29 серпня 2024 року
м. Київ
справа №320/10955/23
адміністративне провадження №К/990/15685/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка Данила Сергійовича про скасування ухвал про зупинення дії рішення та прискорення розгляду справи №320/10955/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Верховного Суду, в якому просив:
- визнати дії Верховного Суду щодо припинення нарахування та сплати судді Верховного Суду ОСОБА_1 суддівської винагороди з 19 липня 2022 року протиправними;
- визнати протиправним та скасувати наказ голови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 19 липня 2022 року № 10-к «Про внесення змін до наказу від 05 березня 2022 року № 3/0/203-22 «Про увільнення від роботи ОСОБА_1 на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони»;
- зобов'язати Верховний Суд відновити нараховування та виплату судді Верховного Суду ОСОБА_1 суддівської винагороди відповідно до положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: посадового окладу з розрахунку - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також доплат за вислугу років та наукову ступінь з відрахуванням обов'язкових податків та зборів;
- стягнути з Верховного Суду на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 19 липня 2022 року по день ухвалення судового рішення у розмірі визначену на день ухвалення судового рішення виходячи з положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: посадового окладу з розрахунку - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також доплат за вислугу років та наукову ступінь з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року, позов задоволено.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції при розгляді справи не було вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Надалі позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в розмірі 20 000,00 грн.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Верховного Суду на користь ОСОБА_1 (витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи, в розмірі 20 000,00 грн (двадцять тисяч грн).
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою Верховного Суду на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №320/10955/23.
Також, ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Верховного Суду на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №320/10955/23.
Одночасно із касаційними скаргами скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання/дії оскаржуваних судових рішень.
Так, ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року клопотання Верховного Суду про зупинення виконання судових рішень у справі №320/10955/23 задоволено. Зупинено виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року в частині стягнення з Верховного Суду на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 19 липня 2022 року до дня ухвалення судового рішення у розмірі визначену на день ухвалення судового рішення, з урахуванням розміру та надбавок суддівської винагороди визначених статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з відрахуванням обов'язкових податків та зборів до закінчення касаційного розгляду справи до закінчення перегляду судових рішень в касаційному порядку. Зупинено дію рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року в частині зобов'язання Верховного Суду відновити нараховування та виплату судді Верховного Суду ОСОБА_1 суддівської винагороди відповідно до положень статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
Крім того, Верховний Суд ухвалою від 30 квітня 2024 року задовольнив клопотання Верховного Суду про зупинення виконання судового рішення у справі №320/10955/23 та зупинив виконання додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №320/10955/23 до закінчення перегляду судових рішень в касаційному порядку.
На електронну адресу Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка Данила Сергійовича про скасування ухвал про зупинення дії рішення та прискорення розгляду справи № 320/10955/23.
У вказаній заяві представник позивача просить прискорити розгляд справи № 320/10955/23, а також скасувати ухвали Касаційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року.
Перевіряючи вказану заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення без розгляду з огляду на таке.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі по тексту - КАС України в редакції від 04 листопада 2023 року) документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет»
Судом встановлено, що заяву про скасування ухвал про зупинення дії рішення та прискорення розгляду справи № 320/10955/23 надіслано не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а на електронну адресу Верховного Суду та підписано кваліфікованим електронним підписом представника позивача - адвоката Яценка Данила Сергійовича, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що заяву у цій справі подано адвокатом, який в силу приписів статті 18 КАС України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в обов'язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Наведене дає підстави стверджувати, що представник позивача - адвокат Яценко Данил Сергійович використав спосіб звернення до Верховного Суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За наведених обставин, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Яценком Данилом Сергійовичем заяву про скасування ухвал про зупинення дії рішення та прискорення розгляду справи № 320/10955/23, необхідно залишити без розгляду.
Керуючись частиною другою статті 167 КАС України,
1. Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яценка Данила Сергійовича про скасування ухвал про зупинення дії рішення та прискорення розгляду справи № 320/10955/23 повернути без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду