28 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2105/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року (суддя Сіпака А.В.) в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови, розпорядження,-
Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду із адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2023 №2554 «Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних вимог з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії»;
визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2023 №357-р «Про усунення порушень ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесені постанова та розпорядження є протиправними, а порушення, які покладені в основу оскаржуваних рішень, є необгрунтованими, тому що законодавством не визначені конкретні терміни, протягом яких має надаватися інформація та пояснення АКО. Окрім того, надання інформації у вимозі є правом, а не обов'язком. Також вважає безпідставними висновки про ненадання інформації щодо алгоритмів, які застосовувались при формуванні погодинних оціночних даних по точкам комерційного обліку, тому що позивач не застосовував алгоритми за відсутності розроблених АКО форм передбачених постановою НКРЕКП від 31.05.2022 № 555 та керувався виключно діючими нормами законодавства з питань ринку електричної енергії. Відсутність розроблених АКО форм унеможливило розробку та застосування позивачем алгоритмів та створило передумови для подання даних без алгоритмів. Просить позов задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини у справі, оскільки прийнятим розпорядження №357, оскарження якого є предметом цього позову, відповідач зобов'язав ПАТ «Запоріжжяобленерго» надати НЕК «Укренерго» інформацію щодо алгоритмів, які застосовувались при формуванні погодинних оціночних даних, розрахунки, виконані згідно цих алгоритмів, та отриманих вхідних даних по точкам комерційного обліку 62ZV33090G5752K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 621ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G67950D за період з 01.07.2022 по 31.05.2023. ПАТ «Запоріжжяобленерго» неодноразово повідомляло як НЕК «Укренерго» (листами вих. №007-007/4693 від 14.09.2023, №007-66/5530 від 13.11.2023, лист від 19.12.2023
№007-33/6121) так і НКРЕКП (листи від 14.11.2023 №007-007/5554, від 14.11.2023 №001-33/2312) (листи було додано до адміністративного позову), що при здійсненні функцій ППКО по ТКО ВАД та суміжних ліцензіатів по точкам комерційного обліку 62ZV33090G5752K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 621ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G67950D розташованих на тимчасово окупованих територія, по яким ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконує функції ППКО (ОДКО) за розрахунковий період з 01.07.2022 по 31.05.2023, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не застосовувало алгоритми за відсутності розроблених АКО (НЕК «Укренерго») форм передбачених абз.5 пп.1 п. 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555, та керувалось виключно діючими нормами законодавства з питань ринку електричної енергії. Відсутність розроблених АКО (НЕК «Укренерго») форм унеможливило розробку та застосування ПАТ «Запоріжжяобленерго» алгоритмів та створило передумови для подання даних без алгоритмів. Крім того, вже після прийняття оскаржуваних постанови та розпорядження, НЕК «Укренерго» листом від 05.01.2024 №01/1152 надало відповідь на запит ПАТ «Запоріжжяобленерго» та повідомило, що розробка АКО (НЕК «Укренерго») форматів алгоритмів визначення погодинних обсягів прийому/віддачі електричної енергії до/з додаткових областей комерційного обліку буде можлива після прийняття Урядом України відповідних рішень по врегулювання питання моделі купівлі-продажу електричної енергії на територіях де ведуться (велися) бойові дії або на тимчасово окупованих територіях. Тобто, НЕК «Укренерго» вищезазначеною відповіддю підтвердило правомірність позиції ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо неможливості надання алгоритмів через відсутність розроблених АКО (НЕК «Укренерго») форм, оскільки відповідно до Постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 алгоритми визначення погодинних обсягів прийому/віддачі електричної енергії до/з додаткових областей комерційного обліку формуються виключно відповідно до форм, розроблених АКО. НЕК «Укренерго» листом від 05.01.2024 №01/1152 підтвердило, що наразі розробка АКО форм необхідних для формування ОСР алгоритмів визначення погодинних обсягів неможлива до настання певної події - прийняття Урядом необхідних відповідних рішень. Тобто виконання ОСР, зокрема і ПАТ «Запоріжжяобленерго», зобов'язання щодо формування алгоритмів визначення погодинних обсягів прийому/ віддачі електричної енергії до/з додаткових областей комерційного обліку знаходиться в прямій залежності від виконання НЕК «Укренерго» своїх зобов'язань як АКО щодо розроблення форм, які необхідні для формування таких алгоритмів. Вимога НЕК «Укренерго» щодо формування ПАТ «Запоріжжяобленерго» алгоритмів для визначення погодинних обсягів прийому/віддачі електричної енергії у 2022-2023 роках не ґрунтувалася на нормах закону, а отже не підлягала виконанню, що як наслідок, спростовує законність призначення та проведення заходу державного нагляду та законність постанови та розпорядження, прийнятих за наслідками його проведення.
У відзиві на апеляційну скаргу Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що до НКРЕКП надійшов лист Національної енергетичної компанії «Укренерго» від 07.09.2023 № 01/44484 з проханням провести позапланову невиїзну перевірку за дотриманням ПАТ «Запоріжжяобленерго» ліцензійних умов провадження діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, у зв'язку з ненаданням за запити НЕК «Укренерго» від 18.07.2023 № 01/38840 та від 28.08.2023 № 01/42132 інформації щодо алгоритмів, які застосовувались при формуванні погодинних оціночних даних, розрахунки, виконані згідно цих алгоритмів, та отриманих вхідних даних по окремим точкам комерційного обліку, по яким ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконує функції постачальника послуг комерційного обліку у ролі оператора даних комерційного обліку, а саме: 62ZV33090G57527K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 62ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G7950D за розрахунковий період з 01.07.2022 по 31.05.2023.
Відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 15.09.2023 № 9861/14.1.1/7-23 з проханням надати протягом одинадцяти робочих днів наступну інформацію: грунтовні та вичерпні пояснення, з наданням завірених копій підтвердних документів, з посиланням на відповідні пункти нормативно-правових актів, щодо причин ненадання Товариством станом на 14.09.2023 інформації на електронну адресу АКО щодо алгоритмів, які застосовувались при формуванні погодинних оціночних даних, розрахунки, виконані згідно цих алгоритмів, та отриманих вхідних даних по окремим точкам комерційного обліку, по яким ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконує функції постачальника послуг комерційного обліку у ролі оператора даних комерційного обліку, а саме: 62ZV33090G57527K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 62ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G7950D за розрахунковий період з 01.07.2022 по 31.05.2023; будь-яку іншу інформацію, з наданням завірених копій підтвердних документів, яка може бути використана при розгляді листа НЕК «Укренерго» від 07.09.2023 № 01/44484.
У відповідь на лист НКРЕКП від 15.09.2023 № 9861/14.1.1/7-23 ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомило, що відповідь на запит від НЕК «Укренерго» від 28.08.2023 № 01/42132 було надано листом від 14.09.2023 № 007-007/4693. Також надало відповіді на листи від 07.09.2023 № 01/44484 та від 18.07.2023 № 01/34840, що в умовах відсутності дистанційної вичистки або іншого способу фіксування показів, за базові значення приймались макети які отримувались по ВАД.
НКРЕКП листом від 18.10.2023 № 11171/14.1.1/7-23 повідомило НЕК «Укренерго» про необхідність у стислі терміни підтвердити/спростувати факт отримання листа від 14.09.2023 № 007-007/4693, відповідей Товариства на листи НЕК «Укренерго» від 07.09.2023 № 01/44484 та від 18.07.2023 № 01/34840 та у разі наявності надати копії відповідних листів ПАТ «Запоріжжяобленерго».
НЕК «Укренерго» листом від 26.10.2023 № 01/56263 повідомило НКРЕКП про отримання листа Товариства від 14.09.2023 № 007-007/4693 та зазначило, що в цьому листі та інших листах ПАТ «Запоріжжяобленерго» не надає алгоритмів, які застосовувались при формуванні погодинних оціночних даних, розрахунки, виконані згідно цих алгоритмів, та отриманих вхідних даних.
НКРЕКП прийняла постанову від 14.11.2023 № 2130, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» та з урахуванням листів НЕК «Укренерго» від 07.09.2023 № 01/44484 та від 26.10.2023 № 01/56263, якою постановила провести позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Запоріжжяобленерго» у частині питань, необхідність яких стала підставою для здійснення цього заходу.
