Справа № 458/469/24
1-кп/458/78/2024
29.08.2024 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141340000072 від 28.12.2023 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхнє Висоцьке Турківського району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працює, неодружений, раніше не судимий,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України,
встановив:
27.12.2023 близько 22.35 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2108» чорного кольору з державними номерними знаками НОМЕР_1 ТС та рухаючись по автодорозі загального користування обласного значення О141903 сполученням Бориня - Мохнате, а саме проїжджаючи ділянку вказаної дороги в межах АДРЕСА_1 , будучи зобов'язаним у відповідності до вимог Правил дорожнього руху (надалі Правил), затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (з подальшими змінами та доповненнями) знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, враховувати під час вибору швидкості сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, грубо порушив вимоги Розділу 1 п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 1.10 в частині визначення термінів «безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися; окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу, іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку; «недостатня видимість» - видимість дороги в напрямку руху менше 300 м в сутінках, в умовах туману, дощу снігопаду, тощо; Розділу 2 п. 2.1 підпункт «а» (водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії), п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... підпункт «б» - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), підпункт «д» - не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); п. 2.9. а) (водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння); Розділу 12 п. 12.4 (у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год), технічні вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія) Розділу 34 Правил, які виразилися в тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка керує транспортним засобом, не отримавши водійських прав на керування транспортним засобом жодної категорії, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, грубо порушуючи правила дорожнього руху та рухаючись в межах населеного пункту - с. Верхнє Висоцьке Самбірського району Львівської області, значно перевищуючи дозволену швидкість руху в межах населеного пункту, маючи можливість продовжувати рух транспортним засобом в межах правої смуги в напрямку його руху, на ділянці автодороги, де нанесено горизонтальну дорожню розмітку, передбачену п. 1.1 (вузька суцільна лінія) Розділу 34 Правил, порушуючи правила обгону, виїхав на зустрічну смугу руху, де вчинив наїзд на пішохода - ОСОБА_4 , який нерухомо стояв на проїзній частині дороги.
Після чого, водій ОСОБА_5 , порушуючи вимоги Розділу 2 п. 2.10 а), б), в), г), д), е) Правил дорожнього руху (у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів, звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілого до закладу охорони здоров'я; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції; е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди) Правил дорожнього руху, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, залишивши потерпілого без надання домедичної допомоги, не викликавши йому бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомивши в правоохоронні органи про факт виникнення дорожньо-транспортної пригоди за його участю та не вживши жодних заходів для збереження слідів дорожньо-транспортної пригоди.
Внаслідок грубого порушення водієм транспортного засобу ОСОБА_5 Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів правих ребер з ушкодженням легень, скупченням повітря та крові в грудних порожнинах тіла; ушкодження капсули і тканин печінки з кровотечею в черевну порожнину тіла; закритого поперечно-відламкового перелому правої ліктьової кістки; відкритого перелому кісток правої гомілки, які утворилися від дії тупих предметів, одночасно або у швидкій послідовності одне за одним і відносяться: травма грудей живота і правої гомілки, згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, перелом правої ліктьової кістки - до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Такими діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Крім цього, водій механічного транспортного засобу ОСОБА_5 27.12.2023 близько 22.35 год. на автодорозі загального користування обласного значення О141903 сполученням Бориня - Мохнате, а саме на ділянці вказаної дороги в межах АДРЕСА_1 , будучи безпосередньо причетним до травмування пасажира ОСОБА_4 , який в момент виникнення дорожньо-транспортної пригоди знаходився на зустрічній смузі проїзної частини автодороги та котрий внаслідок отриманих травм, які згідно з висновком судово-медичної експертизи, були небезпечними для життя в момент їх заподіяння, знаходився у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, порушуючи вимоги Розділу 2 п. 2.10 Правил дорожнього руху, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, завідомо залишивши потерпілого ОСОБА_4 , якого ОСОБА_5 сам поставив у небезпечний для життя безпорадний стан, без надання першої медичної допомоги та не викликавши йому бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Такими діями ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, яку той, хто залишив без допомоги сам поставив у небезпечний для життя стан.