29 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5087/22 пров. № А/857/19988/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
суддя доповідач: Матковської З.М.,
суддів: Глушка І.В., Гінди О.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №300/5087/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач ), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ( далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.01.2020; зобов'язати відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» ( далі - Постанова №704), з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2020 на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ( далі - Закон №2262-ХІІ) з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатного населення встановленого станом на 01.01.2020 та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт та розряд відповідно до Постанови №704 та норм приміток додатків1-14 до неї, надбавки за вислугу років в розмірі 45%, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2012 №ХД19659 та від 13.02.2020 №ХД19695 та підвищення посадового окладу в розмірі 25% за службу на території гірського населеного пункту.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 для перерахунку його пенсії. Зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 пенсії позивача. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2024 року - без змін.
На адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якому просив стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України та Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги судовий збір та витрати на правову допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України, відповідно до приписів частини першої-другої якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Частиною п'ятою статті 139 КАС України визначено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналізуючи вказані законодавчі положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому, відповідачу - суб'єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб'єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов'язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.
Відповідно до статті 59 Основного Закону кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02.06.2011 №3460-VI безоплатна правнича допомога - правнича допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.
Статтею 3 цього Закону передбачено, що право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до наявного в матеріалах справи доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 30.09.2022 №0901-0000328, Івано-Франківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначив адвоката Барана Василя Володимировича для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 , що передбачає складення процесуальних документів та представництво його інтересів у справі, зокрема, щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до ГУ ПФУ в області довідку для перерахунку пенсії.
Також пунктом 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Тобто ОСОБА_1 при розгляді справи №300/5087/22 у суді першої інстанції та апеляційної інстанції не поніс витрат ні на оплату судового збору, ні на оплату правничої допомоги адвоката.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2024 року - без змін.
Беручи до уваги, що суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду не змінював судове рішення першої інстанції та не ухвалював нового, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для вирішення питань пов'язаних із зміною розподілу судових витрат та постановлення додаткового судового рішення.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №300/5087/22.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач З. М. Матковська
судді І. В. Глушко
О. М. Гінда