Справа № 372/4115/24
Провадження № 3-1275/24
іменем України
27 серпня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Висоцька Г.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого двірником, РНОКПП суду не відомо,
за ч. 1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення
19.07.2024 року о 18:50 год. в Обухівському р-ні, с. Григорівка, вул. Г.Майдану, 28, водій ОСОБА_1 керував автомобілем MITSUBISHI LANCER д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, незв'язна мова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ,а також у лікаря-нарколога Обухівської БЛІЛ, водій відмовився у встановленому законом порядку з відео фіксацією на нагрудну бодікамеру.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, відповідно до його пояснень керування транспортним засобом здійснювала його дружина ОСОБА_2 , в зв'язку із чим поліція вирішила скласти протокол відносно нього йому незрозуміло.
Допитана за ініціативою ОСОБА_1 в якості свідка в судовому засіданні громадянка ОСОБА_2 стверджувала, що саме вона керувала транспортним засобом, потім на прохання чоловіка ОСОБА_1 вони зупинилися біля магазину, де до них і під'їхала поліція, представники якої звинуватили її чоловіка в перебуванні в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Аналізуючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про неправдивість показань, як безпосередньо ОСОБА_1 так й свідка ОСОБА_2 з огляду на наступне.
По-перше, як з'ясувалося під час перегляду відеозапису автомобіль належний ОСОБА_1 був заблокований громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , водіями транспортного засобу, відносно яких останній вчинив дії, які водії розцінили як створення аварійної ситуації на дорозі. Саме ці водії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 викликали поліцію і стверджували, що водієм ТЗ був саме ОСОБА_1 , а не його дружина.
Також суд звернув увагу на відповідь ОСОБА_1 на запитання суду про відсутність в нього тонування вікон. Тобто, це свідчить, що очевидці подій мали моджливість розгледіти особу водія під час керування ТЗ.
Від роз'ясненого судом права клопотати про допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . в судовому засіданні ОСОБА_1 відмовився.
Із врахуванням інформації, відображеної на відеозаписі, суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2 , яка задля спростування пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зазначила, що ОСОБА_1 вийшов з автомобіля через водійські двері, перелізши через неї, яка займала місце водія, так як пасажирські випадково заблокувалися.
Ці показання з огляду на іншу сукупність доказів суд оцінює як неправдиві та такі, що спрямовані виключно на сприяння ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення вказаного правопорушення підтверджується відповідними доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, актом фактичної перевірки та іншими матеріалами справи, а також узгоджуються з поясненнями осіб - очевидців, відеозаписом.
На підставі сукупності досліджених доказів, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу правопорушника, ступінь його вини, вважаю необхідним призначити стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з урахуванням ЗУ «Про судовий збір» з особи яка визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення підлягає стягнення судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 130, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф стягнути на користь держави (Отримувач коштівУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ:37955989), Банк отримувача:Казначейство України(ЕАП), Номер рахунку (IBAN):UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету:21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на користь держави у розмірі605,60грн., які перерахувати на наступні реквізити: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті КУпАП.
Строк пред'явлення до виконання постанови 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Г.В.Висоцька