На підставі Постанови № 2130 від 14.11.2023 та посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 01.12.2023 № 592 відповідачем здійснено позапланову невиїзну перевірку дотримання ПАТ «Запоріжжяобленерго» вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та за результатами такої перевірки складено Акт № 519 від 08.12.2023.
Так Актом № 519 від 08.12.2023 зафіксовано порушення ПАТ «Запоріжжяобленерго» підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470, щодо обов'язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме підпунктом 10 пункту 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, яким встановлено, що ППКО зобовязані надавати АКО інформацію та пояснення, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії.
Розпорядженням НКРЕКП від 27.12.2023 № 357-р «Про усунення порушень ПАТ «Запоріжжяобленерго» було зобов'язано позивача усунути порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470, та нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме: підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; підпункту 10 пункту 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, у частині надання АКО інформації та пояснення, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії, для чого надати ПАТ «НЕК «Укренерго» інформацію щодо алгоритмів, які застосовувались при формуванні погодинних оціночних даних, розрахунки, виконані згідно цих алгоритмів, та отриманих вхідних даних по окремим точкам комерційного обліку, по яким ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконує функції постачальника послуг комерційного обліку у ролі оператора даних комерційного обліку, а саме: 62ZV33090G57527K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 62ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G7950D за розрахунковий період з 01 липня 2022 року по 31.05.2023 року, про що у строк до 15 січня 2024 року повідомити НКРЕКП та відділ НКРЕКП у Запорізькій області з наданням належним чином завірених копій підтвердних документів.
27.12.2023 за результатами розгляду акту позапланової невиїзної перевірки від 08.12.2023 № 519 на засіданні Комісії, яке проведене у формі відкритого слухання, прийнято постанову НКРЕКП № 2554 Про накладення штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, якою, на підставі ст. ст. 17, 19, 22 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ст. 77 Закону України Про ринок електричної енергії та Порядку (методики) визначення штрафів, які накладаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1800, на позивача накладено штраф у розмірі 161228 грн за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а саме: підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; підпункту 10 пункту 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, у частині надання АКО інформації та пояснення, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії.
Не погодившись із винесеними розпорядженням та постановою позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (надалі по тексту - Закон № 1540).
Відповідно до статті 1 Закону № 1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Статтею 2 Закону № 1540 встановлено, що регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
Згідно із статтею 3 Закону № 1540 регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Статтею 19 Закону № 1540 передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:
1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.
У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - до п'яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.
Під час проведення позапланової виїзної перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки.
У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб'єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.
Позапланова невиїзна перевірка проводиться виключно у приміщенні Регулятора або його територіального органу.
Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, є:
1) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірної інформації або необхідність перевірки достовірності такої інформації;
2) неподання, несвоєчасне подання, подання недостовірних даних у звітності або необхідність перевірки достовірності таких даних в установлений Регулятором строк або в інших документах;
3) неподання копій документів, засвідчених в установленому законодавством порядку, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;
4) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення;
5) обґрунтоване звернення суб'єкта господарювання або споживача про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж, мереж централізованого водопостачання та/або водовідведення, порушення ліцензійних умов та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення ліцензійних умов;
6) виявлення під час аналізу звітності або моніторингу нецільового використання коштів, передбачених встановленою структурою тарифів та/або схваленою інвестиційною програмою.
Позапланова невиїзна перевірка суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, може проводитися без попередження заздалегідь.
Згода суб'єкта, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, його повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки, його присутність під час проведення такої перевірки є необов'язковими.
Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення порушень законодавства та їх перелік або про відсутність порушень) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, повідомляється рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів після підписання акта про результати позапланової невиїзної перевірки.
До проведення перевірок Регулятор має право залучати представників інших державних органів, органів місцевого самоврядування за згодою керівників цих органів.
Про виявлені під час проведення перевірок факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про наявність ознак кримінального правопорушення, Регулятор повідомляє Антимонопольний комітет України або правоохоронні органи відповідно до повноважень, встановлених законом.
Рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.
Відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у вигляді, зокрема, санкцій та адміністративних стягнень передбачені статтею 22 Закону №1540-VIII.
