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1268/24
Провадження №3/542/510/24
29 серпня 2024 року суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Афанасьєва Ю.О.,
розглянувши матеріали, які складені та надійшли з Відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень за ч.5 ст. 126, ч.3 ст.126 КУпАП,-
02.07.2024 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містить протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №714918 від 18.06.2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Також 02.07.2024 року надійшов адміністративний матеріал, що містить протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №434686 від 18.06.2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Постановою суду від 29.08.2024 року справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП та за ч.3 ст.126 КУпАП, були об'єднані в одне провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності зі ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (в разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 року серії ААД №714918 зазначено, що 18.06.2024 року о 16 годині 27 хвилин на 30 км. а/д М22 Полтава-Олександрія, с.Лелюхівка, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MERCEDES BENZ E270, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме: відсутня відповідна категорія, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, постанова № ЕНА 2420568 від 18.06.2024 року, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Крім того, у протоколі від 18.06.2024 року серії ААД №434686 зазначено, що на 30 км. а/д М22 Полтава-Олександрія, с.Лелюхівка, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MERCEDES BENZ E270, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Шевченківського ВДВС м.Полтава від 12.03.2018 року ВП № 52865058, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».
Справу розглянуто в порядку ст. 36 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Судові повістки повернулися з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24-25, 28-29, 34-35).
Таким чином, при повідомленні про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не отримує повістки за вказаною нею ж адресою, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з інформації Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради №01-12-05-09/759 від 22.07.2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрований в АДРЕСА_1 .
29.08.2024 року ОСОБА_1 надав до суду телефонограму, в якій просив проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення без його участі (а.с.36).
Відповідно до ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП та ч.3 ст.126 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя вважає, що справу можна розглянути за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі доказами.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Стаття 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пункт 2.1 (а) Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами тощо.
Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог статті 279 КУпАП дослідити докази, якими згідно зі статтею 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП були надані такі докази:
- дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №714918 від 18.06.2024 року зі змісту якого вбачається, що 18.06.2024 року о 16 годині 27 хвилин на 30 км. а/д М22 Полтава-Олександрія, с.Лелюхівка, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MERCEDES BENZ E270, державний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав права керування транспортним засобом, а саме: відсутня відповідна категорія, чим повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, постанова № ЕНА 2420568 від 18.06.2024 року, чим порушив вимоги ст.15 Закону України «Про дорожній рух» (а.с.3);
- копію постанови серії ЕНА № 2420568 від 18.06.2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, з якої вбачається, що водій ОСОБА_1 18.06.2024 року о 13 год 37 хвилин керував транспортним засобом, не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (а.с.7).
Разом з тим, розділ І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015№1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, регламентує, що повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
В даному випадку вбачається, що винесена стосовно ОСОБА_1 постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2420568 від 18.06.2024, за ч.2 ст.126 КУпАП, була винесена у день вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто є такою, що не набрала законної сили (а.с. 7).
Тобто, оскільки на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, не набрала законної сили постанова про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2420568 від 18.06.2024 за ч.2 ст.126 КУпАП, тому вона не може бути належним доказом на підтвердження повторності вчинення порушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, що в свою чергу виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.
Таким чином, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП не містять належних доказів на підтвердження тієї обставини, що останній притягався до адміністративної відповідальності за ч.ч.2-4 ст. 126 КУпАП протягом року, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити наявність чи відсутність такої кваліфікуючої ознаки адміністративного правопорушення як повторність, а у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина), що підтверджено достатніми, належними та допустимими доказами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).
Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.5 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Що стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд зазначає таке.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто, склад даного адміністративного правопорушення буде повним в разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Відповідно до вимог ст. 10, 11 КУпАП адміністративні правопорушення можуть бути вчинені умисно або з необережності, проте для обох форм вини згідно з диспозицією ч. 3 ст. 126 КУпАП притаманна обізнаність особи у тому, що вона є обмеженою у праві керування транспортним засобом та порушила вказане обмеження здійснюючи керування транспортним засобом.
Пунктом 2 частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Вказана постанова надсилається сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Із вище викладеного вбачається, що перевіряючи наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 126 ч. 3 КУпАП, суддя зобов'язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП були надані такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 року серії ААД №434686, в якому зазначено, що на 30 км. а/д М22 Полтава-Олександрія, с.Лелюхівка, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом MERCEDES BENZ E270, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами постановою Шевченківського ВДВС м.Полтава від 12.03.2018 року ВП № 52865058, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух» (а.с.14);
- копія постанови старшого державного виконавця Шевченківського ДВС м.Полтава від 12.03.2018 року ВП № 52865058, про те що щодо ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 530/702/16-ц, виданого 09.08.2016 року;
- рапорт та диск з відеозаписом.
Разом з тим суддя зазначає, що при наявності у справі лише протоколу про адміністративне правопорушення та копії постанови держаного виконавця щодо накладення стягнення у виді обмеження правом керування, проте за відсутності доказів в обізнаності ОСОБА_1 про накладене на нього стягнення та отримання ним копії постанови держаного виконавця, є явно недостатнім для доведення наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 3 КУпАП.
Так, в матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_1 копії постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС м.Полтава від 12.03.2018 року ВП № 52865058 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
Будь-яких інших доказів того, що на момент складання протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений з постановою державного виконавця від 12.03.2018 року, в матеріалах справи немає.
Більше того, з даних, що містяться на відеозапису, встановлено, що ОСОБА_1 зазначає про те, що заборованість зі сплати аліментів ним погашена. Вказане твердження, як й наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень перевірено не було та не було надано відповідних дказів.
Відповідно до довідки старшого інспектора відділення адміністративної практики батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капітана поліції Чапленко С., по обліковим базам даних Національної поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував.
Згідно з відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Полтавській області від 24.07.2024 року, відповідно до відомостей ЄДР МВС громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не видавалося (а.с. 30).
Враховуючи викладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 36, 40-1, ч.3 ст.126, ч. 5 ст. 126, 247, 276-280, 283, 285 КУпАП суддя, -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 126 КУпАП та ч.5 ст.126 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О. Афанасьєва