Справа № 195/1480/24
Провадження № 1-кс/195/254/24
( про арешт майна )
28.08.2024 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041590000173 від 24.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна,
26 серпня 2024 року до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041590000173 від 24.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна, а саме: автомобіля OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має пошкодження внаслідок пожежі; наліпку у вигляді хреста з армованого скотчу сірого кольору; фрагмент лакофарбового покриття пошкодженого внаслідок пожежі; фрагмент гуми з характерним запахом пального; два змиви на спиртові серветки які запаковані до паперового конверту НПУ; мікросхему.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 року визначено головуючого слідчого суддю ОСОБА_1 .
Клопотання обгрунтовано тим, що 24.08.2024 року приблизно о 03:00 годин невідома особа, знаходячись по АДРЕСА_1 , здійснила перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом підпалу автомобіля OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовувався військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_2 .
У зв'язку з тим, що дане кримінальне правопорушення було вчинено в умовах неочевидності та пов'язано з необхідністю невідкладного вжиття заходів пов'язаних із врятуванням майна, з метою розкриття злочину по гарячих слідах, фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, збереження слідів кримінального правопорушення, слідчим СВ ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 згідно ст.ст. 233, 234, КПК України, було проведено огляд території розташованої поруч з адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та тимчасово вилучено наступне майно: автомобіль OPEL ASTRA державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має пошкодження внаслідок пожежі, який належить відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 громадянину Польщі Ratajek Arkadiusz Zigmunt, та який на момент проведення огляду та тимчасового вилучення, перебував у користуванні солдата ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_4 ; на зовнішній стороні лобового скла автомобіля наліпку у вигляді хреста з армованого скотчу сірого кольору, який запаковано до сейф пакету № PSP2121274; на крилі автомобіля, фрагмент лакофарбового покриття пошкодженого внаслідок пожежі, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152479; біля переднього колеса автомобіля, фрагмент гуми з характерним запахом пального, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152476; з поверхні переднього крила автомобіля, два змиви на спиртові серветки які запаковані до паперового конверту НПУ; під залишками шини переднього колеса автомобіля, мікросхему яку запаковано до сейф пакету № CRI 1152477.
Рішення про тимчасове вилучення зазначених речей, які були вилучені слідчим під час огляду 24.08.2024, обґрунтовується тим, що відповідно до ст. 167 КПК України є достатньо підстав вважати, що вони зберегли на собі сліди злочину (п. 1 ч. 1 ст. 167 КПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Вищевказане майно, є об'єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
24.08.2024 року слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами речей: вилучених 24.08.2024 року в ході огляду території розташованої поруч з адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Вищевказане майно, є об'єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме зберегли на собі сліди вчинення злочину, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, вказують на те, що існують підстави вважати, що незастосування заборони користування вказаним майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, продовження використання їх у протиправний спосіб та неможливість іншими шляхами, окрім застосування арешту забезпечити незмінність слідової картини на них.
Належне процесуальне вилучення речей: вилучених 24.08.2024 року в ході огляду території розташованої поруч з адресою: АДРЕСА_1 , - дозволить слідству провести відповідні експертизи та встановити інші докази.
Обставини встановлені під час досудового розслідування вказують на те, що існують підстави вважати, що незастосування заборони користування вказаним майном призведе до його приховування, пошкодження, псування, продовження використання їх у протиправний спосіб та неможливість іншими шляхами, окрім застосування арешту забезпечити незмінність слідової картини на них.
У загальному підсумку, реалізація ризиків вказаних дій призведе до зміни слідової картини, яку зберігає на собі вищезазначене майно, визнане речовими доказами у провадженні, неможливості досягнення мети кримінального провадження в наступному.
Внаслідок вжиття такого заходу забезпечення буде досягнуто мети його застосування, а саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, що матимуть на меті ухилення від притягнення до визначеної законом відповідальності.
Правова підстава арешту майна (ч. 2 ст. 170 КПК України): збереження речових доказів.
Крім того, слідчий вказує в клопотанні, що вищевказане майно, є об'єктами матеріального світу, що відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а саме були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судове засідання учасники кримінального провадження не з'явилися.