Так, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Крім того, процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов'язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов'язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов установлює Порядок №428.
Відповідно до пункту 1.2. Порядку №428 (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок.
Пунктом 7.8 Порядку №428 визначено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності ліцензіата, його посадових осіб на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, та приймає рішення про застосування до ліцензіата санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи ліцензіата.
Строк внесення на засідання НКРЕКП та/або строк розгляду акта перевірки може бути продовжений за обґрунтованим клопотанням ліцензіата з метою дотримання принципів справедливості, об'єктивності та неупередженості під час прийняття рішення за результатами перевірки, але не більше ніж на 30-денний строк з дня складення акта перевірки.
Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням ліцензіата, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному вебсайті НКРЕКП до розгляду акта на засіданні НКРЕКП.
Пунктом 10.1 Порядку №428 передбачено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов НКРЕКП розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.
Пунктом 10.2 Порядку №428 встановлено, що при застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Пунктом 10.4 Порядку № 428 передбачено, що розмір штрафу розраховується НКРЕКП відповідно до затвердженого нею порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються НКРЕКП.
За приписами ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є:
1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності;
2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
3) порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах;
4) крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку;
5) розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна таких об'єктів;
6) пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку;
7) неподання або несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, а також надання недостовірної інформації у такій звітності;
8) необґрунтована відмова в доступі до системи передачі або системи розподілу або у приєднанні до системи передачі або системи розподілу, відмова в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії», залишення оператором системи передачі або оператором системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі або системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмова у її прийнятті;
8-1) неоприлюднення інформації або оприлюднення недостовірної інформації про величину коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі оператора систем розподілу напругою 35-110(154) кВ (для кожної територіальної одиниці оператора систем розподілу) інформації про лінії електропередавання та трансформаторні підстанції напругою 150(110)-35(20)-10(6)/0,4 кВ (із зазначенням інформації про завантаження геоінформаційної системи;
9) створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю);
10) порушення правил охорони об'єктів електроенергетики;
11) дії, що перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки;
12) припинення постачання електричної енергії споживачам, що не допускають порушень своїх договірних зобов'язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та/або електропостачальником;
13) неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
14) пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо;
15) відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов'язок надання такого доступу встановлений законодавством;
16) невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб'єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов'язків посадовими особами таких суб'єктів;
17) неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб'єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов'язковість подання такої інформації встановлена законом, а також неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;
18) несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики;
19) зловживання на оптовому енергетичному ринку, а саме
порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації;
маніпулювання та спроби маніпулювання на ринку електричної енергії;
нерозкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням встановлених для розкриття такої інформації вимог;
20) здійснення операцій відповідно до оптових енергетичних продуктів без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку.
У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:
1) попередження про необхідність усунення порушень;
2) штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
Регулятор у разі вчинення правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку), беручи до уваги характер, тривалість та серйозність порушення, розмір заподіяної шкоди та розмір потенційного доходу, який міг бути отриманий внаслідок порушення, у таких розмірах:
1) до 10 відсотків річного доходу (виручки) вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання, що визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) всіх електроенергетичних підприємств, що входять до складу такого вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання, - на вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
2) до 10 відсотків річного доходу (виручки) оператора системи передачі - на оператора системи передачі за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
3) до 10 відсотків річного доходу (виручки) оператора системи розподілу - на оператора системи розподілу за порушення вимог щодо відокремлення і незалежності оператора системи розподілу, передбачених цим Законом;
3-1) до 10 відсотків від річного доходу (виручки) власника системи передачі - на власника системи передачі за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора системи передачі, передбачених цим Законом;
4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:
а) за провадження господарської діяльності на ринку електричної енергії за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб'єкта;
б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню;
в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
