Справа № 195/568/24
Провадження № 2/195/183/24
27.08.2024 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Колодіної Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Левкович І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,
позивач ОСОБА_1 звернулася до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач доводиться їй батьком, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 . Вона є студенткою та навчається на ІІ курсі денної форми навчання державного навчального закладу «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю», за професією - «Офісний службовець (бухгалтерія). Секретар керівника (організації, підприємства, установи). Адміністратор», наказ на зарахування №1 З-УДЗ від 01.09.2022 року, форма навчання: бюджетна. Строк навчання з 01 вересня 2022 року, а датою закінчення є 31 травня 2026 року.
Незважаючи на те, що вона повнолітня, потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням і відповідно відповідач зобов'язаний її утримувати до досягнення двадцяти трьох років або до припинення навчання.
Оскільки, вона проживає разом із матір'ю - ОСОБА_3 , яка після розірвання шлюбу із батьком вийшла заміж і змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та надалі також розлучилась, малолітньою молодшою сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та бабою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, то у зв'язку з навчанням вони несуть одні відповідні матеріальні витрати: на оплату навчання, на придбання підручників та посібників для навчання, на поїздку з дому до місця навчання і в зворотному напрямку, на щоденне харчування та придбання продуктів, на одяг та предмети особистої гігієни.
Крім того, позивачка вказує, що за своїм матеріальним становищем відповідач в змозі надавати щомісячну матеріальну допомогу на її утримання, у зв'язку з навчанням, так як проживає сам, відповідно має постійний дохід, інших осіб на утриманні не має.
Угоди про її утримання у зв'язку з навчанням між нею та відповідачем не досягнуто, тому вона вимушена звернутися до суду з заявою про примусове стягнення з відповідача аліментів.
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28.07.2024 року відкрито провадження по справі, з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від позивачки ОСОБА_1 до суду подано заяву про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак копії матеріалів справи разом з повісткою повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, відповідач був повідомлений про розгляд справи шляхом розміщення публікації на офіційному сайті “Судова влада» від якого до суду не надійшов відзив на позовну заяву, заяви про розгляд справи за його відсутності, або заяви про визнання позову.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 198 Сімейного кодексу України, визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Тобто, відповідно до статті 199 СК України підставами виникнення аліментного зобов'язання між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, які продовжують навчання після досягнення повноліття і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги є сукупність таких юридичних фактів: 1) продовження навчання дочкою, сином після досягнення повноліття; 2) недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку - 23 років; 3) потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням; 4) наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.
Сукупність цих юридичних фактів утворює юридичний склад, необхідній і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання. У разі відсутності, або недоведеності в судовому засіданні хоч б одного з наведених вище фактів, вищезазначене аліментне зобов'язання пов'язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає.
Крім того, ст. 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Статтею 182 ЦПК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При визначенні розміру аліментів судом мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, вартість проїзду до навчального закладу, вартість проживання за місцем знаходження дитини.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дочки, сина суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року, справа № 199/9339/16-ц, провадження № 61-32330св18.
З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Так, згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21 березня 2006 року Вищетарасівською сільською радою Томаківського району Дніпропетровської області, актовий запис № 7 від 21.03.2006 року на громадянку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якої є громадянин ОСОБА_2 , матір'ю є громадянка ОСОБА_8 .
Згідно копії довідки №240 від 11 березня 2024 року виданої Державним навчальним закладом «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю» дійсно є студенткою, денне відділення, за професією - «Офісний службовець (бухгалтерія). Секретар керівника (організації, підприємства, установи). Адміністратор» з 01.09.2022 року - 31.05.2026 року, наказ на зарахування №1 З-УДЗ від 01.09.2-22 року, курс навчання ІІ , навчається на бюджетній основі.
Копія свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданого 27 червня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Томаківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області підтверджує, що батьки позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_8 розірвали шлюб 27 червня 2014 року.
В послідуючому мати позивачки уклала шлюб 01.09.2014 року з ОСОБА_9 , у зв'язку з чим прийняла прізвище « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , виданого 01 вересня 2014 року Виконавчим комітетом Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.
Довідка видана Виконавчим комітетом Мирівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області №173 від 04.04.2024 року підтверджує, що гр-ка ОСОБА_1 , фактично проживає з матір'ю ОСОБА_10 , сестрою ОСОБА_11 та бабою ОСОБА_7 .
Позивач в позові вказує, що у зв'язку з навчанням вона разом із членами своєї сім'ї (з якими спільно проживає), несуть відповідні матеріальні витрати, а саме: на придбання підручників та посібників для навчання, на поїздки з дому до місця навчання і в зворотному напрямку, на щоденне харчування та придбання продуктів, на одяг та предмети особистої гігієни.
Відповідач будучи повідомлений про наявний до нього позов, не з'явився до суду, не спростував обставини викладені у позовній заяві, а також не надав документів про стан свого здоров'я та матеріального положення.
За таких обставин, оцінюючи в сукупності надані докази, суд знаходить достовірно встановленим, що його повнолітня дочка продовжує навчатися та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має можливість надати, оскільки не надав суду заперечень щодо позову. Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача щомісячно, на період навчання ОСОБА_1 в ДНЗ «Запорізьке вище професійне училище моди і стилю», аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи.
При визначені розміру аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує також й обов'язок матері по утриманню повнолітньої дочки на період її навчання у навчальному закладі.
Суд також вважає необхідним вирішити судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнувши з відповідача в дохід держави, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 131, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, - задовольнити.
Стягнути з громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з її навчанням, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи, починаючи з 05 квітня 2024 року і до закінчення дочкою навчання, тобто до 31 травня 2026 року на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судовий збір на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ):37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
Суддя: Л. В. Колодіна