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 27.12.2023 близько 22.30 год. разом зі знайомою дівчиною та хлопцем стояли на дорозі біля будинку в АДРЕСА_1 . Про те, як його збив автомобіль під керуванням ОСОБА_5 він не пам'ятає, зі слів знайомих, які були з ним, дізнався, що він перейшов дорогу, після чого його збив автомобіль, який поїхав з місця ДТП. Пояснив, що з обвинуваченим вони є друзі, він йому вибачив за вчинене, обвинувачений відшкодував йому витрати на лікування, претензій до нього він немає. Просив обрати найменшу міру покрання за вчинені злочини.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та пояснив, що 27.12.2023 близько 22.35 год. з друзями на автомобілі «ВАЗ-2108» чорного кольору, який він придбав з-4 дні до того, виїхали з центру АДРЕСА_1 . Було темно, освітлення на дорозі не було. Рухаючись по автодорозі сполученням Бориня - Мохнате з велекою швидкістю здійснював обгін транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу і відчув удар з лівої сторони в лобове скло автомобіля. Однак, після цього, не зупинився, а поїхав далі. Через 5-10 хв. хтось йому сказав, що він збив людину, але сам нічого не пам'ятає, швидку не викликав. Пояснив, що перед тим як сісти за кермо вживав спиртне - горілку, можливо через стан алкогольного сп'яніння і шок нічого не пам'ятає. Наступного дня дізнався, що збив пішохода ОСОБА_4 . Він добровільно відшкодував потерпілому витрати на лікування, щиро розкаявся у вчиненому, розуміє всі свої неправильні дії і наслідки, що настали, розуміє, яке його очікує покарання за вчинене і готовий його понести.
Суд з'ясував, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, не оспорював і правильно розуміє зміст цих обставин. Прокурор, потерпілий також не оспорювали фактичні обставини, при яких вчинено кримінальний проступок.
Сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
Відтак, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.
Здійснивши допит у судовому засіданні обвинуваченого, заслухавши показання потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, досудову доповідь, матеріали щодо процесуальних витрат, речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, та ч. 1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, яку той, хто залишив без допомоги сам поставив у небезпечний для життя стан, доведена повністю.
Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Також, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопрушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, яке в свою чергу знайшло прояв у тому, що обвинувачений дійсно жалкує про вчинене, негативно оцінює свої злочинні дії та їх наслідки, зробив для себе правильні висновки, готовий понести покарання; активне сприяння розкриттю злочинів, що полягає в тому, що ОСОБА_5 під час досудового розслідування. як зазначив прокурор, давав показання, під час проведених слідчих експериментів розказав та показав місце ДТП, місце знаходження автомобіля; добровільне відшкодування потерпілому витрат на лікування, що підтвердив потерпілий у судовому засіданні.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, суд не встановив.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він раніше не судимий, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, надходили неодноразові звернення сторонніх громадян щодо поведінки водіння автомобіля ОСОБА_5 , непрацює, неодружений.
Суд також враховує досудову доповідь на обвинуваченого, згідно якої встановлено середній ризик повторного вчинення кримінального правопорушення та середній рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства, у тому числі для окремих осіб. Орган пробації вказав, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
З урахуванням усіх обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч. 2 ст. 286-1 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами, то суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 згідно з даними ЄДР МВС посвідчення водія не отримував.
Однак, згідно з правовим висновком, який зробила Об'єднана палата ККС у постанові від 04.09.2023 в справі №702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Також суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено в межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі.
Такі види покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень і суд не знаходить підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Суд не знайшов підстав для застосування положень ст. 69 КК України, оскільки хоча суд і встановив наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, однак ці обставини не є винятковими і не знижують істотним чином ступінь тяжкості скоєного злочину, не зменшують його суспільну небезпеку.
Так, з урахуванням даних про особу обвинуваченого суд вважає, що такі обставини не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, не зменшують його суспільну небезпеку, оскільки з огляду на характер вчинених кримінальних правопорушень обвинувачений грубо порушив Правила дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілому середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень та залишив після цього потерпілого, який перебував в небезпечному для життя стані, без допомоги, якого сам поставив у небезпечний для життя стан, чимпроявив байдуже ставлення до життя, здоров'я та безпеки людини, що згідно з Конституцією України є найвищими соціальними цінностями, та вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння.
Підстав для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України не має, оскільки норма вказаної статті містить імперативну заборону такого звільнення у випадку засудження особи за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, яка керували транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно визначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 03.01.2024 на майно: автомобіль марки ВАЗ-2108 чорного кольору 1989 року випуску з державними номерними знаками НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , однак фактичним користувачем якого є ОСОБА_5 ; декілька десятків невеликих фрагментів скла оранжевого кольору від розбитого показника повороту, які опечатано в спецпакет нацполіції з № PSP2112061; пластмасову декоративну накладку зі світловідбивачами зеленого і червоного кольорів, яку опечатано в спецпакет нацполіції з № PSP2112059; лівий очисник лобового скла від автомобіля, котрий має вигляд металевої планки із гумовою накладкою, який опечатано в спецпакет нацполіції з № WAR1761200, котрі зберегли на своїй поверхні сліди вчинення дорожньо-транспортної пригоди у вигляді механічних пошкоджень - необхідно скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.
Щодо запобіжного заходу.
Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Щодо речових доказів.
Питання речових доказів у справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Щодо процесуальних витрат.
Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" № СЕ-19/114-24/184-ІТ від 19.01.2024 в розмірі 3786,40 грн, інженерно-транспортної експертизи за спеціальність 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод № СЕ-19/114-24/3226-ІТ від 01.03.2024 в розмірі 3786,40 грн, інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 "Транспортно-трасологічні дослідження" № СЕ -19/114-24/3225-ІТ від 29.02.2024 в розмірі 3786,40 грн, а всього на загальну суму 11 359,20 грн, - підлягають до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільного позову пред'явлено не було.
Керуючись ст. 100, 124, 373, 374, 376, 392-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
постановив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років;
- за ч. 1 ст. 135 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 03.01.2024 на майно: автомобіль марки ВАЗ-2108 чорного кольору 1989 року випуску з державними номерними знаками НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , однак фактичним користувачем якого є ОСОБА_5 ; декілька десятків невеликих фрагментів скла оранжевого кольору від розбитого показника повороту, які опечатано в спецпакет нацполіції з № PSP2112061; пластмасову декоративну накладку зі світловідбивачами зеленого і червоного кольорів, яку опечатано в спецпакет нацполіції з № PSP2112059; лівий очисник лобового скла від автомобіля, котрий має вигляд металевої планки із гумовою накладкою, який опечатано в спецпакет нацполіції з № WAR1761200, котрі зберегли на своїй поверхні сліди вчинення дорожньо-транспортної пригоди у вигляді механічних пошкоджень - скасувати.
Речові докази:
- автомобіль марки ВАЗ-2108 чорного кольору 1989 року випуску з державними номерними знаками НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 , однак фактичним користувачем якого є ОСОБА_5 - повернути ОСОБА_5 ;
- декілька десятків невеликих фрагментів скла оранжевого кольору від розбитого показника повороту, які опечатано в спецпакет нацполіції з № PSP2112061; пластмасову декоративну накладку зі світловідбивачами зеленого і червоного кольорів, яку опечатано в спецпакет нацполіції з № PSP2112059; лівий очисник лобового скла від автомобіля, котрий має вигляд металевої планки із гумовою накладкою, який опечатано в спецпакет нацполіції з № WAR1761200, котрі зберегли на своїй поверхні сліди вчинення дорожньо-транспортної пригоди у вигляді механічних пошкоджень - знищити;
- історію хвороби № 12782 розпочату від 28.12.2023 на 32 арк - повернути КНП Самбірської міської ради № Самбірська центральна лікарня";
- історію хвороби № 4213/п розпочату від 29.12.2023 на 60-ти арк та історію хвороби № 413/п розпочату від 20.01.2024 на 19-ти арк - повернути КНП Львівської обласної ради "Львівський регіональний фтизіо-пульмологічний клінічний лікувально-діагностичний центр.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.2 "Дослідження технічного стану транспортних засобів" № СЕ-19/114-24/184-ІТ від 19.01.2024 в розмірі 3786,40 грн, інженерно-транспортної експертизи за спеціальність 10.1 "Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод № СЕ-19/114-24/3226-ІТ від 01.03.2024 в розмірі 3786,40 грн, інженерно-транспортної експертизи за спеціальністю 10.4 "Транспортно-трасологічні дослідження" № СЕ -19/114-24/3225-ІТ від 29.02.2024 в розмірі 3786,40 грн, а всього на загальну суму 11 359,20 грн (одинадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень двадцять копійок).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 29.08.2024.
Суддя ОСОБА_1