г) за відмову в доступі до системи передачі або системи розподілу в непередбачених законом випадках, відмову у приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу з підстав, не передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії», залишення оператором системи передачі, оператором системи розподілу або оператором малої системи розподілу заяви про приєднання електроустановки замовника до системи передачі, системи розподілу або малої системи розподілу з будь-яких підстав без розгляду, повернення такої заяви, залишення її без руху, відмову у її прийнятті;
ґ) за неоприлюднення інформації або оприлюднення недостовірної інформації про величину коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій основної мережі оператора систем розподілу напругою 35-110(154) кВ (для кожної територіальної одиниці оператора систем розподілу) інформації про лінії електропередачі та трансформаторні підстанції напругою 150(110)-35(20)-10(6)/0,4 кВ (із зазначенням інформації про завантаження підстанцій та резерву потужності) з прив'язкою до географічних даних геоінформаційної системи;
5) від 1 тисячі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню:
а) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень;
б) за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Регулятору, оператору системи передачі, оператору системи розподілу, якщо обов'язковість подання такої інформації встановлена законодавством, а також за неподання копій документів, пояснень та іншої інформації на законну вимогу Регулятора;
5-1) до 27000000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на учасників ринку (крім побутових споживачів):
а) за порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації;
б) за маніпулювання та/або спробу маніпулювання на оптовому енергетичному ринку;
5-2) до 2700000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на учасників ринку (крім побутових споживачів) - за нерозкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням встановлених для розкриття такої інформації вимог;
6) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі виявлення правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку) у таких розмірах:
а) за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів - до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
б) за неподання інформації або подання завідомо недостовірної інформації, передбаченої нормативно-правовими актами, що регулюють засади функціонування об'єднаної енергетичної системи України і постачання електричної енергії, - до 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.
Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення Регулятором та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час перевірки вважаються пом'якшуючими обставинами.
Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, на продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення на ринку електричної енергії вважаються обтяжуючими обставинами.
Рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, приймається у 30-денний строк з дня складення акта перевірки чи висновку про результати розслідування зловживань на оптовому енергетичному ринку.
Застосування санкцій, передбачених цією статтею, не допускається, якщо правопорушення було виявлено через п'ять або більше років після його скоєння (у разі триваючого порушення - його припинення) або виявлення його наслідків.
За одне правопорушення на ринку електричної енергії може застосуватися лише один вид санкцій або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.
Рішення про застосування санкцій Регулятором та штрафних санкцій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, може бути оскаржено в судовому порядку.
Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.
Суми штрафів, у разі їх несплати, стягуються у судовому порядку.
Отже, відповідач наділений повноваженням проводити перевірки позивача та застосовувати відповідні санкції.
Так, матеріалами справи встановлено, що підставами для винесення спірної постанови стало порушення позивачем підпункту 29 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; підпункту 10 пункту 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, у частині надання АКО інформації та пояснення, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії.
Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1470 затверджені Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - Ліцензійні умови №1470), якими встановлено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - ліцензована діяльність), а також визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов'язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності.
Згідно із підпунктом 29 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог: надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку,кодексом системи передачі,кодексом систем розподілу,кодексом комерційного облікута іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оскаржувана позивачем постанова прийнята у зв'язку з порушенням, на думку регулятора, позивачем вимог підпункту 10 пункту 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії в частині надання АКО інформації та пояснень, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії.
Отже, в даному випадку, не є спірним те, що регулятор має право отримувати безоплатно на свій запит необхідні для виконання покладених функцій від суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, - інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а суб'єкт господарювання зобов'язаний їх надати в обсягах та у строки, встановлені НКРЕКП.
Відповідно до п. 2.2.3 глави 2.2 Розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, АКО має право вимагати від учасників ринку та ППКО надання у визначені АКО строки, але не менше як протягом 10 робочих днів, завірених в установленому законодавством порядку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаних із забезпеченням комерційного обліку електричної енергії, необхідних для виконання покладених на АКО функцій.
Отже, законодавством визначено чіткий термін, протягом якого АКО має право вимагати від учасників ринку копій документів, пояснень та іншої інформації, пов'язаних із забезпеченням комерційного обліку електричної енергії.
Право АКО кореспондується із обов'язком ППКО, який передбачений п.п. 10 п. 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а саме обов'язок надавати АКО інформацію та пояснення, а також за дорученням АКО здійснювати заходи щодо вирішення суперечок з питань комерційного обліку електричної енергії.
Судом першої інстанції встановлено, що НЕК «Укренерго» листами від 18.07.2023 № 01/34840 та від 28.08.2023 № 01/42132 звернулось до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із запитом щодо надання інформації щодо алгоритмів, які застосовувались при формуванні погодинних оціночних даних, розрахунки, виконані згідно цих алгоритмів, та отриманих вхідних даних по окремим точкам комерційного обліку, по яким ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконує функції постачальника послуг комерційного обліку у ролі оператора даних комерційного обліку, а саме: 62ZV33090G57527K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 62ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G7950D за розрахунковий період з 01.07.2022 по 31.05.2023. Зазначену інформацію необхідно було надати на електронну адресу АКО в термін до 31.07.2023.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 30.08.2023 № 001-72/1937 повідомило НЕК «Укренерго», що наразі позивач не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів ВАД, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Повністю втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» - відсутній зв'язок для дистанційної вичистки приладів та блоковані роботи персоналу компанії за цих територіях з боку окупанта.
Судом першої інстанції досліджено лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 13.09.2023 № 007-007/4669 (даний лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» відкликало листом від 14.09.2023 № 007-007/4693), яким НЕК «Укренерго» було повідомлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» по ТКО 62ZV33090G57527K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 62ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G7950D отримували макети ВАДів у встановлених форматах, але не має можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВАД та ЗаТЕС, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Повністю втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» - відсутній зв'язок для дистанційної вичистки приладів та блоковані роботи персоналу компанії за цих територіях з боку окупанта.
Так, відповідно до п. 12.4.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб: функції АКО з ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії; оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО), учасників ринку та/або споживачів, їх обробку, формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного запуску функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб; ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки, формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.
Відповідно до п. 9.6.1 та п. 9.6.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії перевірка даних здійснюється відповідними ППКО на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку. За результатами цих перевірок ППКО (у ролі ОДКО) формує валідовані дані комерційного обліку та передає їх AKO та заінтересованим сторонам.
Пунктом 9.7.5 Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що ППКО, який здійснює формування даних комерційного обліку, у разі виявлення розбіжності в даних має знайти причину цих розбіжностей, у разі потреби провести повторне зчитування всіх погодинних результатів вимірювання та здійснити формування щодобових часових рядів даних за розрахунковий місяць, що мають відповідати зазначеним вимогам.
Згідно із п. 9.9.3 та 9.9.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО. Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені.
Матеріалами справи не підтверджено дотримання позивачем алгоритму дій, визначеними вищезгаданими нормами Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Зідно п. 1.9 та 1.10 Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого Постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118, відповідальність за достовірність фактичних даних покладається на НЕК, ОСР, виробників, електропостачальників, споживачів або ППКО, які сформували ці дані (за належністю даних). Електропостачальники мають право здійснювати постійний контроль за правильністю формування розрахункових даних щодо їх споживачів. ОСР/НЕК зобов'язані надавати електропостачальнику розрахункові погодинні дані щодо його споживачів. Ці дані мають відповідати даним, що надаються ОСР/НЕК до ДПЕ.
Відповідно до п.п. 6 п. 1 Постанови НКРЕКП від 31.05.2022 № 555 Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану у разі відсутності у ППКО можливості отримати покази основного, дублюючого, верифікаційного лічильників, лічильників технічного обліку та/або даних телевимірювань для формування даних комерційного обліку в ТКО (у межах його відповідальності) власними силами ППКО звертається до відповідних сторін, зокрема оператора системи, іншого ППКО, сторони, приєднаної до мережі або електропостачальника для отримання даних комерційного обліку електричної енергії з найближчих суміжних ТКО (у межах їх відповідальності). Після отримання офіційного звернення ППКО відповідні сторони невідкладно мають надати йому відповідні дані (у разі їх наявності), на підставі яких ППКО формує дані комерційного обліку в ТКО. ППКО має право приймати рішення щодо подальшого використання цих даних для формування валідованих даних комерційного обліку.
Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.
До суду не надано доказів звернень до АКО щодо коригування даних комерційного обліку через не проходження валідації, протилежного не доведено.
Колегія суддів наголошує, що спірні рішення ґрунтуються виключно на даних та інформації, яка позивачем не була подана у терміни визначені п. 2.2.3 глави 2.2. розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Позивачем не обгрунтовано неможливість надання запитуваної інформації, про що також зазначає і контролюючий орган. Ненадання на вимогу контролюючого органу повного пакету запитуваних документів відображено у рішеннях Комісії як окремі порушення позивачем Ліцензійних умов.
На перевірку запитувалася інформація, необхідна Комісії для виконання контролюючих функцій, яку позивач у визначені строки не надав.
Проте, на всі запити позивачем не було надано відповідні документи та пояснення.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» неодноразово листами від 13.10.2023 № 007-007/5082, від 13.11.2023 № 007-66/5530, від 19.12.2023 № 007-007/6144 повідомляло НЕК «Укренерго» та НКРЕКП про те, що при здійсненні ППКО по ТКО ТКО 62ZV33090G57527K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 62ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G7950D за розрахунковий період з 01.07.2022 по 31.05.2023 не застосовувало алгоритмів за відсутності законодавчого підгрунтя для їх застосування та керувалося виключно діючими нормами законодавства з питань ринку електричної енергії.
При цьому проігнорованою позивачем залишається інформація, викладена у листі НЕК «Укренерго» від 26.10.2023 № 01/56263, щодо того, що обсяги електричної енергії, які завантажені ПАТ «Запоріжжяобленерго» то ТКО 62ZV33090G57527K, 62ZV76668G79577R, 62ZV90334G34047E, 62ZV25099G650342, 62ZV66287-15154D, 62ZV41174G879384, 62ZV16856G7950D визначені ненульовими.
Зі змісту листів НЕК «Укренерго» від 07.09.2023№ 01/44484 та від 30.11.2023 № 01/54751 ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 15.06.2023 № 007-72/3334 повідомило АКО щодо відмови з 01.07.2022 по 31.05.2023 від обсягів віддачі в мережу та споживання усіх ВАД та суміжних ОСР на тимчасово неконтрольованій території, через не проходження валідації з причин втрати контролю над обладнанням та звернулось до АКО щодо впливу відповідних ППКО для здійснення завантаження даних комерційного обліку в систему управління ринком на межі областей комерційного обліку з урахуванням даних по ТКО ВАД та суміжних ОСР відповідно прийом/віддача рівним нулю.
У відповідь на лист ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом від 15.06.2023 № 007-72/3334 АКО листом від 18.07.2023 № 01/38840 повідомило, що після отримання підтвердження інформації Міністерства енергетики України щодо дат початку несинхронної роботи обєктів електроенергетики та мереж операторів системи розподілу з ОЕС України, АКО буде вжито заходів щодо коригування даних комерційного обліку в системі управління ринком, проведено сертифікацію даних відповідно до ККОЕЕ та передано для проведення розрахунків між учасниками ринку і перерахунку послуги з диспетчерського управління та послуги з передачі електричної енергії.
При цьому у даному листі АКО було зазначено, що метою можливості використання даних, збережених в телекомунікаційній платформі Датахаб щодо обєктів генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, позивачем необхідно надати інформацію щодо алгоритмів, які застосувались при формуванні погодинних оціночних даних, розрахунки, виконані згідно цих алгоритмів та отриманих даних по ТКО.
У відповідь на листи від 18.07.2023 та від 28.08.2023 у термін до 31.07.2023 така інформація позивачем надана не була. В подальшому, як вбачається з переписки згадана інформація так і не була надана, в тому числі на виконання вимог п.п. 6 п. 1 Постанови НКРЕКП від 31.05.2022 № 555.
Отже, не зважаючи на визначений термін виконання вимог відповідача, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не було вжито всіх необхідних заходів спрямованих на виконання вимог щодо надання інформації та пояснень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем допущено порушення підпункту 29 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та вимог підпункту 10 пункту 2.3.1 глави 2.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
При цьому, не змінює суті допущених позивачем порушень і його посилання на Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібно ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого наказом Міненерго від 13.04.2022 № 148, оскільки ці обставини не входили до предмету перевірки, за наслідком якої було прийнято оскаржувані Розпорядження та Постанова.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров