1Справа № 335/9401/24 2-а/335/156/2024
29 серпня 2024 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до Департамент патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.08.2024 була винесена постанова за нібито порушення ПДР. На вимогу поліцейського позивачем документи були надані, в наступному довгий час він перевіряв їх та далі сказав, що буде винесена постанова за порушення ПДР, а саме те, що не надала перевагу транспортному засобу. ПДР позивач не порушувала, в подальшому, в порушення вимог КУпАП була винесена постанова за ч.2, ст.122.КУпАП. Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор не надав можливості скористатися своїми правами передбаченими ст.268 КУпАП у повному обсязі. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями, інспектор грубо порушив вимоги ст.278, 279 КУпАП. У інспектора не було підстав для винесення постанови оскільки була відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що позивач не вчиняла адміністративного правопорушення, з огляду на порушення відповідачем при винесені оскаржуваної постанови норм чинних нормативно - правових актів та недоведеність вини позивача, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 20.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідачу був встановлений п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, зазначивши наступне.
Твердження позивача, викладенні у позові, є необґрунтованими, хибними та такими, що не підлягають задоволенню судом. 07.08.2024 року під час несення служби, поліцейським управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП було виявлено, що водій не виконав вимоги ПДР.
Внаслідок чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 680, 00 грн. Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень. Так, розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. Отже, на думку відповідача, суду слід відмовити позивачу у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263 - 277, 280-283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що посадовою особою відповідача винесено постанову серії ЕНА№ 2774916 від 07.08.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: 07.08.2024 року о 11-43 годині в м.Запоріжжя, пр. Соборний 191 водій керуючи транспортним засобом рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, порушення вимог п. 16.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 510, 00 грн,
Диспозиція частини 2 статті 122 КУпАП України передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Так, з оскаржуваної позивачем постанови вбачається, що вона, у порушення п. 16.1 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухався по головній дорозі.
Згідно п. 16.1 . ПДР перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють. У разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті відповідними дорожніми знаками.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, ст. 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Відповідачем не надано відеодоказів , щоб свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке вона притягнута до відповідальності.
Суд вважає, що сама лише складена відповідачем постанова не може бути об'єктивним доказом правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху.
Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не додано жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 3, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-247, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2774916 від 07.08.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510, 00 гривень - скасувати.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 29.08.2024 року.
Суддя Ю.В. Апаллонова