Від слідчого ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність у зв'язку з відключенням електроенергії, просить суд задовольнити клопотання. Крім того, слідчий до заяви додав заяву громадянина ОСОБА_5 , в якій останній просить суд розглянути клопотання про арешт майна без його участі та участі його підлеглого ОСОБА_4 , який є користувачем автомобіля. Крім того, слідчим до матеріалів клопотання також надано копії квитанцій про прийом речових доказів на зберігання.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
Суд, вивчивши та дослідивши клопотання про арешт майна, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, дійшов до висновку про необхідність задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Згідно з ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Статтею 168 КПК України передбачено порядок тимчасово вилучення майна, а саме: тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наступне:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. наприклад пункт 53 рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Таким чином, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження майна.
Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб'єктів указаного у ст. 170 КПК України.
Відповідно до цієї норми арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.
Щодо дотримання принципу верховенства права, то відповідно до ч.1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Також, відповідно до ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до ВИТЯГУ з ЄРДР 24.08.2024 року зареєстровано кримінальне провадження № 12024041590000173 з правовою кваліфікацією за ст.114-1 ч.1 КК України з коротким викладом обставин, а саме: 24.08.2024 року приблизно о 03:00 годин невідома особа, знаходячись по АДРЕСА_1 , здійснила перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України шляхом підпалу автомобіля OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовувався військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_2 .
Так, 24.08.2024 року в ході огляду місця події слідчим СВ ВП №3 НРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 оглянуто автомобіль OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та тимчасово вилучено до ВП № 3 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області.
Постановою слідчого від 24.08.2024 року вказане майно було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та на підставі квитанції № 4159/2024-173 від 24.08.2024 року передано на зберігання до майданчику зберігання речових доказів відділення поліції № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул.Казкова, 3, с-ще Томаківка, Нікопольський район, Дніпропетровська область.
Крім того, вищевказаною постановою також було визнано речовими доказами наступне майно: наліпку у вигляді хреста з армованого скотчу сірого кольору, який запаковано до сейф пакету № PSP2121274; фрагмент лакофарбового покриття пошкодженого внаслідок пожежі, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152479; фрагмент гуми з характерним запахом пального, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152476; два змиви на спиртові серветки які запаковані до паперового конверту НПУ; мікросхему яку запаковано до сейф пакету № CRI 1152477, та на підставі квитанції №154/661 від 24.08.2024 року передано на зберігання до камери схову речових доказів відділення поліції № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул.Казкова, 3, с-ще Томаківка, Нікопольський район, Дніпропетровська область.
Суд вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого - накласти арешт на автомобіль OPEL ASTRA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , наліпку у вигляді хреста з армованого скотчу сірого кольору, який запаковано до сейф пакету № PSP2121274; фрагмент лакофарбового покриття пошкодженого внаслідок пожежі, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152479; фрагмент гуми з характерним запахом пального, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152476; два змиви на спиртові серветки які запаковані до паперового конверту НПУ; мікросхему яку запаковано до сейф пакету № CRI 1152477.
Керуючись ст. ст. 84, 98, 167, 170-173, 174, 175, 214, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
клопотання слідчого СВ ВП №3 Нікопольського РУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041590000173 від 24.08.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони володіння, користування та розпорядження майном, яке виявлено і тимчасово вилучено під час проведення огляду від 24.08.2024, на території розташованої поруч з адресою: АДРЕСА_1 , та визнане речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 24.08.2024 року, а саме:
-Транспортний засіб - автомобіль OPEL ASTRA державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має пошкодження внаслідок пожежі, який знаходиться на підставі квитанції № 4159/2024-173 від 24.08.2024 року, на спеціальному майданчику ВП №3 Нікополського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул. Казкова 3а, с-ще. Томаківка, Нікопольський район, Дніпропетровська область;
-наліпку у вигляді хреста з армованого скотчу сірого кольору, який запаковано до сейф пакету № PSP2121274; Фрагмент лакофарбового покриття пошкодженого внаслідок пожежі, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152479; Фрагмент гуми з характерним запахом пального, який запаковано до сейф пакету № CRI 1152476; Два змиви на спиртові серветки які запаковані до паперового конверту НПУ; Мікросхему яку запаковано до сейф пакету № CRI 1152477, які знаходяться на підставі квитанції № 154/661 в камері збереження речових доказів ВП №3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул. Казкова 3а, с-ще. Томаківка, Нікопольський район, Дніпропетровська область.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Суддя: ОСОБА_1
28.08.2024