Справа № 524/9458/24
Провадження № 1-кс/524/2630/24
30 серпня 2024 року
Слідчий суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, зареєстрованому 28 серпня 2024 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024175500000785, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України,
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із зазначеним клопотанням, в якому просить накласти арешт на мопед золотистого кольору «4 stroke», д.н.з. НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , вилучений під час огляду місця події 28 серпня 2024 року у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у присутності його матері ОСОБА_5 , та який 29 серпня 2024 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні, зареєстрованому 28 серпня 2024 року за № 12024175500000785 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України, з метою збереження речових доказів.
На обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.
28 серпня 2024 року приблизно 4 год 00 хв у АДРЕСА_2 працівниками УПП БПП в Полтавській області виявлено громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пересував мопед марки «4 stroke», д.н.з. НОМЕР_1 , під час перевірки якого було встановлено розбіжності агрегатів і д.н.з. транспортного засобу. Під час огляду місця події мопед вилучено та поміщено для зберігання на майданчику тимчасово вилученого майна Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вуд. 29 Вересня, буд. 6, м. Кременчук, Полтавська обл.
28 серпня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого статтею 290 КК України (кримінальне провадження № 12024175500000785).
Постановою від 28 серпня 2024 року зазначений об'єкт визнано речовими доказами.
Прокурор, посилаючись на те, що тимчасово вилучене майно є речовим доказам, який може бути використаний як докази у кримінальному провадженні, тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення відчуження, просить накласти на зазначене вище майно арешт для забезпечення проведення необхідних слідчих дій та відповідних експертиз.
Прокурор та фактичний володілець ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином. Прокурор звернувся до суду із заявою про розгляд клопотання без його участі.
Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подав заяву, у якій просить клопотання про арешт майна розглянути без його участі, у задоволенні клопотання - відмовити, оскільки відсутні дані щодо власника мопеда, про арешт якого просить прокурор, а також відсутні відомості щодо того, яке відношення має викрадення мопеда у ОСОБА_7 до цієї справи.
За правилами частини першої статті 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За правилами пункту 1 частини другої, третьої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У клопотанні про арешт майна прокурор зазначив підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог статті 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання врахував правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна.
Відносно розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії; Рішення Великої Палати від 05 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (James та інші проти Сполученого Королівства; Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).
При цьому, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Щодо доводів адвоката, суд звертає увагу, що зазначений вище транспортний засіб має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні № 12024175500000785, зокрема щодо розбіжності агрегатів та д.н.з. транспортного засобу.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 170, 171, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на мопед золотистого кольору «4 stroke», д.н.з. НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , вилучений під час огляду місця події 28 серпня 2024 року у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити місце зберігання цього майна кімнату зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. 29 Вересня, буд. 6, м. Кременчук, Полтавська обл.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1